ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2013 р. Справа № 909/1392/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ",
бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601
в особі Івано-Франківської філії,
вул. Ак.Сахарова,32, м. Івано-Франківськ,76014
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гунька Володимира Тарасовича
вул. Перемоги, 69,с. Горішнє-Залуччя,
Снятинський район, Івано-Франківська область,78362
про стягнення заборгованості за невиконання умов договору в сумі
3800 грн. 50 коп. - основного боргу; 260 грн. 01 коп. - пені; 65 грн. 97 коп. - 3% річних
за участю представників сторін:
Від позивача: Арсенюк Мирослав Мирославович , (довіреність № б/н від 20.12.12р. )
Від відповідача представники не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Івано-Франківської філії звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до фізичної особи-підприємця Гунька Володимира Тарасовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 4 126 грн. 48 коп., з яких: 3 800 грн. 50 коп. - основного боргу; 260 грн. 01 коп. - пені; 65 грн. 97 коп. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 10.12.2013 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання. Проте, до господарського суду повернулася ухвала суду про порушення провадження у справі від 28.11.2013 року, яка надсилалась відповідачу, з довідкою органу зв'язку з посиланням на те, що причиною повернення є відмова адресата від одержання. Вказана довідка підписана працівником зв'язку та містить відбиток круглої печатки органу зв'язку. З приводу цього варто вказати таке. Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В спірному випадку, має місце відмова відповідача від одержання ухвали господарського суду Івано-Франківської області про порушення провадження у справі № 909/1392/13 від 28.11.2013 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. У своїй позовній заяві №13-17Ю/2 від 26.11.2013 року (вх. №12698/13 від 26.11.13) позивач вказує на те, що відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №226/27-12 від 01.04.2012 року позивач (надалі за текстом - орендодавець) надав відповідачу (надалі за текстом - орендар) в строкове платне користування виробниче приміщення площею 38,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Снятинський район, с. Горішнє-Залуччя, вул. Шевченка, 10/85, а відповідач зобов'язався прийняти його та здійснювати відповідні розрахунки.
Згідно п.3.6. договору оренди нерухомого майна №226/27-12 від 01.04.2012 року відповідач зобов'язався самостійно, щомісяця не пізніше 27-го числа місяця, що настає за розрахунковим, сплачувати орендну плату шляхом перерахування її на рахунок позивача, згідно виставлених рахунків.
Проте, за словами позивача у порушення умов договору відповідач не проводив оплату за надані послуги, внаслідок чого за період з лютого 2013 року по червень 2013 року виникла заборгованість в сумі 3 800 грн. 50 коп.
Відповідно до п.8.2. договору у випадку несплати орендарем орендної плати в строки, встановлені договором, йому нараховується пеня, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки платежу. На підставі наведеного, відповідачу нараховано пеню в сумі 260 грн. 01 коп. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховані 3% річних у сумі 65 грн. 97 коп. Загальна сума заборгованості з урахуванням пені та 3 % річних становить 4 126 грн. 48 коп.
Позивач також зазначив, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію №13-16Ю/47 від 16.05.2013 року, яка залишена ним без задоволення. 21.06.2013 року позивач звернувся з листом №27-18/149 про подальше розірвання договору з зв'язку з несплатою боргу та стягнення суми заборгованості в судовому порядку. У відповідь відповідачем надано гарантійний лист з проханням про розтермінування сплати заборгованості сплати заборгованості на строк до 30 листопада 2013 року. Однак, до сьогоднішнього дня, за словами позивача, жодної оплати відповідачем не проведено. Договір №226/27-12 від 01.04.2012 року припинив свою дію 03.07.2013 року.
Відповідач фізична особа-підприємець Гунько Володимир Тарасович відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судове засідання не з'явився.
Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна товариства №226/27-12 від 01.04.2012 року. Згідно акту приймання-передачі майна, копія якого міститься в матеріалах справи, орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору №226/27-12 від 01.04.2012 року нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Долішнє-Залуччя, вул. Шевченка, 10/85, площею 38,5 м. кв. для розміщення аптечного кіоску. Вищевказаний акт підписаний обома сторонами без жодних зауважень.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 3.6. договору оренди нерухомого майна товариства №226/27-12 від 01.04.2012 року орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17-го числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.
Проте, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору не проводив оплату за договором належним чином, внаслідок чого за період з лютого 2013 року по червень 2013 року виникла заборгованість в сумі 3 800 грн. 50 коп. В підтвердження своїх доводів позивач подав суду розрахунок заборгованості станом на 20.11.2013 року, нарахованої відповідачу за період з лютого 2013 року по червень 2013 року, оскільки договір №226/27-12 від 01.04.2012 припинив свою дію 03.07.2013 року. Припинення дії договору підтверджується наявними в матеріалах справи копії листа позивача №27-18/149 від 21.06.2013 року щодо погашення заборгованості та акт приймання-передачі від 03.07.2013 року, згідно якого орендар повернув орендоване майно позивачу. Вказаний акт підписаний обома сторонами без зауважень.
Позивачем також направлялась відповідачу претензія №13-16Ю/47 від 16.05.2013 року про заборгованість в сумі 2 289 грн. 02 коп. Згідно відмітки Укрпошти вказана претензія відправлена відповідачу 16.05.2013 року. Однак, претензія залишилась відповідачем без відповіді. Докази протилежного в суду відсутні.
Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Позивачем така пеня нарахована згідно розрахунку пені на заборгованість за договором №226/27-12 від 01.04.2012 року і становить 260 грн. 01 коп. Копія розрахунку міститься в матеріалах справи.
Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В силу даної норми позивачем нараховано 3 % річних у сумі 65 грн. 97 коп., розрахунок яких міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься лист відповідача, адресований позивачу ПАТ "Укртелеком" про те, що відповідач гарантує оплатити суму заборгованості в розмірі 3 800 грн. 50 коп. до 30.11.2013 року. Однак, докази про те, що така оплата була здійснена відповідачем в суду відсутні.
За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.1,3 ст.549, ч.1 ст.611, ч.2 ст.625, ст.629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця Гунька Володимира Тарасовича /78362, Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Горішнє-Залуччя, вул. Перемоги, 354, ідентифікаційний №2912517179, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП №467952/ на користь позивача публічного акціонерного товариства "Укртелеком" / 01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, Івано-Франківська філія - м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 32, р/р 2603811 в ОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Івано-Франківська, МФО 336462, код ЄДРПОУ/ДРФО 01184835, свідоцтво №200016523, індивідуальний податковий номер 215607626656 / заборгованість за невиконання умов договору в сумі 4 126 грн. 48 коп. (чотири тисячі сто двадцять шість гривень сорок вісім копійок), з них: 3 800 грн. 50 коп. (три тисячі вісімсот гривень п'ятдесят копійок) - основного боргу, 260 грн. 01 коп. (двісті шістдесят гривень одна копійка) - пені, 65 грн. 97 коп. (шістдесят п'ять гривень дев'яносто сім копійок) - 3 % річних
та судовий збір в розмірі 1750 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень п'ятдесят копійок).
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.12.13
Суддя Фрич М. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Гавінська Л.Д. 11.12.13
Судове рішення № 35937762, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/1392/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: