Постанова № 35938150, 29.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29 жовтня 2013 року Справа № 814/4002/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доВознесенської районної державної адміністрації, Голови райдержадміністрації Кучер Олександра Борисовича, прозобов'язання вчинити певні дії, За участю представників:

Позивач: ОСОБА_1, довіреність № 3, від 12.10.12;

Представник відповідача від Вознесенської районної державної адміністрації та від Голови райдержадміністрації Кучер О.Б.: Хоменко С.М., довіреність № 3, від 12.10.12;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Голови районної державної адміністрації Кучера Олександра Борисовича, Вознесенської районної державної адміністрації (далі-відповідачі) з вимогою:

- Постановити рішення, яким зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 земельну частку (пай) в розмірі 4,26 га умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель в СПСО «Прогрес» в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що дії відповідача щодо відмови у наданні земельної ділянки в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області є неправомірними, адже вона включена в списки на отримання земельного паю, як член господарства, а тому земля була на неї також розрахована при розпаюванні цих земель.

Представник відповідачів у судовому засіданні обґрунтувала заперечення тим, що Вознесенською районною державною адміністрацією не виділено земельну ділянку (пай) позивачу, у зв'язку з тим що в межах Бузької сільської ради Вознесенського району відсутня необхідна площа землі. Але у той же час, позивачу була запропонована земельна ділянка розташована на території іншої сільської ради в межах Вознесенського районуі, а тому дії відповідачів відповідають чинному законодавству, а відтак є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В період з 01.12.1994 року по 30.01.1997 року ОСОБА_1 працювала та була членом СПСО «Прогрес», правонаступником якого є приватне сільськогосподарське підприємство «Прогрес» (далі- ПСП «Прогрес»). 15 листопада 1995 року СПСО «Прогрес» було отримано Державний акт на право колективної власності на землю. Але сільською радою по технічним причинам позивача не включено в списки на отримання сертифікату, тому ОСОБА_1 звернулась до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, ПСП «Прогрес» про визнання права на земельну частку (пай).

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.12.2010 року визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 4,26 умовних кадастрових гектарів в порядку розпаювання земель в СПСО «Прогрес» в межах території Вознесенського району Миколаївської області.

21 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Голови Вознесенської райдержадміністрації Кучер О.Б. з вимогою виділити земельну частку.

В ході розгляду справи судом встановлено наступне.

На засіданні комісії з врегулювання земельних відносин ОСОБА_1 роз'яснено, що Законом України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток(паїв)» № 899- VI від 05.06.2003 року передбачено, що земельні ділянки в натурі виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної сільської ради. У разі відсутності на території відповідної сільської ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду, земельна ділянка, за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої сільської ради в межах області.

Також згідно проекту розпорядження голови райдержадміністрації «про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» позивачу запропоновано виділення земельної ділянки площею 4,26 га згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду у справі 2-1890/2010 від 07.10.2010 р. із земель запасу в межах території Новосілківської сільської ради від яких позивач відмовилась. Тому членами комісії запропонували ОСОБА_1 земельну ділянку в межах території Мічурінської, Щербанівської та Дмитрівської сільських рад, від яких позивач також відмовилась.

Крім того, позивач у позовній заяві та своїх поясненнях зазначила, що за інформацією відділу Держкомзему згідно статистичної форми 6-зем в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району всього 118,9 га земель запасу, в тому числі 72,58 га земель витребуваних паїв колишнього СПСО «Прогрес». Невитребуваною є земельна частка (пай), особа власник якої не реалізує свого права на неї.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Згідно листа управління Держземагенства у Вознесенському районі № 638/8-01 від 28.03.2013 року, станом на 01.01.2013 року, згідно державної статистичної форми 6-зем в межах території Бузької сільської ради рахується 118 га земель запасу, в тому числі 76 га земель (не витребувані частки (паї)), які не підлягають приватизації, 36 га, які запроектовані під полезахисні лісосмуги, дороги земельних часток (паїв), 6 га земель, які запроектовані під полезахисні лісосмуги.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, так як у зв'язку з відсутністю земель в межах Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, відповідачем було запропоновано позивачу земельну частку 4,26 га в межах території Вознесенського району Миколаївської області, як і зазначено в рішенні Вознесенського міськрайонного суду від 07.12.2010 року. Тобто, відповідач діяли в межах своїх повноважень та виключно згідно вимог чинного законодавства, на виконання рішення суду.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 30.10.2013 року.