Вирок № 35934742, 09.12.2013, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 09.12.2013

ЄУ № 420/64/13- к

Провадження №1-кп/420/5/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого суддіПроньки В.В.

при секретарях Перепелиці О.В., Нарожній В.В.

за участю прокурора Балаби М.А., Дергунова В.А., Сичова М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину інваліда, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого головою Заайдарівської сільської ради Новопсковського району, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135, ч.3 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2012 року о 22-00 год., ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі Т-13-02 сполученням «Новоайдар- Новопсков» Новопсковського району Луганської області , з боку смт. Новопсков у напрямку с.Заайдарівка. Назустріч йому по своїй смузі рухалися велосипедисти ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 Під час руху в районі 31 км.+ 900 м. Головашов М.І. проявив безпечність та необережність, змінив первинний напрямок свого руху, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого скоїв наїзд лівою боковою частиною автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT B-4» на велосипедистів ОСОБА_8, ОСОБА_10, та ОСОБА_9, після цього з місця події зник, залишивши без допомоги осіб, що знаходилися у небезпечному для життя стані.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події, ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями госпіталізована до реанімаційного відділення Луганської обласної дитячої клінічної лікарні.

Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 206 від 03.09.2012 р., експертизою трупа ОСОБА_8 встановлені наступні тілесні ушкодження: травматичний розрив атлантозатилочного з'єднання з крововиливом під оболонки та речовину головного і спинного мозку; крововилив в м'які покрови голови, перелом 6-го ребра зліва; множинні розриви печінки; відкриті переломи кісток носа і верхньої щелепи; забита рана обличчя; синець шиї; переломи кісток правого плеча, лівого променево-зап'ясткового суглоба, лівого колінного суглоба; садна живота, лівої верхньої та лівої нижньої кінцівок. Причиною смерті ОСОБА_8 став травматичний розрив атлантозатилочного з'єднання з крововиливом під оболонки та в речовину головного і спинного мозку та крововиливом в м'які покрови голови, що підтверджується встановленими ушкодженнями при розтині тіла трупа і даними судово-гістологічного дослідження.

Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 207 від 01.09.2012 р., експертизою трупа ОСОБА_9 встановлені наступні тілесні ушкодження: травматичний розрив 7 шийного і 1 грудного міжхребцевого з'єднання з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку; множинні пошкодження легенів, печінки, міжреберних судин; закритий перелом лівого стегна, переломи кісток носа і нижньої щелепи; травматичне видалення 1 і 2 зубів верхньої щелепи зліва; множинні синці, садна і забиті рани обличчя; садна тулуба і лівої нижньої кінцівки. Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми у вигляді травматичного розриву 7 шийного і 1 грудного міжхребцевого з'єднання з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку; множинних пошкоджень легень, печінки, міжреберних судин; закритого перелому лівого стегна; переломів кісток носа і нижньої щелепи; травматичного видалення 1 і 2 зубів верхньої щелепи зліва; множинних синців, саден і забитих ран обличчя; саден тулуба і лівої нижньої кінцівки і ускладнилася внутрішньою кровотечею і травматичним шоком. Смерть громадянина ОСОБА_9 настала після заподіяння йому тілесних ушкоджень за досить короткий проміжок часу, який обчислюється кількома хвилинами. Вкрай малоймовірна можливість збереження життя ОСОБА_9 при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 280 від 19.09.2012 р., у ОСОБА_10 встановлені наступні тілесні ушкодження: забій речовини головного мозку 1-2 ступеня; закритий перелом обох стегон в середній третині зі зміщенням, перелом кісток носа; забита рана верхньої губи, травматична екстракція 1 і 2 зубів праворуч, 1 і 2 зубів зліва на верхній щелепі; множинні рани тулуба, кінцівок.. Встановлені ушкодження слід кваліфікувати як ушкодження середнього ступеня тяжкості, так як за звичайним своїм перебігом викликають тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 день.

Згідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 1900/18 від 07.11.2012 Р, в даній дорожньо-транспортній ситуації нормативні (належні) дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1 регламентувалися п.п. 31.4.5 а), 31.4.5 г), 31.4.7 в), 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог п.п. 31.4.5 а), 31.4.5 г), 31.4.7 в), 10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 повинен був відмовитися від експлуатації автомобіля, на якому на задній вісі встановлені шини різних моделей і розмірів, шина лівого заднього колеса має знос вище допустимих меж, вітрове скло затоноване. Оскільки ОСОБА_1 прийняв рішення про рух, то відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України він мав перед початком виконання маневру вліво переконатися, що це буде безпечним і він не створить перешкод іншим учасникам руху. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1, виконуючи належним чином вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти пригоді. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1 не відповідали п.п.31.4.5 а), 31.4.5 г), 31.4.7 в), 10.1 Правил дорожнього руху України, а його дії, що не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням аварійної ситуації і настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Також в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1 вбачається порушення п.п.2.9 а); 2.10 а), б), в), г), г), д), е), є) Правил дорожнього руху України, які є умовою виникнення аварійної обстановки та знаходились у причинному зв'язку з настанням події.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованих йому злочинах визнав частково, та пояснив суду, що 10.08.2012 року , приблизно о 22-00 год. він їхав з смт. Новопсков в с.Заайдарівка по автомобільній дорозі Т 13-02 . Швидкість руху автомобіля була приблизно 70 км/год , двигався він з увімкненим ближнім світлом фар .Транспортних засобів не в зустрічному напрямку не в попутному не було. В світлі фар він побачив, що назустріч йому, по його смузі руху один біля одного рухалися два велосипедиста . Він включив сигнал лівого повороту , виїхав на зустрічну смугу руху , та почав здійснювати їх об»їзд. Об»їхавши даних велосипедистів він почав повертатися на свою смугу руху, та коли його автомобіль вже правим краєм був на смузі його руху, він побачив, як на проїжджу частину дороги з права на ліво по ходу його руху вибігла тварина (собака чи лисиця) і він одразу ж повернув руль лівіше, виїхавши на зустрічну смугу, щоб уникнути зіткнення з твариною. Коли вже перевів погляд з тварини, то в світлі фар побачив два велосипедиста, які рухалися йому назустріч ближче по лівому краю дороги, після чого він одразу ж повернув руль вправо та застосував екстрене гальмування , та саме в цей момент відбулося зіткнення лівою передньою частиною автомобіля з велосипедистами, відбувся удар. В результаті удару у автомобіля розбилося лобове скло. Автомобіль зупинився по середині проїжджої частини дороги. Після чого він відкрив дверці автомобіля, які також були пошкоджені, вийшов з автомобіля, погукав, але ніхто не обізвався, було вже досить темно і нікого з людей він не бачив. Злякавшись того, що він наїхав на велосипедистів, та останні могли бути мертвими він з місця пригоди поїхав. По приїзду до дому він повідомив дружину про те, що здійснив ДТП, але вона йому не повірила, після чого він відкрив 0,5 пляшки коньяку та майже всю її випив. В той день, до моменту ДТП спиртних напоїв не вживав.

Факт ДТП обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує, тобто те, що скоїв наїзд на велосипедистів, але вважає, що правил дорожнього руху він не порушував, а причиною ДТП стало те, що на проїжджу частину дороги вибігла тварина на яку він відволікся та здійснив наїзд на велосипедистів. Крім того, велосипедисти рухалися один біля одного на проїжджій частині дороги, а не один за одним.

Цивільні позови потерпілих про відшкодування майнової шкоди визнав повністю, з вимогами про відшкодування моральної шкоди не згоден.

Під час судового слідства обвинувачений ОСОБА_1 змінював свої покази, плутався в показах.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1І стосовно того, що правил дорожнього руху він не порушував, а причиною ДТП стала дорожня ситуація, де на дорогу вибігла тварина - є неспроможними, та повністю спростовуються сукупністю доказів досліджених та перевірених судом.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що того вечора, тобто 10.08.2012 року її чоловік ОСОБА_1 приїхав додому вже після 22-00 год.. Він повідомив їй про те, що здійснив ДТП, збив людей, але вона йому не повірила, оскільки він приїхав додому на машині був в тверезому стані, запаху алкоголю від нього не чула. Чоловік відкрив пляшку коньяку запропонувавши їй випити, але вона відмовилася. Він налив їй коньяку,і вона випила приблизно 20 грам., а решту коньяку, почти усю пляшку випив чоловік та ліг спати. Наступного дня вона дізналася, що дісйно минулого вечора відбулася ДТП, винуватцем якої був її чоловік.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином. 10.08.2012 року ввечері її син допомагав поратися по господарству. Потім зателефонувала її донька з смт.Новопсков та повідомила про те, що онук пошкодив палець м»ясорубкою та необхідно їхати до лікарні. Після чого ОСОБА_1 сів за автомобіль та поїхав до смт.Новопсков допомогти сестрі звозити до лікарні племінника. Коли ОСОБА_1 вернувся додому їй невідомо. Прокинулася вона вночі і машина сина була вже в гаражі. Того вечора, коли вона спілкувалася з сином, запаху алкоголю від нього не чула. Наступного дня вона дізналася про ДТП, в якому загинуло двоє людей, та їй стало відомо, що їх збив її син.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений є її рідним братом. 10.08.2012 року ввечері, приблизно о 21-00 год. до неї додому приїжджав ОСОБА_1, на зовнішній вигляд він був у тверезому стані, побув недовго , та поїхав, повідомивши про те, що поїде додому. Стосовно ДТП їй нічого невідомо, про пригоду дізналася наступного ранку від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що 11.08.2012 року , вона їхала на велосипеді рано вранці, приблизно о 06-00 год на роботу в смт.Новопсков. Не доїзджаючи до перехрестя на с.Осинове, вона побачила на узбіччі рюкзак, а далі під деревом побачила чоловіка, обличчя якого не було видно, він був повернутий обличчям до кювету. Поруч, в кущах стояв велосипед. Після чого вона зупинила велосипедиста ОСОБА_15 , який їхав за нею і попрохала подивитися на чоловіка, може йому погано, чи він п»яний. Він підійшов і сказав, що начебто чоловік мертвий. Потім в кюветі побачили ще один велосипед. ОСОБА_15 спустився в кювет і сказав, що там є ще дівчина. Після чого ОСОБА_15 викликав міліцію.

Свідок ОСОБА_15 дав суду пояснення, що літнього ранку, точну дату він не пам»ятає, приблизно о 06-00 год. Він їхав на велосипеді з с.Заайдарівка до смт.Новопсков, по дорозі його зупинила ОСОБА_14 і показала на чоловіка, який лежав на узбіччі в кущах, обличча його не було видно. Коли він підійшов до чоловіка, то він був вже чорних, за ознаками схожий на труп. ОСОБА_16 нього лежав розірваний тапочок і відкрите жіноче дзеркальце. Труп лежав головою в сторону Заайдарівки, обличчям в кущ клену, на правій стороні, на правому плечі, спиною до дороги, ближче до стовбура дерева клену. Між цими кущами він побачив в кюветі перевернутий велосипед, та далі в кюветі, в кущах побачив сидячу дівчинку з гематомою на голові , яка була в шоковому стані, в свідомості та прохала пити. Після чого одразу ж викликав міліцію. Дівчинці допомоги не надавав, оскільки боявся нашкодити, враховуючи її тілесні ушкодження. Швидку він не викликав тому, що був в легкому шоці і розгубився. Інших потерпілих він там не бачив, знаходився там декілька хвилин. Розбитих осколків фар машини на проїжджій частині він ткож я не бачив.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що того вечора, 10.08.2012 року, вона разом з сім»єю поверталася додому з річки с.Ікове, йшли пішки, в руках вели велосипеди . Пройшли Осинівський міст, потім піднялися, перейшли дорогу ( головну магістраль), спустилися, й пішли по грунтовій дорозі в напрямку до с.Заайдарівка. Пройшли стадіон, і раптом почули, дуже сильний звук гальм автомобіля, скрегіт чи хлопок, здавалося, що лопнуло колесо, або хтось в»їхав у стовп. Після чого, почекавши кілька хвилин, вона з сином, відчуваючи щось недобре, вирішили повернутися на дорогу, та подивитися що сталося, може комусь необхідна допомога. Коли вийшли на асфальтовану дорогу то попрямували в напрямку до с.Заайдарівка, оскільки місце де стався скрегіт та хлопок їм не було відомо. Йшли та дивилися на узбіччя, може де хтось сидить, чи лежить, але нічого ніде не було видно. По трасі на великій швидкості рухалися автомобілі. Ще деякий час походивши, погукавши, вона з сином повернулася назад до місця де залишилася невістка з онуком та пішли додому. Наступного дня, від знайомої їй стало відомо про ДТП .

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вони, як чергові швидкої допомоги виїжджали на місце ДТП . Коли прибули на швидкій, на місці ДТП було дуже багато народу. Спустилися в кювет та побачили дівчину, яка сиділа біля невисокого залізобетонного стовпчика, таке враження, що вона там просиділа досить тривалий час, оскільки дуже замерзла та була в шоковому стані. На ній були вузькі брюки, це ймовірно утримувало кровотечу, ноги її були витягнуті. Свідок ОСОБА_19 звернули увагу на те, що в дівчини були не природньо круглі стегна, що свідчило про переломи стегон. Дівчинку одразу ж забрали в карету швидкої та відвезли до приймального відділення лікарні. Також, неподалік від місця знаходження дівчинки, в кущах, був знайдений труп іще однієї дівчини. Трупа хлопця не бачили. Ділянка дороги де сталося ДТП була пряма, достатньо прямолінійна, десь до 100 м.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що вона, як медична сестра приймального відділення лікарні була присутня під час огляду лікарем ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння. Огляд проводився зранку, приблизно о 09-00 год, дату не пам»ятає. Під час огляду лікарем було встановлено, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп»яніння, про що було складено акт медичного огляду. На питання лікаря стосовно того, коли вживав алкогольні напої і в якій кількості, ОСОБА_1 пояснював, що випив ввечері вже після ДТП та випивав зранку, пив конь»як.

Свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснили, що вони в складі слідчо-оперативної групи Новопсковського РВ ГУМВС України виїжджали на місце ДТП. Коли приїхали на місце ДТП то фактично одночасно приїхала й швидка. На місці ДТП на дорозі видно було осколки, різні частини автомобіля, пластмасу, були сліди заносу, гальмування і юзу. Огляд місця ДТП проводив слідчий за участю експерта, на місце ДТП прибула і слідчо-оперативна група з м.Луганськ . На місці пригоди було виявлено два трупи, та дівчина, яку госпіталізувала швидка. Бачили, що потерпіла знаходилась в низу в кюветі, а трупи знаходились в зарослях. По відношенню до живої дівчини - труп іншої дівчини знаходився десь за 7 м. труп був ближче до проїжджої частини. Також на місці ДТП бачили два велосипеди. Перший велосипед знаходився приблизно де спуск, він на дереві зачепився нижче рівня землі, трохи зїхав вниз, а другий велосипед знаходився в кюветі , приблизно в двох метрах від дівчини.

Крім того ОСОБА_21 пояснив, що приблизно о 10 годині, була дана команда керівництва, та з начальником ДАІ він проїхав за місцем мешкання ОСОБА_1 Коли приїхали до місця проживання ОСОБА_1 бачив автомобіль, що знаходився в гаражі. По зовнішньому вигляду було видно, що автомобіль був в ДТП, було погнуте крило, ліва стойка, зі сторони водія. Після чого ОСОБА_1 відвезли в лікарню на огляд (освидетельствование).

Свідки ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25,ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснили, що 10.08.2012 року, після обідньої години вони святкували на базі відпочинку ПМК - 4 в с.Ікове день будівельника . На святкуванні був присутній і сільський голова Заайдарівської сільської ради ОСОБА_1 Був він на базі відпочинку не довго. Чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої стверджувати не можуть, оскільки не слідкували за тим, що він їв та пив. На столі були спиртні напої - вино та горілка, мінеральна вода. Напої наливали в разовий посуд, тому не можуть зазначити пив ОСОБА_1 горілку чи воду. На зовнішній вигляд, коли він відїжджав з бази відпочинку, він не був п»яним.

Свідок ОСОБА_29 пояснив, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні слідчого експерименту відтворення обстановки та обставин події, кірм того допомагав слідчим міряти відстань. Що пояснював обвинувачений ОСОБА_1 під час слідчого експерименту він не чув, будь-яких зауваження з боку ОСОБА_1 слідчому він не чув. В зв»язку з тим, що в нього поганий зір, крім того, слідчий експеримент проводився у темну пору доби, замість велосипедистів він бачив лише «білу пляму». В який одяг були одягнуті велосипедисти він також не бачив. Свідок пояснив, що протокол він не читав, а підписав там, де зазначив слідчий, тобто своїм підписом засвідчив, все, що відбувалося під час експерименту Чи зачитувався слідчим протокол він не пам»ятає, оскільки пройшов вже досить тривалий час.

Свідок ОСОБА_30, який був присутній в якості понятого пояснив, що даний слідчий експеримент проводився так, як зазначено в протоколі відтворення обстановки та обставин події , слідчий заносив всі відомості до протоколу. Що пояснював ОСОБА_1 він особисто не чув. Будь-яких втручань з боку слідчого, тиску на учасників слідчого експерименту, в тому числі на ОСОБА_1 не було. Видимість силуетів велосипедистів при ввімкненому ближньому і дальньому світлі фар автомобіля, визначав як сам ОСОБА_1 так і поняті. Після закінчення слідчого експерименту він засвідчив обставини, викладені в протоколі даного слідчого експерименту своїм підписом.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_31, пояснив, що йому було доручено проведення судової автотехнічної експертизи по даному кримінальному провадженню. На вирішення експертизи слідчим було поставлено дев»ять питань, були надані вихідні дані, відповідно до протоколу відтворення обставин та обстановки події, дані протоколів допиту обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_4 Експертне дослідження обставин події ДТП та формування висновків здійснювалося на підставі методів логічного аналізу та інженерних розрахунків з використанням діючих методик та нормативних документів. 07 листопада 2012 року був складений висновок судової автотехніної експертизи та надані висновки, щодо питань поставлених слідчим перед експертом. Показання ОСОБА_1 були неспроможні з технічної точки зору, що позбавляло можливості повно та всебічно досліджувати питання в контексті версії водія ОСОБА_1, оскільки дослідження завідомо технічно неспроможних даних може призвести до недостовірних висновків та ввести слідство або суд в оману. Параметри конкретної та загальної видимості також не досліджувалися , оскільки версія ОСОБА_1 є технічно неспроможною. В основу експертного висновку лягла версія потерпілої ОСОБА_4 «…автомобіль під керуванням ОСОБА_1 без видимих причин змінив напрямок руху, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв наїзд на велосипедистів». Експертним шляхом покази потерпілої не можуть бути спростовані, та у експерта відсутні підстави вважати їх технічно неспроможними.

Допитана в якості потерпілої неповнолітня ОСОБА_4, пояснила, що 10.08.2012 року, вже після 21-00 год., на вулиці було вже темно, вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виїхали з дому с.Заайдарівка в смт. Новопсков . ОСОБА_32 їхала за кермом велосипеду, а вона сиділа на багажнику, повернута ногами до проїжджої частини дороги. ОСОБА_33 їхав за ними на відстані приблизно 1,5-2,0 м. В руках у ОСОБА_9 та ОСОБА_32 були запальнички з ліхтариками, які освітлювали проїжджу частину дороги. Двигалися вони походу свого напрямку руху, в попутному напрямку транспорту. Коли вже приближалися до смт.Новопсков, під час руху вона почула сильний звук, схожий на гальмування, а коли виглянула з-за спини сестри, вона побачила дуже яскраве світло автомомбіля, який рухався з увімкненим дальнім світлом фар на шаленій швидкості. Коли між їх велосипедом та автомобілем була невелика відстань автомобіль з невідомих причин виїхав на їх полосу руху, потім відбувся сильний удар, та що було потім вона не пам»ятає.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що того вечора Лєра, Альона та ОСОБА_33 поїхали з дому в смт. Новопсков. Після того, як вони не зателефонували їй, що доїхали вона почала сама телефонувати їм, але на дзвінки ніхто з дітей не відповідав. Через деякий час вона знову телефонувала дітям, але ніхто не відповідав на її дзвінки. Так вона телефонувала приблизно до 06-00 год. ранку. О 08-00 год. ранку 11.08.2012 року до них додому приїхали працівники міліції та повідомили про те, що ввечері сталося ДТП, в результаті якого Лєра та ОСОБА_33 загинули, а ОСОБА_4 госпіталізована в лікарню. Подробиці ДТП їй невідомі, згодом про обставини ДТП вона дізналася від молодшої доньки ОСОБА_4.

Потерпіла ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 приблизно рік мешкав за адресою своєї нареченої ОСОБА_8, в майбутньому вони мали намір одружитися. Ввечері 10.08.2012 року їй на мобільний зателефонував її син ОСОБА_33, який повідомив, що він разом з ОСОБА_8 та її сестрою ОСОБА_4 приїдуть до неї в гості. Вона їх чекала приблизно до 23-00 год., а потім лягла відпочивати. Зранку 11.08.2012 року о 07-30 год. до неї додому приїхали працівники міліції та повідомили, що вечорі, в результаті ДТП загинув її син ОСОБА_33 та майбутня невістка ОСОБА_8. Обставини ДТП їй невідомі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами матеріалами кримінального провадження:

-протоколом огляду місця ДТП від 11.08.2012 р. та фототаблицями, відповідно до якого місцем огляду є автошлях Т 13-02 між с.Заайдрівка смт.Новопсков Новопсковського району . На місці ДТП знаходиться два велосипеди на узбіччі та в кюветі. На проїжджій частині маються сліди заносу, та гальмування, на узбіччі - сліди юзу. Знаходяться два трупи (чоловіка та жінки),та потерпіла дівчина. На місці ДТП були виявлені молдінг дверей автомобіля, частки лако-фарбового покриття, взуття чоловіче та жіноче;

-висновком судово-медичної експертизи № 206 від 03.09.2012 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_8 став травматичний розрив атлантозатилочного з'єднання з крововиливом під оболонки та в речовину головного і спинного мозку та крововиливом в м'які покрови голови, що підтверджується встановленими ушкодженнями при розтині тіла трупа і даними судово-гістологічного дослідження. Смерть ОСОБА_8 настала після завдання їй тілесних ушкоджень за короткий проміжок часу, який відраховується кількома хвилинами. Виключена можливість збереження життя ОСОБА_8 при наданні їй своєчасної медичної допомоги;

- висновком судово-медичної експертизи № 207 від 01.09.2012 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми у вигляді травматичного розриву 7 шийного і 1 грудного міжхребцевого з'єднання з крововиливами під оболонки та речовину головного мозку; множинних пошкоджень легень, печінки, міжреберних судин; закритого перелому лівого стегна; переломів кісток носа і нижньої щелепи; травматичного видалення 1 і 2 зубів верхньої щелепи зліва; множинних синців, саден і забитих ран обличчя; саден тулуба і лівої нижньої кінцівки і ускладнилася внутрішньою кровотечею і травматичним шоком. Смерть громадянина ОСОБА_9 настала після заподіяння йому тілесних ушкоджень за досить короткий проміжок часу, який обчислюється кількома хвилинами. Вкрай малоймовірна можливість збереження життя ОСОБА_9 при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги;

- висновком судово-медичної експертизи № 280 від 19.09.2012 року., відповідно до якого у ОСОБА_10 встановлені наступні тілесні ушкодження: забій речовини головного мозку 1-2 ступеня; закритий перелом обох стегон в середній третині зі зміщенням, перелом кісток носа; забита рана верхньої губи, травматична екстракція 1 і 2 зубів праворуч, 1 і 2 зубів зліва на верхній щелепі; множинні рани тулуба, кінцівок.. Встановлені ушкодження слід кваліфікувати як ушкодження середнього ступеня тяжкості, так як за звичайним своїм перебігом викликають тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 день;

- висновком судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу від 15.10.2012 року, згідно якого технічний стан ходової частини автомобіля НОМЕР_2 не відповідав вимогам п.п. 31.4.5 а), 31.4.5 г) ПДД України по причині зносу вище допустимих меж шин лівого заднього колеса та установки на задню ось шин різних моделей та розмірів. Технічний стан автомобіля НОМЕР_2 не відповідав нормативним вимогам п.п. 31.4.7 ПДД України по причині нанесення на вітрове скло автомобіля покриття , яке погіршує його прозорість;

- висновком судової транспортно - трасологічної експертизи від 30.10.2012 року, згідно якого в умовах ДТП мало місце скользяще-блокуюче , косе зіткнення лівої бокової поверхні, який знаходився в стані заносу автомобіля НОМЕР_2 з лівими боковими поверхнями велосипедів Аіст -1, Аіст-2. На момент первинної взаємодії з автомобілем велосипед Аіст1 знаходився попереду велосипеда Аіст-2. Первинно автомобіль контактував з велосипедом Аіст1, вторинний контакт відбувався з велосипедом Аіст2;

- висновком транспортно-трасологічної експертизи від 04.09.2012 року , згідно якого три частки декоративного молдінгу, наданого на експертизу, раніше складали єдине ціле з наданим на дослідження автомобілем НОМЕР_2 та були декоративними накладками переднього лівого крила, передньої та задньої лівої двері ;

- протоколом слідчого експерименту відтворення обстановки та обставин події ДТП від 06.09.2012 року за участю ОСОБА_1, згідно якого останній добровільно пояснював обставини ДТП, надавав відомості щодо швидкості руху автомобіля, відстані, знаходження автомобіля до та після наїзду на велосипедистів;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1900/18 від 07.11.2012 р., відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації нормативні (належні) дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1 регламентувалися п.п. 31.4.5 а), 31.4.5 г), 31.4.7 в), 10.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог п.п. 31.4.5 а), 31.4.5 г), 31.4.7 в), 10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 повинен був відмовитися від експлуатації автомобіля, на якому на задній вісі встановлені шини різних моделей і розмірів, шина лівого заднього колеса має знос вище допустимих меж, вітрове скло затоноване. Оскільки ОСОБА_1 прийняв рішення про рух, то відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України він мав перед початком виконання маневру вліво переконатися, що це буде безпечним і він не створить перешкод іншим учасникам руху. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1, виконуючи належним чином вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти пригоді. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1 не відповідали п.п.31.4.5 а), 31.4.5 г), 31.4.7 в), 10.1 Правил дорожнього руху України, а його дії, що не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням аварійної ситуації і настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Також в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» ОСОБА_1 вбачається порушення п.п.2.9 а); 2.10 а), б), в), г), г), д), е), є) Правил дорожнього руху України, які є умовою виникнення аварійної обстановки та знаходились у причинному зв'язку з настанням події.

Аналізуючи добуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.

Часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, зміну показів під час судового слідства суд розцінює, як спосіб захисту своїх інтересів та намагання уникнути покарання за скоєний ним злочин.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 щодо недопустимості доказів протоколу слідчого експерименту - відтворення обстановки та обставин події та висновку судової автотехнічної експертизи № 1900/18 від 07.11.2012 р. є безпідставними, з огляду на наступне.

Під час судового слідства ОСОБА_1 наполягав на проведенні повторного слідчого експерименту та призначення повторної судово-технічної експертизи, посилаючись на те, що слідчий експеримент відтворення обстановки та обставин події був проведений з порушенням кримінально процесуального законодавства, відповідної методики, що призвело до надання неправильних даних для проведення автотехнічної експертизи при призначенні органом досудового розслідування та неправильних висновків автотехнічної експертизи.

Ухвалою Новопсковського районного суду від 05.09.2013 року було доручено органу досудового розслідування провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, які мали місце 10.08.2012 року приблизно о 22-00 год (район 31 км.+900 м. автодороги Т-13-02) та призначити судову автотехнічну експертизу.

На виконання зазначеної ухвали від органів досудового розслідування до Новопсковського районного суду надійшов протокол проведення слідчого експерименту від 07.10.2013 року відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення даного слідчого експерименту , посилаючись на невідповідність дорожніх та погодних умов, тим умовам видимості, що були на момент ДТП, тому не була й призначена та проведена повторна судова автотехнічна експертиза.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що під час проведення слідчого експерименту 06.09.2012 року за його участю, він був не згоден з загальною та конкретною видимістю, а з рештою даних отриманих під час слідчого експерименту він згоден повністю, будь-яких інших заперечень не надав.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні висновку судової-автотехнічної експертизи від 07.11.2012 року, при дослідженні механізму ДТП, версія ОСОБА_1 є технічно неспроможна і тому параметри конкретної та загальної видимості взагалі не досліджувалися . Про дані обставини було зазначено і допитаним в судовому засіданні експертом ОСОБА_31

Враховуючи викладене, у суду немає підстав вважати зазначені докази недопустимими.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю сукупністю доказів, які в повній мірі узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_8, ОСОБА_9 та заподіяння середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4.

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування також кваліфіковані за ч.3 ст. 135 КК України за ознаками завідомого залишення без допомоги осіб, які знаходилися у небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, що спричинило смерть ОСОБА_9, ОСОБА_8 та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10

Але з зазначеною кваліфікацією органу досудового розслідування погодитись не можна з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.135 КК України передбачено відповідальність за завідоме залишення особи без допомоги, що перебуває в небезпечному для життя стані й позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо це спричинило смерть такої особи або інші тяжкі наслідки. Отже, обов»язковою ознакою об»єктивної сторони цього злочину є причинний зв»язок між залишенням у небезпеці і настанням смерті потерпілого чи інших тяжких наслідків.

Проте, як видно з висновків судово-медичних експертиз, тяжкі наслідки у виді заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 та смерті ОСОБА_8, ОСОБА_9 не знаходяться у причинному зв"язку із залишенням потерпілих у небезпеці, а є наслідком порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху і наїзду на них автомобілем під керуванням останнього.

Крім того, згідно висновків судово-медичних експертиз трупів, смерть ОСОБА_8, ОСОБА_9 настала після заподіяння йому тілесних ушкоджень за досить короткий проміжок часу, який обчислюється кількома хвилинами. Вкрай малоймовірна можливість збереження життя ос ранніх при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_1 мають бути правильно кваліфіковані за ч.1 ст.135 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті , лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тому дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли винний сам поставив потерпілу у небезпечний для життя стан,оскільки ОСОБА_1 після наїзду на велосипедистів не вжив дій, спрямованих на з"ясування стану і надання допомоги,тобто завідомо залишив у небезпеці.

При призначенні покарання до обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить знаходження на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є інвалідом 2 групи.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого , судом не встановлено. Суд виключає обтяжуючу покарання обставину, зазначену органом досудового розслідування - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вказана обставина не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Обтяжуюча обставина вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння органами досудового розслідування була зазначена на підставі допиту свідків ОСОБА_23, ОСОБА_28, ОСОБА_27, які свідчили про вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 10.08.2012 року під час святкування дня будівельника на базі відпочинку, однак у судовому засіданні, під час судового слідства зазначені свідки не надали жодного показу щодо вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв . Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп»яніння, освідування ОСОБА_1 на виявлення алкогольного сп»яніння було проведено 11.08.2012 року о 09-00 год., згідно даного акту на момент огляду ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп»яніння, та пояснював, що алкогольні напої вживав вже після ДТП, щоб зняти стрес, та зранку.

Відповідно до вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Вирішуючи питання про міру покарання суд враховує всі обставини по справі в їх сукупності: суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину; обставини, що пом»якшують покарання , відсутність обтяжуючих покарання обставин; ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, які згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості та тяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризуються задовільно, раніше не судимий, працює головою сільської ради, має сім»ю дружину, неповнолітнього сина-інваліда, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Виходячи із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 а також думки потерпілих та прокурора щодо покарання і його виду, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі на визначений строк в кримінально-виконавчий установі закритого типу, оскільки таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим й достатнім для його виправлення та перевиховання.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК Ураїни принципів необхідно застосувати ОСОБА_1 при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд крім даних про особу виннного та обставин, які пом'якшують покарання, враховує число злочинів, які входять у сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, їх наслідки і приходить до висновку про застосування принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим .

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити додаткове покарання , передбачене санкцією ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільні позови прокурора Луганської області в інтересах ЛОКЛ, ЛОДКЛ про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_4Ю в сумі 10093 грн. на підставі ч.1 ст.1206 ЦК України , ч.3 ст.128 КПК України підлягає задоволенню повністю.

Цивільний позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про відшкодування ОСОБА_1 шкоди завданої ушкодженням здоров»я в сумі 18438 грн , у чинність ст.1199 ЦК України підлягає задоволенню повністю.

Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відшкодування ОСОБА_1 витрат на поховання в сумі 15430 грн. у чинність ст.1201 ЦК України підлягає задоволенню повністю.

За змістом ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_34, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в перенесених ними душевних стражданнях в зв»язку зі смертю дітей ОСОБА_35, ОСОБА_9, та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , оскільки саме в результаті протиправних дій обвинуваченого їм було заподіяно моральну шкоду.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням викладеного, заявлені цивільні позови про відшкодування заподіяної моральної шкоди ОСОБА_3, ОСОБА_34, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в сумі по 150000 грн. кожному підлягають задоволенню повністю.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили суд вважає залишити без змін.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України/

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.135 КК України у вигляді двох років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі закритого типу;

- за ч.3 ст.286 КК України у вигляді дев»яти років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі закритого типу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст.70 КК України визначити остаточно покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді дев»яти років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі закритого типу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою .

Строк відбування покарання обчислювати з 11 серпня 2012 року .

Зарахувати в строк відбування покарання строк досудового тримання під вартою.

Цивільні позови ОСОБА_3 в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров»я та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 18438 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров»я , та 300000 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 суму у розмірі 15430 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 суму у розмірі 150000 грн . в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_34 про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_34 суму у розмірі 150000 грн . в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільні позови прокурора Луганської області в інетерсах ЛОКЛ, ЛОДКЛ про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганської обласної клінічної лікарні (МФО: 804013, ГУДКУСУ у Луганській області, м. Луганськ, розрахунковий рахунок 31415544700001, код: 37991110, обласний бюджет), суму витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_4 в сумі 3751 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (МФО: 804013, ГУДКУСУ у Луганській області, м. Луганськ, розрахунковий рахунок 31415544700001, код: 24045556, код платежу 24060300, обласний бюджет), суму витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_4 в сумі 6341 грн.12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових автотехнічних експертиз у розмірі 4908 грн. 20 коп., транспортно-трасологічних експертиз у розмірі 3653 грн.60 коп., експертизи лакофарбових матеріалів та покриття у розмірі 2251 гр.20 коп.

Речові докази: - автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» , реєстраційний номер НОМЕР_3, який зберігається в Новопсковському РВ УМВС України, молдінги з переднього лівого крила з передньої лівої двері, з задньої лівої двері автомобіля, які зберігаються в СУ ГУМВС України в Луганській області , передати володільцю ОСОБА_1;

сорочку в клітину без рукавів на ґудзиках, джинси синього кольору, труси, бюстгальтер

чорного кольору, в які була одягнена ОСОБА_4 та які знаходяться на зберіганні

у потерпілої ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_4 ;

-блузку, бріджи чорного кольору, труси, бюстгальтер чорного кольору, тапочок з лівої ноги чорного кольору, в які була одягнена ОСОБА_8, та які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_34, повернути ОСОБА_34;

-футболку сірого кольору в чорну смужку, шорти чорного кольору, плавки, капці коричневого кольору, в які був одягнений ОСОБА_9 , та які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5 ;

-велосипеди «Лелека», «Аіст», які зберігаються в Новопсковському РВ УМВС України повернути ОСОБА_34;

-частки лакофарбового покриття автомобіля, змиви біологічної речовини з переднього лівого колеса автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT В-4» , реєстраційний номер НОМЕР_3, волосся з підголовника сидіння автомобіля , які знаходяться на зберіганні в СУ ГУМВС України в Луганській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області, через Новопсковський районний суд, протягом 30 днів: з дня його проголошення, а обвинуваченими, які перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно: Суддя Новопсковського районного суду В.В. Пронька