Рішення № 35937693, 27.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа № 911/3877/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний

комплекс", м. Київ

до Військової частини А0836, м. Бровари

про стягнення 34 669 грн. 96 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - Лихольт А.В., дов. № 0201/13-01 від 02.01.2013 р.

відповідач - Гебрич М.О., дов. № 564 від 01.06.2013 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34 669 грн. 96 коп. які складають: 34 214 грн. 40 коп. - заборгованість по актам здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-0002048, № ОУ-0001959, №ОУ-0001740, пеня в розмірі - 6 354 грн. 14 коп., 455 грн. 56 коп. - 3% річних.

Представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує повністю мотивуючи тим, що він є бюджетною установою, тому під час укладання договорів необхідно керуватися відповідними положеннями Бюджетного кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 48 БКУ зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Таким чином, для здійснення оплати за отримання послуги чи купівлі товару бюджетна установа має укласти господарський договір, зареєструвати бюджетні зобов'язання за цим договором в органі Державного казначейства України, отримати послугу чи товар, і тільки після завершення цих стадій здійснити оплату. Письмова форма договору між позивачем та відповідачем відсутня, договір не взятий на облік у Державному казначействі. Крім того, основним розпорядником бюджетних коштів оборонної діяльності є Міністерство оборони України, яке щороку проводить тендерні закупівлі з надання різних видів послуг, необхідних для обслуговування військових частин. Таким чином, відповідач підписуючи акти виконаних робіт, діяв як представник Міністерства оборони України, а не сторона договору підряду (послуг), тому військова частина А0836 не є відповідачем за пред'явленим позовом.

Представник позивача заперечує посилаючись на те, що він відповідачу надав послуги з прання що підтверджуються актами виконаних робіт, тому відповідач повинен виконати свої зобов'язання в повному обсязі. Також подав через канцелярію суду клопотання про збільшення розміру суми заявленої до стягнення, що складає 76 487 грн. 56 коп., з яких 76 032 грн. 00 коп. боргу, 455 грн. 56 коп. 3 % річних. Відповідач заперечує відносно заяви про збільшення розміру позовних вимог з тих же підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» в період з 03.03.2012 року по 24.07.2013 року були надані послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування, спецодягу та іншого речового майна військовослужбовців Військової частини А-0836, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0002048, №ОУ-0001959, №ОУ-0001740 на суму 34 214,40 грн.

Факт надання послуг підтверджується вищезазначеними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані повноважними представниками Позивача, Відповідача та скріплені печатками, а також копіями накладних, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, в період з 26.01.2012 року по 24.07.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» були надані послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування, спецодягу та іншого речового майна військовослужбовців Військової частини А-0231, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0001744, №ОУ-0001961, №ОУ-0002044 на суму 41 817,60 грн., які підписані повноважними представниками Позивача, Відповідача та скріплені печатками.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків між в/ч А-0231 та ТОВ «Пральний комплекс» станом на 24.07.2012 року встановлено, що Військова частина А- 0231 має заборгованість перед ТОВ «Пральний комплекс» в розмірі 41 817,60 грн.

За планом розформування згідно Директиви Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 01.07.2013 року №Д-322/1/02 "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України у 2013 році" було прийнято рішення про розформування Військової частини А0231 та визначено її правонаступника Військову частину А-0836.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за актами він має заборгованість перед Позивачем в розмірі 76 032,00 грн.

Наявна заборгованість підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків між в/ч А-0231, в/ч А-0836 та ТОВ «Пральний комплекс» станом на 24.07.2012 року, підписаними повноважними представниками Сторін та скріпленими їх печатками.

На виконання вищезазначених вимог закону Позивач звернувся до Відповідача з Вимогою Вих.№1202, Вих.№1203 від 18 квітня 2013 року з проханням перерахувати суму наданих Позивачем послуг, які були отримані Відповідачем відповідно 24.04.2013 року та 06.11.2013 року, проте вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, підписаними сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався надати послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування, спецодягу та іншого речового майна військовослужбовців, а відповідач, в свою чергу, оплатити надані послуги.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що підписання замовником актів здачі-приймання робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і, які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у актах здачі-приймання робіт встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання та підписання зазначених актів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 76 032 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 455 грн. 56 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 455,56 грн. за період з 02.05.2013 р. до 10.10.2013 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» у повному обсязі, судові витрати відповідно покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 0836 (07404, Київська область, м. Бровари, Військове містечко 161, код 07673653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 6, код 34344528) - 76 032 (сімдесят шість тисяч три тридцять дві) грн. 00 коп. основного боргу, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп. 3 % річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.