Рішення № 3593268, 07.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р. Справа № 01/493

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача представник не зявився,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМІНАНТА”, м. Київ

до дочірнього підприємства “Уманський консервний комбінат”, м. Умань, Черкаської області

про стягнення 27099 грн. 28 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОМІНАНТА” звернулося до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства “Уманський консервний комбінат” заборгованості за поставлений товар в розмірі 20787 грн. 51 коп., 5597 грн. 85 коп. пені, 713 грн. 93 коп. 3% річних.

Викликані в судове засідання представники сторін не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного:

11 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ДОМІНАНТА” (продавець) та дочірнім підприємством “Уманський консервний комбінат” (покупець) було укладено договір №14 (далі договір), згідно з умовами якого продавець зобовязався передати (поставити), а покупець прийняти та сплатити за устаткування, найменування, кількість і асортимент якого зазначені в Специфікації поставки устаткування (додаток №1), певну грошову суму.

Згідно з п.п.3.1. загальна сума договору склала 42509 грн. 29 коп.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу аплікатор INTREX 100 та датчик наявності виробу на суму 42509 грн. 29 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0002497 від 17 березня 2008 року, довіреністю серії ЯОЦ №411316 від 17 березня 2008 року.

Відповідачем оплата поставки була здійснена частково в розмірі 21721 грн. 78 коп.

26 жовтня 2008 року на адресу відповідача був направлений лист-вимога про погашення заборгованості за поставлене за договором устаткування в розмірі 20787 грн. 51 коп., а також пені в розмірі 2173 грн. 23 коп.

Відповідачем заборгованість погашена не була, тому позивач просить суд стягнути її у примусовому порядку.

Відповідно до умов договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця передоплату в розмірі 21721 грн. 78 коп. (п.п.7.1.), решта суми перераховується протягом десяти днів з моменту підписання акту введення устаткування в експлуатацію (п.п.7.2.).

Акт введення устаткування сторонами було складено та підписано 21 квітня 2008 року.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: договору від 11 березня 2008 року №14 з додатками №№1, 2, 3, видаткової накладної №РН-0002497 від 17 березня 2008 року, довіреності серії ЯОЦ №411316 від 17 березня 2008 року.

Позивачем суду надано копію листа керівника дочірнього підприємства “Уманський консервний комбінат” про те, що останнім борг в розмірі 20787 грн. 51 коп. за договором від 11 березня 2008 року №14 визнається.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 20787 грн. 51 коп. обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 5597 грн. 85 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 11 березня 2008 року по 02 лютого 2009 року та 713 грн. 93 коп. трьох процентів річних за той же період.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.9.2. у випадку порушення строків оплати по п.7.1. покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Суд вважає, що позивачем розрахунки пені та трьох відсотків річних вчинені невірно, зокрема, необґрунтовано зазначений період прострочення платежу для нарахування штрафних санкцій. Позивача судом неодноразово було зобовязано надати уточненні розрахунки пені та трьох відсотків річних, докази внесення відповідачем суми попередньої оплати та часткової сплати боргу за отриманий товар, чого останній не зробив.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 56 ГПК України в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Враховуючи неподання позивачем витребуваних доказів, самостійно обґрунтовано обрахувати суми пені та відсотків річних суду неможливо, а тому суд вважає у задоволенні позову в частині стягнення 5597 грн. 85 коп. пені та 713 грн. 93 коп. 3% річних відмовити.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 207 грн. 87 коп. витрат на оплату державного мита і 90 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства “Уманський консервний комбінат”, вул. Деревянка, 3, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 05305810 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМІНАНТА”, вул. Багговутівська, 17/21, м. Київ, р/р 26004004097701 в ВАТ “СВЕДБАНК”, МФО 300164, ідентифікаційний код 32211939 20787 грн. 51 коп. заборгованості за поставлений товар, 207 грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита, 90 грн. 52 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз