Рішення № 35929274, 09.12.2013, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 728/2631/13-ц

2/728/698/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 грудня 2013 року м.Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Лобода Н.В.

при секретарі Кирута Л.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Окко-бізнес», ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмацького районного суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 29.01.2013 року, близько 21.30 год., останній на автодорозі Батурин-Конотоп-Суми, керуючи автомобілем «Dae Woo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1, скоїв ДТП, внаслідок якої завдав позивачеві легкі тілесні ушкодження, з приводу яких ОСОБА_1 були понесені витрати на відновлення свого здоров»я в сумі 1938.59 грн., які він просить стягнути з відповідача. Також, зазнавши значних душевних страждань внаслідок даного інциденту просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку оцінює в 10000 грн. , а також витрати на правову допомогу.

21.10.2013 року на попередньому судовому засіданні в якості співвідповідача до участі в справі було залучено ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Ухвалою суду від 11.11.2013 року було задоволено клопотання позивача і замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ПАТ «Концерн Галнафтогаз» із зміною процесуального статусу ОСОБА_2 з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 27.11.2013 року судом було задоволено клопотання позивача і здійснено заміну неналежного відповідача ПАТ «Концерн Галнафтогаз» на належного відповідача ПП «Окко-бізнес» із зміною процесуального статусу ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представники відповідачів - ПП «Окко-бізнес» та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», а також треті особи ОСОБА_2 та представник ПАТ «Концерн Галнафтогаз» в судове засідання не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце його проведення, заяви про відкладення розгляду справи суду не надали.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач заявлений позов до ПП «Окко-бізнес», ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ОСОБА_2 - підтримав і просить його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові, оскільки ОСОБА_2 вчинив ДТП керуючи автомобілем, який є джерелом підвищеної небезпеки, законним володільцем якого є ПП «Окко-бізнес», а власником ПАТ «Концерн Галнафтогаз», внаслідок даної пригоди позивачеві ОСОБА_1 були завдані легкі тілесні ушкодження та душевні страждання, відшкодовувати збитки в добровільному порядку відповідачі не збираються, станом здоров»я позивача жодного разу не цікавилися. Внаслідок даної ДТП з 30.01.2013 року по 15.02.2013 року та з 18.02.2013 року по 26.02.2013 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Конотопської центральної районної лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій лівої половини грудної клітини. Серцево-судинних та інфекційних захворювань під час перебування в Конотопській ЦРЛ з 30.01.2013 року по 15.02.2013 року та з 18.02.2013 року по 26.02.2013 рокупозивач не мав і відповідних ліків не вживав.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 29.01.2013 року він разом з позивачем та ще одним співробітником Коломійцем поверталися з роботи додому на велосипедах. Їхали по автодорозі Батурин-Конотоп-Суми, раптом Коломієць крикнув, що ОСОБА_1 збила машина. Вони всі зупинилися і почали викликати швидку допомогу, проте, не дочекавшись її, зупинили автомобіль, який рухався у попутному напрямку і відвезли ОСОБА_1 до лікарні, оскільки той перебував без свідомості. Спиртного в день, коли трапилась ДТП ніхто з них не вживав.

Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, заподіяна особі чи її майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе відсутності своєї вини.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної безпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 398 ЦК України передбачено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже для вирішення питання про притягнення тієї чи іншої особи до відшкодування шкоди за ст. 1187 ЦК України необхідно визначити дві основні ознаки володільця транспортного засобу: юридичну та матеріальну (фактичну), тобто, виявити того, хто фактично володіє транспортним засобом ( а саме здійснює його експлуатацію, використання, зберігання та утримання) та відповідні правові підстави такого володіння.

Як було встановлено в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи, ПП «Окко бізнес» на підставі договору оренди транспортних засобів № 1/1-5-10/577 від 01.01.2011 року володіє автомобілем «Dae Woo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ПАТ «Концерн Галнафтогаз», яке застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу в ПАТ «Страхова компанія «Універсальна.

Таким чином, право позивача на отримання відшкодування завданої йому шкоди ніким не оспорюється. Спірним є питання стосовно того, хто таку шкоду повинен відшкодовувати і в якому розмірі.

Згідно постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України).

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ОСОБА_2 станом на день ДТП був у трудових стосунках з ПП «Окко-бізес», керував автомобілем, яким на законних підставах володіє дане підприємства, знаходився на робочому місці, при виконанні своїх прямих трудових обов'язків, тому згідно ст.1172 ЦК України відповідальність за всю шкоду, заподіяну водієм - як найманим працівником, несе його роботодавець, тобто вказане ПП «Окко-бізнес». Дані обставини підтверджуються копією наказу ПП «Окко-бізнес» № 15-п від 01.11.2010 року про прийом на роботу ОСОБА_2, копією наказу №17-з про переведення на іншу роботу, копією наказу №14/01/13 від 28.01.2013 року про відрядження, копією відрядної посвідки (а.с.43-45).

Власник автомобіля «Dae Woo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 - ПАТ «Концерн Галнафтогаз» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу в ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується копією страхового полісу № АВ / 6387409 від 02.04.2012 року.

Відносини у сфері обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV, яким встановлено наступне: у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Дана ДТП сталась під час дії вказаного договору страхування з періодом дії з 04.04.2012 року до 03.04.2013 року і є страховим випадком.

Таким чином, відшкодуванню шкоди, завданої позивачеві, як особі, що постраждала від ДТП з вини водія ОСОБА_2 повинно бути здійснене відповідно до умов договору страхування і до вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4 в п. 16 роз»яснив, що питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, а також акти цивільного законодавства. Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до положень ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 23 вищезазначеного закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, повязана з лікуванням потерпілого; шкода, повязана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, повязана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; шкода, повязана із смертю потерпілого.

Згідно ст.24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоровя.

Згідно приписів ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до матеріалів справи, 31.01.2013 року ОСОБА_2 по телефону було повідомлено страховика про страховий випадок, що трапився за участю автомобіля «Dae Woo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується повідомленням про даний страховий випадок № 14038 від 31.01.2013 року.

З наданих суду доказів вбачається, що письмово страховик ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» про даний страховий випадок ніким не повідомлявся. Отже, особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована не було дотримано порядку письмового повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому шкода завдана позивачу внаслідок даної ДТП повинна бути відшкодована завдавачем шкоди, а в даному випадку, враховуючи, що ОСОБА_2, перебував в трудових відносинах з приватним підприємством «Окко-бізес», як законним володільцем джерела підвищеної небезпеки, то шкода повинна відшкодовуватись даним підприємством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 30.01.2013 року по 15.02.2013 року та з 18.02.2013 року по 26.02.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Конотопської центральної районної лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій лівої половини грудної клітини, внаслідок чого витратив на лікування 1938.59 грн.

Проте, суд не може взяти до уваги надані позивачем копії чеків придбання медичних препаратів для лікування серцевих захворювань ( чек № 1504 від 04.02.2013 року на суму 309.02 грн.) та різного роду інфекцій ( чеки № 1552 від 05.02.2013 року на суму 71.35 грн., , № 1554 від 05.02.2013 року на суму 106.60 грн., № 1550 від 05.02.2013 року на суму 110.40 грн., № 1548 від 05.02.2013 року на суму 202.65 грн.), які були надані ОСОБА_1 в підтвердження своїх позовних вимог, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні і не заперечується позивачем, він перебував на лікуванні з діагнозом, який не пов»язаний з інфекційними хворобами та хворобами серця.

Окрім цього, як було встановлено в судовому засіданні, позивач особисто купував ліки і робив це один раз на день після призначення їх лікарем, проте, згідно наданих чеків, 05.02.2013 року позивач неодноразово відвідував аптеку: о 14:42 год., 14:58 год., 15:02 год., 15:32 год., тому суд ставить під сумнів дані докази в підтвердження витрат, понесених на лікування, оскільки вони не узгоджуються ні з поясненнями самого позивача, наданими в судовому засіданні, ні з діагнозом, з яким ОСОБА_1 перебував в Конотопській ЦРЛ, тому суд вважає, що відшкодуванню підлягає сума в 1138.57 грн.

Вирішуючи позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди, суд прийшов до наступного.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно розяснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Стаття 23 ЦК України визначає загальний порядок відшкодування моральної шкоди особі, завданої внаслідок порушення її прав і розмір грошового відшкодування такої визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для підвищення, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

За позовними вимогами ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. обґрунтовуючи це тим, що він під час ДТП та лікування пережив психологічний стрес та зазнав страждань, пов»язаних з триваючим фізичним болем, відчуттям душевного неспокою, тривоги, психологічного дискомфорту, необхідністю залишити роботу пов»язану з утриманням і ремонтом автомобільних доріг по причині відчуття страху на дорогах після ДТП та зміною внаслідок цього звичного способу життя.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 дійсно зазнав моральної шкоди, проте, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з огляду на те, що в судовому засіданні не було належним чином обґрунтовано той розмір заподіяної моральної шкоди, який позивач просив стягнути, виходячи з пояснень та доказів, які були досліджені в судовому засіданні суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 1000 грн., яка є достатньою грошовою компенсацію душевних страждань позивача.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому судові витрати підлягають стягненню з ПП «Окко-бізнес» на користь держави пропорційно до задоволених вимог. Виходячи з того, що при повному задоволенні вимог 11938.59 грн. з відповідача підлягало б стягненню 229.40 грн., судового збору, а суд задовольнив позов частково на суму 2138.57 грн., то стягненню з відповідача в рахунок сплати судового збору підлягає 41.30 грн.

Також, ОСОБА_1 ставиться вимога про відшкодування витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір № 017/13цс від 04.09.2013 року про надання правової допомоги, згідно п.3.1. якого за виконані роботи по наданню правових послуг позивач сплачує адвокату кошти в розмірах, визначених домовленістю сторін. Проте, документально фактично витрачені кошти на оплату правової допомоги ОСОБА_1М не підтвердив, тому дану вимогу суд залишає без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст., 23, 187, 398, 1166, 1172, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст.3, 5, 6, 9, 12, 22, 23, 24, 33 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», ст.ст.4-14, 88, 212-218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Окко-бізнес», публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Окко-бізнес» (код ЄДРПОУ 37278249; 79056, м.Львів, вул.Пластова,1) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров»ю в сумі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 57 коп.

Стягнути з приватного підприємства «Окко-бізнес» (код ЄДРПОУ 37278249; 79056, м.Львів, вул.Пластова,1) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»ю в сумі 1000 (одна тисяча ) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Окко-бізнес» (код ЄДРПОУ 37278249; 79056, м.Львів, вул.Пластова,1) на користь держави судовий збір в сумі 41(сорок одна) грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В. Лобода