Вирок № 35934377, 05.12.2013, Алчевський міський суд Луганської області

05.12.2013

Справа № 406/6146/13-к

Провадж. № 1-кп/406/299/13

В И Р О К

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

05 грудня 2013 року. Алчевський міський суд Луганської області у складі:

головуючого- судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Харченко Ю.В.

за участю прокурора Данькова А.Ю.

потерпілих ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Алчевська справу за кримінальним провадженням за звинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Алчевська Луганської області, громадянина України, з середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

30 червня 2013 року, приблизно о 06 год. 30 хв., обвинувачуваний ОСОБА_5 перебуваючи на території цеху ТЕЦ ПАТ «АМК», маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до раніше йому незнайомої потерпілої ОСОБА_1 і ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок проби 585 вагою 19,65 гр. вартістю 3558 грн. 22 коп. з золотою підвіскою проби 585 ваго. 5,8 гр. вартістю 1050 грн.26 коп., загальною вартістю 4608 грн. 48 коп., після чого з місця злочину зник та розпорядився майном на власний розсуд, а саме заклав золотий ланцюжок у ломбард, розташований на «Ліманському» ринку підприємцю ОСОБА_6 за 2000 грн. та витратив отриманні кошти на власні потреби. Цивільний позов потерпілою не заявлено.

Крім того, 13 серпня 2013 року, у денний час, обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи на автобусній зупинці в м. Алчевську Луганській області, побачив раніше йому незнайому потерпілу ОСОБА_3, на шиї якої побачив ланцюжок з золота, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 сів в той же автобус, що і громадянка ОСОБА_3 та попрямував в м. Перевальськ, де став за нею стежити. В той же день, приблизно о 13 годині 15 хвилин ОСОБА_5, побачив, що гр. ОСОБА_3 заходить у під'їзд АДРЕСА_3, після чого, він, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, зайшов слідом за потерпілою у під'їзд, підійшов до неї, та шляхом ривка зірвав з її шиї ланцюжок з золота 585 проби, вагою 10 грамів, вартістю 195 гривень 34 копійки за 1 гр., загальною вартістю 1953 гривень 40 копійок, та підвіску з золота 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 195 гривень 34 копійок за 1 гр., загальною вартістю 586 гривень 02 копійки, з викраденим з місця скоєння злочину втік, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2534 грн. 42 коп.

До розгляду справи по суті родичами обвинуваченого потерпілій частково відшкодовано за завдану матеріальну шкоду 1000 грн. Потерпілою заявлено цивільний позов про стягнення решти невідшкодованої матеріальної шкоди в сумі 1534 грн. 42 коп., також просила стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Крім того, 02 вересня 2013 року, приблизно о 13 год. 00 хв., обвинувачуваний ОСОБА_5, знаходячись на зупинці громадського транспорту «вул.Волгоградська», біля будинку № 65 по ул. Гмирі в м. Алчевську, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, вчиненим повторно, підійшов до раніше йому незнайомої потерпілої ОСОБА_2 та ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок проби 585 вагою 5 гр. вартістю 1800 грн. з золотою підвіскою проби 585 вагою 4,5 гр. вартістю 1616 грн., загальною вартістю, згідно висновку експерта № 1309171/254 від 17 вересня 2013 року становить 3416 гривень 00 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився майном ОСОБА_2 на свій розсуд. До розгляду справи по суті родичами обвинуваченого потерпілій частково відшкодовано за завдану матеріальну шкоду 1000 грн. Цивільний позов потерпілою не заявлено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_5 себе винним за ч.1 ст. 186, та за ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив всі обставини фабули звинувачення. Пояснив, що він дійсно, 30 червня 2013 року, приблизно о 06 год. 30 хв. на території цеху ТЕЦ ПАТ «АМК» зустрів раніше йому незнайому потерпілу ОСОБА_1 З метою заволодіння її золотими прикрасами, які були на шиї, він пішов слідом за нею, зірвав з її шиї золотий ланцюжок, втік з ним, незважаючи на крики потерпілої. Не виключає, що можливо на ланцюжку була підвіска, але він її загубив. Ланцюжок здав у ломбард, гроші витратив. Обвинувачений підтвердив, що 13 серпня 2013 року, в денний час, він побачив раніше йому незнайому потерпілу ОСОБА_3, на шиї якої були золоті ланцюжок з підвіскою. Вирішив заволодіти цим майном. Він прослідував за потерпілою, яка зайшла у під'їзд будинку в м.Перевальську, зірвав з її шиї ланцюжок з підвіскою, втік з ним. Обвинувачений також пояснив, що 2 вересня 2013 року, приблизно о 13 год. 00 хв. він біля тролейбусної зупинки «вул.Волгоградська» в м.Алчевську по вул.Гмирі зустрів раніше йому незнайому потерпілу ОСОБА_2, з метою її пограбування підійшов до неї, зірвав з шиї золотий ланцюжок з підвіскою, після чого втік.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що 30 червня 2013 року, приблизно о 06 год. 30 хв., обвинувачуваний ОСОБА_5 наздогнав її на території біля цеху ТЕЦ ПАТ «АМК», зірвав з її шиї належні їй золоті ланцюжок з підвіскою, після чого став тікати. Вона кричала йому, він не зупинився, втік. Про пограбування вона розповіла одразу ж на роботі, викликала працівників міліції. Потерпіла підтвердила, що право на звернення до суду з цивільним позовом їй роз'яснювалося, вона не бажає звертатися з позовом. Наполягає на призначенні обвинуваченому покарання лише у вигляді реального позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила, що 13 серпня 2013 року, коли вона входила в під'їзд АДРЕСА_3, раніше незнайомий їй обвинувачений ОСОБА_5 зірвав у неї з шиї золотий ланцюжок з підвіскою, втік від неї. Потерпіла підтримала заявлений нею раніше цивільний позов, з урахуванням того, що мати обвинуваченого відшкодувала їй 1000 грн. за завдану матеріальну шкоду, а саме просила стягнути 1534 грн. 42 коп. за завдану матеріальну шкоду, та просила стягнути 5000 грн. за завдану їй моральну шкоду. Просила не позбавляти волі обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що 2 вересня 2013 року, приблизно о 13 год. 00 хв., біля будинку № 65 по вул.Гмирі в м.Алчевську, раніше їй незнайомий обвинувачений ОСОБА_5 вікрито зірвав у неї з шиї золотий ланцюжок з підвіскою, втік від неї, незважаючи на її вимоги зупинитися та повернути вкрадене майно. З обвинуваченим поїхали незнайомі підлітки на велосипедах, вони повернулися і повідомили її, що той поїхав на автомобілі таксі. Потерпіла підтвердила, що мати обвинуваченого сплатила їй 1000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. Відмовилася від пред'явлення цивільного позову. Просила не позбавляти волі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений просив застосувати при розгляді справи ч.3 ст. 349 КПК України, тобто не досліджувати докази по справі, які він не заперечує, підтверджуючи визнання своєї вини, та добровільність своєї позиції. Ніхто з учасників процесу не заперечував проти розгляду справи відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, підтверджуючи розуміння змісту обставин, добровільність позиції.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваним не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати дії по епізоду від 30 червня 2013 року за ч.1 ст. 186 КК України, оскільки він здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), по епізодам 13 серпня 2013 року та 2 вересня 2013 року за ч.2 ст.186 КК України, так як він здійснив викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинене обвинувачуваним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України належить до злочинів середньої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України належить до тяжких злочинів.

Обвинувачуваний за місцем проживання характеризується посередньо.

Пом'якшуючими покарання обвинувачуваного обставинами суд визнає повне визнання ним своєї провини, щире каяття в скоєному, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди, думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Н,С., які просили не призначати суворе покарання, просили застосувати покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі.

Обтяжуючих покарання обвинувачуваного обставин суд не визначає.

Окрім того, суд приймає до уваги, що потерпіла ОСОБА_1 наполягає на застосуванні до обвинуваченого покарання виключно у вигляді реального позбавлення волі. Суд не визнає в якості пом'якшуючої покарання обвинуваченого обставини наявність у нього на утриманні матері- пенсіонерки ОСОБА_7, оскільки доказів таких суду не надано, і більш того, в судовому засіданні з'ясовано, що у матері є доросла донька, яка також мешкає в м.Алчевську.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене виключно у вигляді реального позбавлення волі.

В той же час, суд, приймає до уваги сукупність всіх пом'якшуючих провину обвинуваченого обставин, а тому вважає можливим призначити покарання у вигляді мінімального терміну позбавлення волі, як то передбачено санкцією ст. 186 ч.2 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Суд визнає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, які уточнені нею в судовому засіданні, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є аргументованими, доказаними документально, що обвинуваченим не заперечується. В решті позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд вважає можливим задовольнити їх частково. Суд визнає, що внаслідок скоєння пограбування потерпілій ОСОБА_3 обвинувачений дійсно завдав моральних переживань, однак, розмір такої шкоди потерпілою визначений з завищенням.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним за ч.ч.1,2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 2 (двох)років позбавлення волі,

за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,

на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захист обвинуваченому ОСОБА_5 залишити у вигляді утримання під вартою. Термін відбування покарання обчислювати з 17 вересня 2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1534 грн. 42 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди- 2000 грн., всього стягнути 3534 (три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 42 коп. в решті позовних вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 судові витрати за проведення:

судово дактилоскопічних експертиз № 388/114 від 28 серпня 2013 року- 293 грн. 40 коп., № 387/113 від 28 серпня 2013 р.- 293 грн. 40 коп., на загальну суму 586 грн. 80 коп. з перерахуваннях в доход держави.

судової товарознавчої експертизи № 1309171 / 254 від 17 вересня 2013 р.- 343 грн.00 коп., з перерахування м на розрахунковий рахунок 2600012610164 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 21791325, отримувач- кооператив «Правовєд».

Гроші- 50 грн. однією купюрою сер.КБ 5376604, залучену до матеріалів справи кримінального провадження № 12013030520002007 (том.2 а.с.32)- повернути за приналежністю обвинуваченому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченому, прокурору.

Суддя: