Постанова № 35937896, 11.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р. Справа № 804/14226/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Піраміда" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.06.2013 року № 0001432205 та № 0001442205 Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо нарахування ПДВ та донарахування податку на прибуток підприємств.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс», оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач наголосив на тому, що товар отриманий від ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» був перероблений та в подальшому реалізований позивачем третім особам.

Ухвалою суду від 31.10.2013 року позовну заяву залишено без руху.

13.11.2013 року позивач через відділ діловодства суду надав необхідні документи.

Ухвалою суду від 14.11.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Заперечень на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

З 30.05.2013 року по 04.06.2013 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 3450/191/22.5-07/30617407 від 11.06.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину по операціям з придбання товарів (робіт/послуг) позивачем від ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нереальності правочину обгрунтовується наступним:

- безтоварність операції (відсутність руху активів) між позивачем та ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс»;

- правочини укладені ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» з контрагентами визнані податковими органами нікчемними.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення від 27.06.2013 року № 0001432205 на суму 28 750,00 грн. та № 0001442205 на суму 30 188,00 грн., загалом на суму 58 938,00 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 3450/191/22.5-07/30617407 від 11.06.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» не спрямований на настання реальних наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинене ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» поставки товарно-матеріальних цінностей у спрощений спосіб згідно ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України шляхом прийняття до виконання замовлення.

Факт укладення договору поставки підтверджується рахунком - фактурою № СФ-0007034 від 09.08.2012 року, видатковою накладною № РН-0001666 від 22.08.2012 року, товарно-транспортною накладною АН № 22082012 від 22.08.2012 року.

Товар отриманий позивачем на підставі видаткової накладної № РН-0001666 від 22.08.2012 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» виписало позивачу податкові накладні № 86 від 20.08.2012 року та № 35 від 09.08.2012 року, які оформлені у відповідності до податкового законодавства та зареєстровані у Реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач оплатив товар отриманий від ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс», що вказано у Акті перевірки № 3450/191/22.5-07/30617407 від 11.06.2013 року.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» анульовано 14.05.2013 року.

Тобто станом на день виписки податкових накладних ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» є зареєстрованою юридичною особою.

Тобто на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» було зареєстрованою юридичною особою.

Судом встановлено, що товар доставлено позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною АН № 22082012 від 22.08.2012 року, копія якої знаходиться у матеріалах справи та у якій в якості автопідприємства вказаний фізична особа - підприємець ОСОБА_3, а також копією довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 173 від 20.08.2013 року.

Суд також зазначає, що маса товарно-матеріальних цінностей вказаних у видатковій накладній № РН-0001666 від 22.08.2012 року та товарно-транспортній накладній АН № 22082012 від 22.08.2012 року співпадає.

У матеріалах справи знаходиться також копія договору перевезення вантажів від 01.02.2012 року між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

ФОП ОСОБА_3 має ліцензію серія НОМЕР_1 від 26.05.2010 року на надання послуг з перевезення вантажів вантажними автомобілями, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У матеріалах справи також знаходяться копії первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних), які підтверджують факт переробки та подальшої реалазацції позивачем отриманого від ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» товару на користь третіх осіб, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС-Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Флекс Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново московський завод «Буддеталь», Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Плюс».

На підставі викладеного судом встановлено рух товару від ТОВ ««Альтаір Альфа Плюс» до позивача.

У зв'язку з викладеним оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 172,05 грн., що дорівнює 10 відсоткам суми судового збору, що підлягає сплаті.

Згідно ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду оплатив судовий збір у розмірі 589,38 грн. за невірними реквізитами на підставі платіжного доручення № 578 від 23.10.2013 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що позивач вніс судовий збір на невірний рахунок, то у позивача виникла переплата судового збору, а тому останній підлягає поверненню у розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 589,38 грн. на підставі платіжного доручення № 578 від 23.10.2013 року.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.06.2013 року № 0001432205 та № 0001442205 Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Піраміда» судовий збір у розмірі 172,05 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Піраміда» переплачену суму судового збору у розмірі 589,38 грн. на підставі платіжного доручення № 578 від 23.10.2013 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 11.12.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін