Вирок № 35933832, 09.12.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/10285/13-к

1-кп/248/506/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 3013 року Харциький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Омельяненко Є.Є.

за участю прокурора - Згуєвич Л.Є.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 13.10.2013р. за № 12013050550003313, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Харцизька Донецької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, навчається на 3 курсі Харцизького професійного ліцею, не одружений, не судимий в силу ст. 89 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ур. м. Харцизька Донецької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, навчається на 3 курсі Харцизького професійного ліцею, не одружений, не судимий, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли умисні кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, 13 жовтня 2013 р. приблизно о 00.00 годині, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні ресторану «Селена», розташованого за адресою: м. Харцизьк Донецької області, вул. Вокзальна, 72, обидва в стані алкогольного сп'яніння, вийшли з приміщення ресторану покурити і біля вхідних дверей побачили раніше незнайомого їм неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння та стояв поруч з парканом біля входу до ресторану «Селена». У цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадання майна ОСОБА_3, про що він повідомив ОСОБА_2, який погодився з пропозицією ОСОБА_1 та таким чином, вступив з ним в злочинну змову групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадання чужого майна, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, знаходячись обидва в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, спільно та злагоджено, з заду наблизилися до ОСОБА_3, і, скориставшись станом його алкогольного сп'яніння, взяли його під руки та повели до будинку №1 по пров. Максименко м. Харцизька Донецької області, таким чином, застосували до нього насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я. ОСОБА_3, не здогадуючись про протиправний характер їх дій, пішов в зазначене місце, не надаючи їм опору.

13.10.2013 р. приблизно о 00.00 годин біля другого під'їзду будинку №1 по пров. Максименко м. Харцизька Донецької області ОСОБА_1, усвідомлюючи те, що він відкрито викрадає чуже майно та те, що ОСОБА_3 помітив його протиправні дії, рукою достав із кишені джинс ОСОБА_3 мобільний телефон "Samsung Galaxy S2" та, таким чином, відкрито, за попередньої змовою групою осіб з ОСОБА_2, викрав належне ОСОБА_3 майно - мобільний телефон "Samsung Galaxy S2" вартістю 1510,55 грн., у силіконовому чехлі вартістю 91,11 грн., з захисною плівкою вартістю 11,11 грн., з картою пам'яті 8 Гб вартістю 41,67 грн., сім-картою мобільного оператора МТС вартістю 10,00 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 2,30 грн., всього майна на загальну суму 1666,74грн.

Заволодівши викраденим та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, заподіявши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 13 жовтня 2013 р. приблизно о 00.10 годин ОСОБА_2, знаходився в стані алкогольного сп'яніння біля другого під'їзду будинку №1 по пров. Максименко м. Харцизька Донецької області, де він раніше, тобто 13.10.2013 р. о 00.00 годин, разом з ОСОБА_1 відкрито за попередньої змовою групою осіб заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_3 В цей же час ОСОБА_3, який сидів на лавці біля другого під'їзду будинку № 1 по пров. Максименко м. Харцизька Донецької області, почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який на той час знаходився поруч з ним.

ОСОБА_2, стоячи перед ОСОБА_3, який сидів на лавці, із почуття образи, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою завдання останньому тілесних ушкоджень, умисно, наніс ОСОБА_3 один удар знизу до верху правою ногою в обличчя в область носу, від чого останній відкинувся на спинку лавки та на мить втратив свідомість.

В результаті умисних дій ОСОБА_2 неповнолітньому ОСОБА_3 було завдано закритий перелом кісток носу зі зміщенням кісткових відламків, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що вимагає репозицію кісткових відламків для відновлення носового дихання, а також струс головного мозку, садна обличчя, які у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно у вказаний день та час разом з ОСОБА_2 знаходився в ресторані «Селена», де розпивали спиртні напої. Приблизно в 00.00 годин вони вийшли на вулицю покурити і побачили біля входу незнайомого хлопця ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп'яніння. Він запропонував ОСОБА_2 обшукати хлопця з метою викрадання його майна, той погодився і вони удвох взяли хлопця під руки і повели до будинку №1 по пров. Максименко, що знаходиться поруч з рестораном «Селена», хлопець не опирався. Біля другого під'їзду будинку він дістав з карману брюк хлопця мобільний телефон і забрав його собі. Після чого став відходити. Хлопець помітив це і став виражатися на їх адресу нецензурною лайкою. Коли хлопець сидів на лавці і лаявся на них, ОСОБА_2 вдарив хлопця ногою по обличчю, той відкинувся на спинку лавки, а вони втекли. Телефон вкрали, щоб продати, потім вони його повернули, також повернули чехол та карту пам'яті. Пояснив, що мешкає разом з матір'ю та старшою сестрою, батько помер, навчається на 3 курсі ХПЛ. В скоєному щиро кається. Цивільний позов законного представника потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди визнає повністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно у вказаний день та час разом з ОСОБА_1 знаходився в ресторані «Селена», де розпивали спиртні напої. Приблизно в 00.00 годин вони вийшли на вулицю покурити і побачили біля входу незнайомого хлопця ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 запропонував йому обшукати хлопця, щоб викрасти будь-яке майно, він погодився і вони удвох взяли хлопця під руки і повели до будинку №1 по пров. Максименко, що знаходиться поруч з рестораном «Селена», хлопець не опирався. Біля другого під'їзду вказаного будинку ОСОБА_1 дістав з карману брюк хлопця мобільний телефон і забрав його собі. Хлопець помітив це і став виражатися на їх адресу нецензурною лайкою. Коли хлопець сидів на лавці біля під'їзду і лаявся на них, він вдарив хлопця ногою по обличчю, той відкинувся на спинку лавки, а вони втекли. Телефон вкрали, щоб продати, потім вони його повернули. В скоєному щиро кається. Пояснив, що мешкає разом з

батьком та бабусею, матір позбавлена батьківських прав, навчається на 3 курсі ХПЛ. Цивільні позови прокуратури та законного представника потерпілого визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 13.10.2013 р. в 00.00 годин він знаходився в ресторані «Селена», де зустрічався з друзями. Взагалі він не вживає спиртні напої, але в той день за компанію з друзями випив і йому стало погано, тому друзі вивели його на вулицю, а самі пішли до ресторану. Коли він стояв на вулиці біля ресторану, його із заду узяли під руки двоє хлопців, на досудовому слідстві він впізнав їх - це були обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і повели до житлового будинку, що знаходиться поруч, він в цей час не опирався. Біля другого під'їзду будинку він сів на лавку, а ОСОБА_1 став доставати з карман його брюк мобільний телефон "Samsung Galaxy S2", він помітив це і зрозумів, що телефон у нього викрадають, тому став лаятися, ОСОБА_1 витягнув телефон і забрав собі, а ОСОБА_3 вдарив його ногою по обличчю і він опрокинувся на спинку лавки. В результаті цього удару у нього було зламано ніс, садна обличчя і струс головного мозку. Він знаходився на стаціонарному лікуванні.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 пояснила, що 13.10.2013 р. її син ОСОБА_3 відпочивав з друзями в ресторані «Селена». Взагалі він не вживає спиртні напої. Приблизно в 00.00 годин вона подзвонила сину на телефон, але телефон був вимкнений. Через 20 хвилин син прийшов додому у крові без телефону, був в стані алкогольного сп'яніння, вона викликала швидку та міліцію. В результаті у сина був поламаний ніс, струс головного мозку. Він знаходився на стаціонарному лікуванні спочатку в Харцизьку, потім в Донецьку, де йому зробили першу операцію по відновленню кісток носу, потребується ще повторна операція. Вона звернулась до суду з цивільним позовом про стягнення з обох обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 53,97 грн., яка складається з вартості викраденого майна - карти пам'яті, сім-карти та грошових коштів на ній, але на даний момент, вже після подання нею позову, карта пам'яті їм повернута. Також просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 моральну шкоду, спричинену тим, що її неповнолітній син ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження в результаті протиправних дій ОСОБА_2, зазнав у зв'язку з цим фізичного болю, душевні страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я та протиправними діями відносно нього. З приводу того, що сталося, син переживав, вона переживала за його стан здоров'я, син вимушений був лікуватися, тривалий час не міг відновити свій стан здоров'я, враховуючи, що навчається у воєнному ліцеї, де увага приділяється фізичній підготовці. Моральну шкоду вона оцінює в 10 000,00 грн., виходячи з тривалості лікування сина, порушення його звичного способу життя та розміру затрат, які понесла на лікування сина - придбання медичних препаратів, оплата операції тощо.

Судом встановлено, що інформація про скоєння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказаних кримінальних правопорушень була внесена до ЄРДР і за їх фактом проводилось досудове розслідування.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнавши свою вину за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилися зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами зі сторони обвинувачення, які підтверджують їх винність у вчиненні кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень - проведено огляд місця події, вилучених предметів, які долучені до матеріалів провадження в якості речових доказів, слідчі експерименти, пред'явлення для впізнання, проведені судово-медична та товарознавча експертизи, допитаний свідок, а тому визнання обвинуваченими своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми

умисними діями скоїв відкрите викрадання чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, у вчиненні якого суд визнає його винним.

Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями скоїв відкрите викрадання чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, а також спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, у вчиненні яких суд визнає його винним.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, зокрема його вік - 18 років, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, навчається на 3 курсі Харцизького професійного ліцею, мешкає в неповній родині, за місцем мешкання та навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вказаного суд вважає достатнім та необхідним для перевиховання та попередження скоєння ним інших кримінальних правопорушень покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати ОСОБА_1 в межах санкції відповідної статті.

Але враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає можливим на підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, інше - середньої тяжкості, особу обвинуваченого, зокрема його вік - 18 років, те, що він раніше не судимий, не працює, навчається на 3 курсі Харцизького професійного ліцею, мешкає в неповній родині, за місцем мешкання і навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вказаного суд вважає достатнім та необхідним для перевиховання та попередження скоєння ним інших кримінальних правопорушень покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати ОСОБА_2 в межах санкції відповідних статей КК України із остаточним визначенням покарання за правилами ст.. 70 КК України шляхом їх повного складання.

Але враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає можливим на підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.

Цивільні позови прокурора м. Харцизька до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1237,48 грн та 3131,80 грн. слід задовольнити повністю, оскільки ця шкода настала від протиправних дій обвинуваченого, визнана ним.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 53,97 грн. з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки ця шкода настала від спільних

протиправних дій обвинувачених, але в судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи потерпілому повернута карта пам'яті 8Гб вартістю 41,67 грн., тому розмір матеріальної шкоди становить 12,30 грн., яку і слід стягнути з обох обвинувачених солідарно, незважаючи на те, що цивільний позов визнаний ними повністю.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає встановленим та доведеним, що в результаті спричинення неповнолітньому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості він зазнав моральні страждання, що полягають у фізичному болі та душевних страждань з приводу ушкодження свого здоров'я.

Враховуючи відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілого, позбавлення його можливостей реалізації своїх прав, ступень вини обвинуваченого ОСОБА_2, беручи до уваги, що спричинене потерпілому тілесне ушкодження - перелом кісток носу із зміщенням не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я, потерпілий тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу отриманої травми, і в цей період був позбавлений можливості продовжувати звичний для нього спосіб життя, на даний момент стан здоров'я потерпілого повністю не відновлено і він потребує повторної операції, те, що в момент спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілий знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим сприяв вчиненню проти нього протиправних діянь, а також те, що обвинувачений ОСОБА_2 навмисно наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3, те, що ОСОБА_2 не працює, навчається в Харцизькому професійному ліцеї, мешкає в неповній родині, самостійного доходу немає, вимоги розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5000,00грн.

Вказаний законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 розмір моральної шкоди в сумі 10 000,00грн. суд вважає завищеним і таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 23 ЦК України. У зв'язку з цим суд не приймає при вирішенні цивільного позову його повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2, оскільки таке визнання суперечить вимогам закону.

Також суд не приймає до уваги доводи законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 про те, що розмір моральної шкоди вона визначила, виходячи із затрат, які понесла на лікування сина, оскільки такі затрати складають матеріальну шкоду, спричинену злочином, і стягуються за наявності документально підтвердженого розміру цих витрат. Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у зв'язку з лікуванням потерпілого в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Також суд вважає необхідним вирішити питання про речові докази.

Керуючись ст..368,370,374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

-за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі

-за ч.1 ст. 122 КК України - 1 рік позбавлення волі

На підставі ст.. 70 КК України ОСОБА_2 визначити шляхом повного складання призначених покарань остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тим самим - особисте зобов'язання.

Цивільні позови прокурора м. Харцизька до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КУ «Харцизька центральна міська лікарня» (86700, м. Харцизьк, вул. Краснознаменська, 164, р/р 35428001002595 в УДКСУ м. Харцизька, МФО 834016, ЄРДПОУ 01991323) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1237,48 грн., на користь КП «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім.. В.К.Гусака НАНУ (м. Донецьк, проспект Ленінський,47, р/р 35210005000325 в ГУДКСУ Донецької обл.., МФО 834016, ЄРДПОУ 256724270) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 3131,80 грн.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ур. м. Донецька, ІІН НОМЕР_1, матеріальну шкоду в сумі 12,30 грн.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ур. м. Донецька, ІІН НОМЕР_1, моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.

Речовий доказ - мобільний телефон "Samsung Galaxy S2", який знаходиться на зберіганні у законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, залишити їй за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя :