Рішення № 35928887, 03.12.2013, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1964/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

03.12.2013 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Яківчика І.В.,

при секретарі Одосій А.М., Чокан Д.В.

за участю - представників позивача Гренчук М.І., Дєдової Л.П. та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі територіально відокремленого без балансового відділення 10025/0144 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3, третя особа Служба в справах дітей Сторожинецької райдержадміністрації про дострокове стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії та звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про дострокове стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії та звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором зазначивши, що 04 червня 2008 року між ВАТ АБ «Державний ощадний банк України тип якого змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та відповідачем по справі ОСОБА_6 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2126 та надано кредит в сумі 32000,00 Євро на строк до 03.06.2018 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_6 станом на 02.07.2013 року має заборгованість у розмірі 32000,00 Євро та 13308,32 Євро прострочених відсотків, 232,00 Євро простроченої комісії і 4120,25 Євро пені. Згідно п.3.2.2 кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів та стягнути заборгованість в примусовому порядку в тому числі і шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

В забезпечення виконання зобов'язань по поверненню кредиту ОСОБА_6 з відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, а також іпотечний договір від 04.06.2008 року, посвідчений нотаріально, згідно з яким в іпотеку банку було передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, житлова площа якої 56,80 кв.м., а загальна 87,10 кв.м.

Виходячи з цього, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_6 заборгованість за договором в сумі 49660,57 Євро, що за курсом НБУ станом на 03.07.2013 року становить 516692,80 гривень, а також звернути стягнення на предмет іпотеки, визначивши спосіб реалізації заставленої квартири шляхом її реалізації на публічних торгах за оцінкою визначеною суб'єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження. Стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача Гренчук М.І. та Дєдова Л.П. позовні вимоги підтримала повністю, додатково зазначивши, що від невиконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії позивач несе збитки. Вважали, що строк позовної давності вони не пропустили, але якщо пропустили то просили суд його поновити так як вони вже зверталися до нотаріуса у 2009 році для вчинення виконавчого напису, який рішенням суду від 09.01.2013 року було визнано таким що не підлягає виконанню.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, пояснивши, що вимоги є безпідставні внаслідок їх передчасності так як попередження, яке передує процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки ні іпотекодавцю ні боржнику не направлялася. Вартість іпотечної квартири є не спів мірною із сумою заборгованості з огляду в т.ч. і на те, що строк позовної давності для стягнення пені минув. Просив відмовити в задоволенні позову внаслідок пропуску строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_6 неодноразово, більше 2-х разів в судове засідання не з'явилася без поважних причин, внаслідок чого суд здійснив розгляд справи без участі цього відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Третя особа, Служба в справах дітей Сторожинецької райдержадміністрації, свого представника в судове засідання не направила, а натомість надіслала лист про розгляд справи без участі представника, прохаючи розглянути справу виключно в інтересах неповнолітніх дітей.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі судом встановлено, що за умовами кредитного договору № 2126, який було укладено 04.06.2008 року між ВАТ АБ «Державний ощадний банк України тип якого змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та відповідачем по справі ОСОБА_6, відповідач отримавши кредит в сумі 32000,00 Євро на строк до 03.06.2018 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних, зобов'язувалася сплачувати заборгованість за кредитом щомісячно, рівними частинами до 28 числа кожного місяця, починаючи з 28 липня 2010 року. Нараховані проценти відповідачем ОСОБА_6 сплачуються не пізніше 28 числа кожного місяця, починаючи з 28 червня 2008 року.

В забезпечення виконання зобов'язань по поверненню кредиту ОСОБА_6 між ВАТ АБ «Державний ощадний банк України тип якого змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та відповідачем по справі ОСОБА_3 4 червня 2008 року був укладений і нотаріально посвідчений, договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку було передано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, житлова площа якої 56,80 кв.м., а загальна 87,10 кв.м.

Відповідач ОСОБА_6 порушила зобов'язання за кредитним договором і за станом на 02.07.2013 року допустила заборгованість у розмірі 32000,00 Євро та 13308,32 Євро прострочених відсотків, 232,00 Євро простроченої комісії і 4120,25 Євро пені.

Згідно п.3.2.2 кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів та стягнути заборгованість в примусовому порядку в тому числі і шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Пунктом 6.1. договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку тневиконання Іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або у випадку невиконання боржником своїх обов'язків передбачених кредитним договором. При цьому у разі прийняття рішення про звернення стягнення, іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом тридцяти календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення зазначених договорів і в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і в частині дострокового повернення кредиту, відповідають вимогам законодавства України.

Так згідно статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Згідно зі ст.ст.589,590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання боржником зобов'язання у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання.

За таких обставин позовні вимоги банку і про дострокове стягнення із відповідача ОСОБА_6 заборгованості по кредиту і про звернення стягнення на квартиру, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 49660,57 Євро, що становить за курсом НБУ станом на 03.07.2013 року 516692,80 гривень є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому зважаючи на позицію представника відповідача ОСОБА_3 щодо передчасності вимог позивача внаслідок не направлення ні іпотекодавцю ні боржнику попередження, яке передує процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки, а також не співмірності вартості іпотечної квартири із сумою заборгованості та пропуском строку позовної давності для стягнення пені, суд знаходить, що вказана позиція є хибною, а зазначені підстави для відмови в позові є необґрунтовані оскільки не підтверджуються ні матеріалами справи ні нормами законодавства.

Так по справі встановлено, що позивач направив 06 вересня 2012 року відповідачу ОСОБА_6 вимогу про дострокове погашення кредиту за вихідним номером 1485 (а.с.91) та 22.11.2012 року, відповідачу ОСОБА_3 за вихідним №1963 (а.с.90). Із змісту вказаних вимог про усунення порушень вбачається, що там зазначено зміст порушених зобов'язань, визначено тридцяти денний строк для виконання порушеного зобов'язання та дано попередження про вжиття заходів для захисту порушених прав у порядку передбаченому чинним законодавством України.

Таким чином, на думку суду, позивач виконавши вимоги п.61., п.6.2. Іпотечного договору та вимоги ст.35 Закону України «Про іпотеку» до початку звернення стягнення на предмет іпотеки та не отримавши задоволення своїх вимог звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки вказане порушення завдавало, і на думку суду завдає в даний час, збитків іпотекодержателю.

Не співмірність вартості іпотечної квартири із сумою заборгованості, на яку посилається представник відповідача, в даному випадку, на думку суду, значення не має, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється власне в рахунок погашення заборгованості.

Судом не враховується також і вказівка представника відповідача на зміну площі іпотечної квартири та зміну прізвища власника квартири, оскільки в судовому засіданні представник відповідача не заперечував факт того, що квартира з іншою площею це іпотечна квартира власником якої являється відповідач ОСОБА_3 яка внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище. Позивач свої вимоги, з цих підстав, не уточнював, настоюючи на вимогах позову.

Представник відповідача настоював на застосуванні наслідків спливу позовної давності, в т.ч. як для стягнення основного боргу так і для стягнення неустойки (штрафу, пені), посилаючись на вимоги ст.ст.257, 258 ЦК України і просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Згідно положень частини третьої ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Виходячи з цього та встановлених обставин цивільної справи, суд не вважає, що позивач пропустив строки позовної давності.

Відповідно до положень ст.ст.256, 257, 258, 259 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а позовна давність для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в один рік. Ця позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як вбачається із п.7.8. договору відновлювальної кредитної лінії, укладеного 04.06.2008 року між ВАТ АБ «Державний ощадний банк України тип якого змінено на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та відповідачем по справі ОСОБА_6, сторони домовились про збільшення строків позовної давності до трьох років для всіх грошових зобов'язань, що передбачені умовами цього договору, в т.ч. для сплати штрафів і пені.

Зважаючи на це, очевидним є те, що заява представника відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності є необґрунтована, а також безпідставна, з огляду на те, що заява стосується тільки вимог про стягнення заборгованості, які заявлені до відповідача ОСОБА_6, а не вимог до звернення стягнення на предмет іпотеки, які заявлені до відповідача ОСОБА_3, яка і уповноважила представника, який подав заяву, на представлення її інтересів в суді.

На підставі ст.ст. 256-259, 526, 527, 530, 589, 590, 611, 612, 1050 ЦК України, ст.ст. 6, 11, 35 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення 10025/0144 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3, третя особа Служба в справах дітей Сторожинецької райдержадміністрації, про дострокове стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії та звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6, що проживає в АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 2126 від 04 червня 2008 року, яка становить 49660 (сорок дев'ять тисяч, шістсот шістдесят) Євро, 57 євроцентів, що еквівалентно станом на 03.07.2013 року 516692 (П'ятсот шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) гривні, 80 копійок.

В рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 2126 від 04.06.2008 року, яка станом на 03.07.2013 року становить 49660 (сорок дев'ять тисяч, шістсот шістдесят) Євро, 57 євроцентів, що еквівалентно станом на 03.07.2013 року 516692 (П'ятсот шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) гривні, 80 копійок, звернути стягнення на нерухоме майно, а саме, квартиру № 19, що складається із чотирьох кімнат, загальною площею 87,10 кв.м. в т.ч. житловою площею 57,80 кв.м. зі всіма невід'ємними її при належностями, яка розташована по АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 3555 (три тисячі, п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 70 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду, Чернівецької області, через Сторожинецький районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: (підпис)

Оригінал рішення знаходиться в Сторожинецькому райсуді Чернівецької області в цивільній справі за №723/ 1964 /13-ц. Рішення набрало чинності __2013 року та підлягає виконанню.

Копія вірна: Голова Сторожинецького райсуду О.О.Казюк