Рішення № 35937805, 02.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2813/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР"

до відповідача: Військової академії (м. Одеси)

про стягнення 28 046,68 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Світішенко О.В., довіреність №96 від 19.06.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Військової академії (м. Одеси) 28 046,68 грн., де 26 235,88 грн. - основна заборгованість, 5,20 грн. - пеня, 493,81 грн. - 3% річних, 1 311,79 грн. - неустойка.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2013р. позовну заяву (вх.№4340/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2813/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 11.11.2013р. (вх.№34130/13) судом задоволено, про що свідчить відповідна ухала суду.

Клопотання відповідача (02.12.2013р. вх.№36601/13) про відкладення розгляду справи та про залучення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судом не задоволено, з підстав його необґрунтованості.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 грудня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР" (Постачальник) та Військовою академією (м. Одеси) (Покупець) було укладено договір постачання продукції №14/12-1, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується поставити продукцію, а Замовник прийняти та оплатити продукцію у кількості, у терміни та за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією, яка є його невід'ємною частиною:

№ п/пНайменування продукціїОдиниця виміруКількістьКод класифікаторуЦіна за одиницю виміру в грн. з ПДВ, тарою транспортними витратамиСума з ПДВ, з тарою, транспортними витратами1.Тарілка глибока фарфорова, ємністю від 500 до 600 см3, діаметром або довжиною від 200 до 250 мм включноШтук57226.21.114,008008,002.Тарілка фарфорова, діаметром від 240 ммШтук64226.21.113,158654,163. Тарілка десертна фарфороваШтук 49826.21.110,085019,844.Тарілка пиріжкова фарфорова, діаметр - 175 ммШтук54826.21.18,314556,88Всього 26235,88

Загальна сума: Двадцять шість тисяч двісті тридцять п'ять грн. 88 коп.

У тому числі ПДВ (20%): 4372,65 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дві грн. 65 коп.).

Відповідно до п.2.1 Договору продукція постачається згідно встановлених норм відвантаження у тарі і упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Обсяги і асортимент поставки можуть змінюватись за попередньою письмовою взаємною згодою сторін. що оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору. При цьому кількість продукції, яка не поставлена в одному періоді постачання, підлягає поповненню в іншому періоді, в межах дії терміну договору (така поставка не звільняє Постачальника від матеріальної відповідальності за порушення строків поставки), а кількість продукції належить до заліку в рахунок поставки наступного періоду.

Із змісту п.4.1. Договору, вбачається, що платником за цим договором є Військова академія, м. Одеса. Загальна вартість, що підлягає поставці за цим договором, становить: 26 235,88 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять п'ять грн. 88 коп.), у тому числі ПДВ (20%) 4372,65 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дві грн. 65 коп.). Ціна продукції залишається не змінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Будь-яка зміна цін та асортименту продукції, що підлягає поставці за цим договором, можлива лише після попередньої згоди сторін та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунок за продукцію здійснюється лише після її фактичного отримання Замовником та за фактично-отриману продукцію на підставі належним чином оформлених актів приймання та рахунків-фактур, накладних, протягом 45 банківських днів.

У відповідності до п.п.6.1., 6.2. незалежно від сплати неустойки (штрафу, пені) сторона, що порушила цей договір, відшкодовує іншій стороні завдані в результаті цього збитки без урахування розміру неустойки (штрафу, пені). Сплата неустойка (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов'язків, не звільняють сторони від виконання зобов'язань за договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими на це особами. Договір діє з дати набрання ним чинності і до 31 грудня 2012р. За попередньою письмовою згодою сторін термін дії договору може бути продовжений на узгоджений сторонами час (п.п.8.1., 8.3. Договору).

Додатковою угодою від 31.12.2012р. сторони погодили внесення змін до п.8.3. договору постачання продукції №14/12-1, зокрема: Договір діє з дати набрання ним чинності і до 31.12.2013р., а в межах розрахунку до повного виконання своїх зобов'язань за умовами даного договору.

На виконання умов договору постачання продукції №14/12-1 від 14.12.2012р. позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 26 235,88 грн., що підтверджується актом прийому-передачі товару від 14.12.2012р., накладною від 28.12.2012р., що підписані уповноваженим представниками сторін та скріплені їх печатками.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання №14/12-1 від 14.12.2012р. в частині оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 26 235,88 грн. взагалі не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР", зазначена останнім в розмірі - 26 235,88 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 26 235,88 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Військової академії (м. Одеси) пені 5,20 грн., 493,81 грн. 3% річних, 1311,79 грн. неустойки.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ на деньСума пені за період прострочки26235.8820.02.2013 - 09.06.20131107.5000 %0.041 %*1186.0126235.8810.06.2013 - 12.08.2013647.0000 %0.038 %*644.0426235.8813.08.2013 - 20.08.201386.5000 %0.036 %*74.75

Отже загальна сума пені за самостійним розрахунком суду складає 1 904,80 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару заявлено в меншому розмірі, в сумі 5,20 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 5,20 грн.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до повернення за договором поставки.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 493,81 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів26235.8820.02.2013 - 06.10.20132293 %493.81

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних заявлена позивачем та встановлена судом в розмірі 493,81 грн.

Перевіривши розрахунок неустойки, що заявлена позивачем у вигляді 5% штрафу в сумі 1 311,79 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі, тобто в сумі 1 311,79 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР", у зв'язку з чим стягненню з Військової академії (м. Одеси) на користь позивача підлягає заборгованість за договором постачання продукції №14/12-1 від 14.12.2012р., встановлена судом в розмірі 26 235,88 грн., пеня в розмірі 5,20 грн., 3% річних в розмірі 493,81 грн., неустойка у вигляді штрафу в розмірі 1311,79 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової академії (м. Одеси) (65009, Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд.10, код ЄДРЮОФОП 24983020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СУМСЬКИЙ ФАРФОРОВИЙ ДВІР" (40007, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, б.111, код ЄДРЮОФОП 36707705) 26 235 (двадцять шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 88 коп. основної заборгованості, 5 (п'ять) грн. 20 коп. пені, 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 81 коп. 3% річних, 1 311 (одна тисяча триста одинадцять) грн. 79 коп. неустойки, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 09.12.2013р.

Суддя Цісельський О.В.