Рішення № 35934467, 09.12.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №346/7124/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі:

головуючого-суддіМаксимюка Р.Ю.

секретаряТомин О.А.

за участі:

представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, в якій посилається на те, що 24 жовтня 2010 року він передав відповідачу 2 500 (дві тисячі пятсот) грн.. 00 коп., про що відповідач дав йому розписку та зобовязався повернути йому цю суму до березня 2011 року. Однак, станом на 01 листопада 2013 року дані кошти він не повернув, у звязку з чим, він змушений був звернутися до суду з даним позовом в якому просить стягнути 2 500 (дві тисячі пятсот) грн.. 00 коп. боргу, 3% від простроченої суми, яка становить 202 (двісті два) грн.. 50 коп. та 1 000 (одна тисяча) грн.. 00 коп. моральної шкоди.

Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить позов задоволити.

Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. На підставі ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, яка просить позов задоволити, вивчивши матеріали справи, а саме: розписку від 24 листопада 2010 року дану ОСОБА_4, згідно якої він отримав від ОСОБА_2 2 500 (дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. і зобовязався повернути їх до березня 2011 року, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Відповідно до ст.1047 ч.2 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладання договору позики та його умов, може бути надана розписка позичальника.

Отже, між сторонами було укладено договір позики, оскільки позивач дав у борг відповідачеві грошові кошти в сумі 2 500 (дві тисячі пятсот) грн.. 00 коп., який зобовязався повернути їх до березня 2011 року, про що відповідачем було дано розписку.

Відповідно до ст.1049 ч.1 Цивільного кодексу України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засідання, відповідач належним чином умови договору позики не виконав.

Згідно ст.625 ч.1 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. А відповідно до частини 2 цієї статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки строк виконання зобовязання наступив 31 березня 2011 року, а станом на 01 листопада 2013 року, боржник борг не погасив, то термін прострочення становить два роки і сім місяців. Згідно формули розрахунку 2 500 грн. 00 коп. х 3% х 2 роки 7 місяців, три проценти річних від простроченої суми становить 202 (двісті два) грн.. 50 коп..

Що стосується позову в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині слід відмовити, оскільки зобовязання які склалися між сторонами є договірними, а тому стягнення моральної шкоди законом не передбачена.

Відповідно до ст.88 ч.3 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст.ст.1046, 1047, 526, 625 ЦК України та керуючись ст.ст.88, 215, 223, 224, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 заборгованість 2 702 (дві тисячі сімсот два) грн.. 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн.. 40 коп. на р/р 31211206700016, одержувач Коломийське УДКСУ, ЄДРПОУ одержувача 37904227, МФО одержувача 836014, код суду 26534733.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У випадку неподання заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційної скарги, заочне рішення набирає законної сили 09 січня 2014 року.

Суддя:

ОСОБА_5