Постанова № 35938131, 05.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року м.Львів № 813/8086/13-а

15 год. 13 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представника позивача Максимович А.С., представника відповідача Чубак Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Пустомитівському районі ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.10.2013 р. № 0001221720.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочину з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 185/17-2001/НОМЕР_2 від 27.09.2013 року щодо завищення податкового кредиту на суму 45720,74 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу був акт перевірки ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» від 25.04.2013 року № 1487/22.8/31407820, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки». На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків щодо заниження податку на додану вартість. На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Крім того, всі правовідносини позивача з ОСОБА_5 щодо перевезення товару, який був придбаний ФОП ОСОБА_3 у його контрагента підтверджені належними документами: договором про надання послуг, актами прийому-передачі наданих послуг, товаро-транспортними накладними. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в засіданнях суду позовні вимоги заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях поданих через канцелярію суду 25.11.2013 року, в яких зазначено, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав відсутності реального настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача з контрагентом ТзОВ «Запоріжметал Холдинг». Під час перевірки ФОП ОСОБА_3 було використано акти перевірки ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» від 25.04.2013 року № 1487/22.8/31407820, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки», у якому зазначено про те, що ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» встановлено що останній та його посадові особи за юридичною адресою не знаходяться, у зв'язку з цим проведення зустрічної звірки не можливе. На основі таких висновків, відповідач вирішив, що оскільки господарських операцій насправді не було, то й правових наслідків такі взаємовідносини позивача з ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» не спричинили. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Отже, в порушення вимог п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 завищив податковий кредит на загальну суму 45720,74 грн. сформований на підставі податкових накладних від ТзОВ «Запоріжметал Холдінг». Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

ФОП ОСОБА_3 зареєстровано Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 14.11.2003 року, йому присвоєно ідентифікаційний код НОМЕР_2 (а.с. 34). Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість 14.07.2006 року, про що свідчить свідоцтво НОМЕР_3.

Основними видами діяльності є ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, виробництво інших металевих виробів, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, механічне оброблення металевих виробів, надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна, виробництво інших виробів із пластмас, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 35).

ДПІ у Пустомитівському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3, про що складено акт № 185/17-2001/НОМЕР_2 від 27.09.2013 року про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» за квітень 2012 року та за травень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 45720,74, у тому числі : за квітень 2012 року - на 25262 грн., за травень 2012 року - на 20458,74 грн.

15.10.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 185/17-2001/НОМЕР_2 від 27.09.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001221720, яким відповідно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 68581,11 грн., у тому числі основний платіж 45720,74 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 22860,37 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленням - рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

13.01.2012 року між ФОП ОСОБА_3 (покупець) укладено з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» (постачальник) договір поставки № 16/01/12 згідно умов якого постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця металопрокат (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно умов даного договору (а.с.43).

Однією з істотних умовою договору (п.1.2 договору) являється те, що товар по даному договору поставляється партіями. Найменування, одиниці, вимірювання, загальна кількість кожної партії товару та його ціна передбачається в рахунках-фактурах та/або специфікаціях або інших додатках до договору, які є невід'ємною частиною даного договору. Дані рахунки-фактури наявні в матеріалах справи (а.с.51-61).

На виконання умов даного договору ТОВ «Запоріжметал Холдінг» здійснило реалізацію металопродуктів, що підтверджується податковими накладними від 02.04.2013 року № 33, від 06.04.2012 року № 310, від 11.04.2012 року № 502, від 12.04.2012 року №581, від 24.04.2012 року № 1027, від 24.04.2012 року № 1028, від 25.04.2012 року № 1096 (за квітень), від 07.05.2012 року № 151, від 07.05.2012 року № 152, від 08.05.2012 року № 238, від 08.05.2012 року № 239, від 10.05.2012 року № 297, від 15.05.2012 року № 486, від 17.05.2012 року № 620, від 29.05.2012 року № 1154, від 29.05.2012 року № 1155, від 31.05.2012 року № 1274, які повністю відповідають вимогам встановленим ст.201 Податкового кодексу України (а.с. 86-102).

Поставка товару здійснювалась відповідно до п.п 3.3 п.3 договору від 13.01.2012 року №16/01/12, який передбачає можливість поставки товару автотранспортом покупця на умовах самовивозу FCA (склад постачальника). В цьому випадку датою поставки товару та переходу права власності є дата підписання сторонами видаткової накладної на товар на складі постачальника (видаткові накладні за квітень 2012 року: від 03.04.2012 року № РН2-000417, від 10.04.2012 року № РН2-000465, від 11.04.2012 року № РН2-000477, від 13.04.2012 року № РН2-000486, від 24.04.2012 року № РН2-000535, від 24.04.2012 року № РН2-000533, від 24.04.2012 року № РН2-000534; за травень 2012 року: від 08.05.2012 року № РН2-000655, від 08.05.2012 року № РН2-000656, від 11.05.2012 року № РН2-000681, від 16.05.2012 року № РН2-000717, від 18.05.2012 року № РН2-000740, від 29.05.2012 року № РН2-000803, від 29.05.2012 року № РН2-000806, від 31.05.2012 року № РН2-000844) (а.с.71-85).

Оплата за отриманий товар проводилась відповідно до п.4 пп.4.2 договору від 13.01.2012 року № 16/01/12 в безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Позивач повністю розрахувався за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками Volksbank за квітень-травень 2012 року.

Для транспортування придбаного товару позивачем укладено договір про транспортні послуги № 01/12 від 02.01.2012 року з ФОП ОСОБА_5, згідно умов якого виконавець зобов'язується надавати транспорті послуги з перевезення вантажів на власному транспорті протягом дії даного договору (а.с.119).

У ФОП ОСОБА_5 на період укладення правочину з позивачем була наявна ліцензія Міністерства транспорту та зв'язку України щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид роботи: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії з 23.07.2008 року по 22.07.2013 року (а.с.118).

Факт відвантаження та отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними за квітень: від 03.04.12 № 03/04/т1, від 03.04.12 № 03/04/т, від 10.04.12 № 10/04/т, від 11.04.12 № 11/04/т, від 13.04.12 № 13/04/т, від 24.04.12 № 24/04/т, від 24.04.12 № 24/04/т1; за травень: від 08.05.12 № 08/05/т, від 08.05.12 № 08/05/т1, від 11.05.12 № 11/05/т, від 16.05.12 № 16/05/т, від 18.05.12 № 18/05/т, від 29.05.12 № 29/05/т, від 31.05.12 № 31/05/12 (а.с.122-135).

Вартість транспортних послуг визначалася сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксувалась в актах прийому-передачі наданих послуг (а.с. 12-121).

Судом встановлено та актом перевірки від 05.08.2013 року підтверджено, що дані податкові накладні не мали недоліків. Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки. Крім того, всі податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про реальний характер отримання товару позивача від контрагента свідчить також факт його подальшого використання у господарській діяльності, а саме: поставка перероблених деталей, сталі, які придбані у ТзОВ «Запоріжметал Холдінг», іншим контрагентам. Про такі господарські операції свідчить договір поставки № 111-10-6 від 15.01.2010 року, договір поставки № 110-10-6 укладені між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТзОВ «Сферос Електрон» (покупець), специфікації від 03.01.2012 року, накладні (а.с.136-152).

Про той факт, що ФОП ОСОБА_3 для здійснення своєї діяльності необхідний товар придбаний у ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» свідчать наявність у приватній власності позивача трансформаторних підстанцій, де останній займається своєю діяльністю щодо виробництва металевих виробів, первинні документи по придбанню техніки (верстат, станок, токарний автомат, прес) необхідної для виробництва металевих виробів (а.с.183-184).

Стосовно твердження відповідача про те, що діяльність контрагента позивача ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те що взаємовідносини позивача та контрагента не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Посилання відповідача в акті перевірки від 27.09.2013 року на безтоварність операцій ФОП ОСОБА_3 з контрагентом ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» взято фактично з акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.04.2013 року № 1487/22.8/31407820 ДПІ у Печерському районі м. Києва без врахування обставин його складання.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року № К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість в контексті правовідносин позивача з ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договору поставки. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податкового кредиту за охоплений перевіркою період по відносинах з ТзОВ «Запоріжметал Холдінг» відповідач не надав і не назвав.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів Львівської області від 15.10.2013 року № 0001221720 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 року № 0001221720.

Стягнути з державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 1 720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.