Ухвала суду № 35928525, 09.12.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3244/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Чирва О.І. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Корнієнко Н. В. суддів Гончар Н. І. , Пономаренко В. В. при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ «Вердикт Фінанс» на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Представник ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 14 червня 2006 року АКБ «ТАС - Комерцбанк» уклали кредитний договір.

Відповідно до п.п. 1 Кредитного договору, банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 50 000,00 дол. США, на строк з 14.06.2006 року по 13.06.2011 року на умовах, передбачених у договорі.

02.02.2012 року ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу є правонаступником АКБ «ТАС -Комерцбанк» (в подальшому - «Клієнт»), та ТОВ «Вердикт Фінанс» (в подальшому - «Фактор»), керуючись главою 73 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» уклали Договір факторингу № 11.

Відповідності до п.2.1 Договору № 116 «Клієнт відступає Факторові свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а Фактор набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому договором».

У відповідності до п.2.2. Договору № 11: «З моменту відступлення клієнтом Факторові прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов'язанні з ними права, зокрема, права вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів».

Відповідно до умов вказаного правочину первісний кредитор відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача, що підтверджується реєстром заборгованості боржників.

Відповідач ОСОБА_6 не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, тому позивач просив стягнути на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у сумі 1027394,21 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн., а разом - 1030835,21 грн.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

В апеляційній скарзі представник позивача, не погоджуючись з ухвалою суду та, вважаючи її такою, що не відповідає вимогам норм процесуального права, просить скасувати дану ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 серпня 2013 року в даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Після повернення до суду копії позовної заяви та повідомлення про дату розгляду справи з поміткою, що відповідач за вказаною адресою не проживає, судом зроблено запит та одержано відомості адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Черкаській області про те, що ОСОБА_6 знятий з місця реєстрації м. Золотоноша Черкаської області 20.06.2008 року та вибув в м. Черкаси.

В п. 4 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що позови, які виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням (частина сьома статті 110 ЦПК).

Зазначене правило територіальної підсудності поширюється на позови позичальників (споживачів), а не на позови, що пред'являються банками чи іншими фінансовими установами щодо виконання кредитних зобов'язань, оскільки у цьому випадку діють правила статті 109 ЦПК.

Відповідно до положень ч.1 статті 109 ЦПК позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як зазначено вище - за відомостями адресно-довідкового підрозділом ГУДМС України в Черкаській області відповідач ОСОБА_6 вибув 20.06.2008 року в м.Черкаси.

Тобто фактичне і точне місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_6 є невідомим і судом не встановлене. Суд також не мотивував, чому справа направляється до Придніпровського районного суду м.Черкаси, оскільки в м.Черкаси є також Соснівський районний суд.

Тому законними є посилання позивача на п.9 ст.110 ЦПК, який передбачає, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до п.37. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, як передбачено ч. 2 ст.307 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції підстав для постановлення ухвали про передачу справи на розгляд за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси не було, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті, так як провадження по ній відкрито 08.08.2013 року.

Що стосуються судових витрат, то вони вирішуються судом при розгляді справи, відповідно до вимог ст.88 ЦПК.

Керуючись ст.307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Вердикт Фінанс» - задовольнити частково.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - скасувати.

Справу направити до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :