Постанова № 35937873, 09.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа № 914/2568/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників:

від позивача: Писарев О.Ю., Кішко Н.В.

від відповідача: Лісовий О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будклас", б/н від 27.09.2013р. (вх. № 05-05/2112/13 від 08.10.2013р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р.

у справі № 914/2568/13, суддя Мазовіта А.Б.

за позовом: Львівської митниці Міндоходів, м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будклас", м. Львів

про стягнення 36 285, 18 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі № 914/2568/13 замінено позивача Львівську митницю на її процесуального правонаступника - Львівську митницю Міндоходів. Позовні вимоги задоволено повністю. З відповідача на користь позивача присуджено до стягнення - 30 237, 65 грн. пені, 6 047, 53 грн. 3% річних та 1 720, 50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі № 914/2568/13, товариство з обмеженою відповідальністю "Будклас" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 08.10.2013р. справу за № 914/2568/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 09.10.2013р. у склад колегії для розгляду справи № 914/2568/13 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.11.2013р.

Відповідач, в порядку вимог ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи скаржника, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 11.11.2013р., за згодою представників сторін, оголошувалась перерва до 09.12.2013р.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі № 914/2568/13 залишити без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2012 р. між Львівською митницею (кредитор субпідрядника), процесуальним правонаступником якої є Львівська митниця Міндоходів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будклас" (генпідрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськукрбудсервіс" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 264 на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску "Шегині", за умовами якого субпідрядник виконав відповідно до проектної документації та умов Договору будівельно-монтажні роботи, генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи, а кредитор субпідрядника зарахувати суми коштів, що надійшли від генпідрядника в рахунок заборгованості субпідрядника перед ним.

Ціна Договору становить 931 198, 80 грн., у тому числі ПДВ. (п. 3.1).

У пункті 4 Договору визначено порядок здійснення оплати, а саме, в п. п. 4.1.1, 4.1.2. зазначено, що за виконані субпідрядником роботи, визначені у розділі І Договору, кошти в сумі 838 386 грн. 36 коп. перераховуються генпідрядником на рахунок кредитора субпідрядника, а кошти в сумі 92 812 грн. 44 коп. на рахунок субпідрядника. Кредитор Субпідрядника після надходження коштів від Генпідрядника зараховує їх в рахунок заборгованості Субпідрядника перед Кредитором Субпідрядника, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням Субпідрядником зобов'язань за договором № 228 від 28.08.08р..

Пунктом 4.1.3 Договору передбачено, що генпідрядник здійснює платежі за фактично виконані роботи, передбачені в п. 4.1.1. договору, на протязі 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт, уповноваженими представниками генпідрядника та субпідрядника.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, станом на серпень 2012 року субпідрядник виконав роботи, які були передбачені Договором, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт № № 1, 2 , 3 , 4, 5 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, які були підписані сторонами 28.08.2012р.

Вказані обставини, як вбачається з матеріалів справи, не заперечується обома сторонами.

30 листопада 2011 року відповідачем оплачено суму заборгованості в розмірі 670 338, 00 грн. за рахунок зняття фінансових зобов'язань з договору на проведення робіт з реконструкції пункту пропуску «Шегині» № 252 від 11.11.11р. (зі змінами) в рахунок погашення заборгованості по договору № 264 від 27.07.2012р., що підтверджується листом за вих. №6/13-16939 від 30.11.2012 р. з відміткою ГУДКСУ у Львівській області, а також 05.12.2012р. на рахунок Львівської митниці надійшли кошти в сумі 168 048, 36 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка про рух коштів позивача.

Відповідно до акта звірки розрахунків станом на 12.12.2012р. по п.п. 4.1.1 Договору № 264 від 27.07.2012р. по розрахунках між Львівською митницею та ТОВ «Будклас» заборгованість відсутня.

Однак, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості робіт, станом на день звернення з позовом у даній справі заборгованість відповідача по сплаті пені та 3 % річних перед позивачем становить 36 285, 18 грн.

Зокрема, з 05.09.2012р. по 30.11.2012р. та з 05.09.2012р. по 05.12.2012р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 30 237,65 грн. За періоди з 05.09.2012р. по 30.11.2012р. та з 05.09.2012р. по 05.12.2012р. 3 % річних у розмірі 6 047, 53 грн.

Місцевий господарський суд позовні вимоги задоволив повністю, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 30 237,65 грн. пені та 6 047, 53 грн. 3% річних.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846ЦК).

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою - пенею, штрафом (ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт Субпідрядник сплачує генпідряднику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, зазначеному у п. 7.3 Договору.

Згідно з п. 7.3. Договору при затримці або недотриманні генпідрядником строків оплати визначених п. 4.1.1. та 4.1.3. договору, генпідрядник сплачує кредитору субпідрядника та субпідряднику пеню, розмір якої обчислюється від суми невиконаних в строк робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 30 237,65 грн. та 3% річних в розмірі 6 047, 53 грн., оскільки такий, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність порушення ним строків оплати вартості робіт по Договору № 264 від 27.07.2012р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростовані, є обґрунтовані та підставно задоволені місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі № 914/2568/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 11 грудня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.