Провадження № 2/263/3494/2013
Справа № 263/9249/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2013 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Марцині Д.С., за участю представника позивача Ісаєвської О.М., представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві вказав, що 1 серпня 2006 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» уклав з ОСОБА_3 договір № DNH4KP97780149, на підставі якого банк надав останній кредит в сумі 2041 грн. зі сплатою 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Свої зобов'язання відповідач за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, станом на 21.08.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 27783 грн. 53 коп., яка складається з заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 8168,48 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитом у розмірі 17815 грн. 83 коп., штрафів відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, а саме штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 грн., та штрафу (процентної складової) у розмірі 1299 грн. 22 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 277 грн. 84 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, на підставах, вказаних в позовній заяві. Суду додатково пояснила, що відповідачу надавався кредит «товари в розстрочку», тобто для придбання мобільного телефону, зі сплатою щомісячних платежів на строк 6 місяців по 365 грн. 84 коп. щомісячно до 01.02.2007 року. Згідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту передбачено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Крім того, згідно п. 5.4 вказаних умов, банк має право нараховувати неустойку. Відповідач погашала заборгованість 10.09.2010 року , що вбачається з меморіального ордеру, тобто строк позовної давності переривався. У подальшому надала заяву з клопотанням розглянути справу у відсутність представника позивача та просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі за участю його представників: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 28).
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, надав суду заяву про застосування строків позовної давності та на цій підстави просив відмовити у задоволенні позову, оскільки за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, в той час як договір між відповідачем та банком було укладено 01.08.2006 року строком на шість місяців, тобто до 01.02.2007 року. Суду додатково пояснив, що представник відповідача не надав доказів того, що саме відповідач сплачувала заборгованість за кредитом 10.09.2010 року, а це міг зробити будь-хто інший.
Суд, вислухавши пояснені представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 01 серпня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитно-заставний договір № DNH4KP97780149, який складався з заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та тарифів, на підставі якого банк надав останній кредит в сумі 2041 грн. зі сплатою 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с.5-9).
Відповідач умови повернення кредиту належним чином виконувати перестав, у зв'язку з чим станом на 21.08.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 27783 грн. 53 коп., яка складається з заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8168 грн. 48 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 17815 грн. 83 коп., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1299 грн. 22 коп. (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.4).
Згідно меморіальних ордерів № HS020B1400 від 10.09.2010 року, № A0910S0DE0 від 10.09.2010 року, № HS021B0UMZ від 31.05.2013 року, № D0531F3ZJE від 31.05.2013 року, № HS028B167A від 18.06.2013 року, № 20QZ від 18.06.2013 року та виписки, відповідач сплатила на погашення заборгованості за кредитним договором № DNH4KP97780149 від 01.08.2006 року 2401 грн. та надійшло готівкою в погашення кредиту 4881 грн. (а.с. 41-44).
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно положень статті 549 ЦК України пеня і штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності.
Як передбачено п. 5.1 кредитно-заставного договору, при порушені позичальником будь-якого зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди та комісії, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу , але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.
Сума нарахованої пені більш ніж в два рази перевищує розмір збитків, заподіяних позивачу, і за думкою суду, підлягає зменшенню до розміру половини основної суми боргу - заборгованості по процентам за користування кредитом, тобто до 4084 грн. 24 коп., оскільки саме ця сума є розумною та відповідною по відношенню до розміру збитків, спричинених невиконанням умов договору.
Як передбачено умовами надання кредиту, які є невід'ємною частиною кредиту, а саме п. 5.3 при порушені позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн., + 5% від суми заборгованості.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що банком в порушення ч.1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, на відповідача покладено подвійну цивільну правову відповідальність за порушення одного й того самого кредитного зобов'язання, оскільки за наведеними законодавчими нормами ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1299 грн. 22 коп. (процентна складова), не підлягають задоволенню.
Враховуючи порушення відповідачем умов договору кредиту та взятих на себе зобов'язань, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з нього заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8168 грн. 48 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 4084 грн. 24 коп., а всього 12 252 грн. 72 коп.
Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно із ч. 3 вказаної статті після перерви перебіг строку позовної давності починається знову.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач останній платіж на погашення заборгованості за кредитом здійснив 18 червня 2013 р., що свідчить про визнання ним боргу, а отже строк позовної давності переривається.
Отже, у даному разі початок перебігу позовної давності має обчислюватися зі строку здійснення останнього платежу, а саме з 18 червня 2013 року.
Доказів на підтвердження тих обставин, що позивач ОСОБА_3 не здійснювала платіж 18 червня 2013 року, останньою та її представником суду не надано, хоча було роз'яснено сторонам ст. 10 ЦПК України про те кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в зв'язку з частковим задоволенням позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 122 грн. 52 коп.
На підставі ч.1 ст. 61 Конституції України, ч.3 ст. 264, ст.ст. 509, 551, 549, 624, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 88, 197, 212-215 ЦПК, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги б. 50, МФО 305299,) заборгованість по процентам за користування кредитом № DNH4KP97780149 від 01.08.2006 року станом на 21.08.2013 року в розмірі 8168 грн. 48 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором 4 084 грн. 24 коп., а всього 12 252 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 72 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50 МФО 305299) судовий збір у розмірі 122 (сто двадцять дві) грн. 52 коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні при оголошені рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя С.В. Степанова
Судове рішення № 35932525, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 10.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/9249/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: