Вирок № 35928243, 09.12.2013, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4374/13-к

номер провадження 1-кп/695/227/13

09.12.2013 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого суддіЧирви О.І.

при секретаріОстроглазовій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м. Золотоноша Черкаської області вул. Комунарівська, 64, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученої, раніше не судимої, має на утриманні одну неповнолітню дитину

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Сторони кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор Бондаренко М.Ю.

сторона захисту обвинувачена ОСОБА_1

цивільний відповідачпредставник ДП «Златодар» ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи відповідно до наказу №44-к від 06.05.2008 на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Златодар» (код за ЄДРПОУ 00952545, розташованого за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47) по 15.02.2012 згідно наказу про звільнення №19к, являючись службовою особою субєкта підприємницької діяльності з державною формою власності, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обовязками та будучи відповідальною особою за правильність нарахування та своєчасність сплати податків до державного бюджету України та інших цільових фондів, в грудні 2011-січні 2012 року, маючи умисел на ухилення від сплати податків у значних розмірах, шляхом завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість в сумі 552 773 грн., що є значним розміром, за наступних обставин:

ОСОБА_1, з метою отримання податкової вигоди в частині штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, віднесла до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р. №9001543533 від 21.03.2011 та додатку № 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №9001554155 від 21.03.2011 ДП «Златодар», суму податкового кредиту у розмірі 552 773 грн., сформованого за рахунок включення ДП «Златодар» у схему штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

ОСОБА_1, достовірно знаючи, що між ДП „Златодар та ТОВ «Мораксель» (код ЄДРПОУ 37420695) фінансово - господарські взаємовідносини щодо придбання та постачання соняшникового шроту не відбувалося, з метою безпідставного формування податкового кредиту, використала первинні податкові та бухгалтерські документи, відобразивши у податковому та бухгалтерському обліку підприємства операцію з придбання у субєкта господарської діяльності з ознаками «фіктивності» ТОВ «Мораксель» соняшникового шроту у кількості 1 645,973 т. на загальну суму 3 316 635,60 грн., в т. ч., ПДВ 552 772,60 грн.

З метою приховування факту відображення у податковій та бухгалтерській звітності ДП «Златодар» операції з придбання соняшникового шроту у ТОВ «Мораксель», що має ознаки нікчемності, головний бухгалтер ОСОБА_1 використала документи щодо виконання договору комісії №19/0 І АЗ від 19.01.2011, укладеного з ТОВ «Агроінвест СК» (код ЄДРПОУ 37281927), про надання послуг з пошуку покупців, супроводження реалізації соняшникового шроту.

В той же час встановлено, що вище вказаний соняшниковий шрот був поставлений ТОВ «Мораксель» на територію Херсонського морського торгівельного порту в квоту ТОВ «Агроінвест СК», яке в подальшому і здійснило його експортну операцію продажу за межі митного кордону України.

За результатами проведеної Золотоніською ОДПІ перевірки фінансово- господарських взаємовідносин ДП «Златодар» по формуванню податкового кредиту в лютому 2011 року від ТОВ "Мораксель в сумі 552 773 грн., встановлено невідповідність проведеної операції вимогам законодавства України.

За наслідками перевірки ОСОБА_1, з метою усунення безпідставного формування податкового кредиту ДП «Златодар» у лютому 2011 року на вказану суму, шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 90003121278 від 11.05.2011, а також розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5) № НОМЕР_1 від 11.05.2011, зняла податковий кредит в розмірі 552 773 грн. з лютого 2011 року по контрагенту ТОВ "Мораксель".

В подальшому, ОСОБА_1, умисно, з метою ухилення від сплати податків до державного бюджету, достовірно знаючи про неправомірність проведеної в лютому 2011 року фінансового-господареької операції з ТОВ «Мораксель» (код ЄДРПОУ 37420695), в порушення п. 187.1 ст.187, п. 192.1 ст.192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. 198.4 ст.198, п.15 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, вдруге внесла завідомо неправдиві відомості про обєкт оподаткування, включивши до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість ДП «Златодар» за грудень 2011 року № НОМЕР_2 від 20.01.2012 та в додаток № 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № НОМЕР_3 від 20.01.2012, суму ПДВ в розмірі 552 773 грн. по операції придбання в лютому 2011 року у субєкта господарської діяльності з ознаками «фіктивності» ТОВ «Мораксель» (код ЄДРПОУ 37420695) соняшникового шроту, зазначивши в рядку 10.1 «підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» Розділу II «Податковий кредит» декларації та в рядку «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації), у тому числі:» додатку № 5 до декларації, суму 1 675 890 грн., тоді, як фактично він склав 1 123 117 грн., та як наслідок занизила чисту суму податкових зобовязань з ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, вказавши в рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду» Розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» декларації суму 200 117 грн., тоді, як фактично вона склала 752 890 грн., умисно занизивши її на 552 773 грн., яку вона умисно не сплатила до державного бюджету.

В подальшому декларацію з податку на додану вартість ДП «Златодар» №9014273716 від 20.01.2012 та додаток № 5 до вказаної декларації № НОМЕР_3 від 20.01.2012 подала до державного органу - Золотоніську ОДПІ в електронному вигляді згідно договору про визнання електронних документів №2008/08 від 29.05.2008р.

Таким чином, ОСОБА_1, в грудні 2011 року - січні 2012 року, умисно ухилилася від сплати до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 552 773 грн., що більш ніж у 1174 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на відповідні періоди та є в значних розмірах.

А також, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи відповідно до наказу №44-к від 06.05.2008 року на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Златодар» (код за ЄДРПОУ 00952545, розташованого за адресою: м.Золотоноша, вул. Шевченка, 47) по 15.02.2012 року згідно наказу про звільнення №19к, являючись службовою особою субєкта підприємницької діяльності з державною формою власності, наділеною організаційно- розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обовязками та будучи відповідальною особою за правильність нарахування та своєчасності сплати податків до державного бюджету України та інших цільових фондів, в грудні 2011- січні 2012 року, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, скоїла службове підроблення, за наступних обставин:

ОСОБА_1, достовірно знаючи про неправомірність проведеної в лютому 2011 року фінансового-господарської операції придбання соняшникового шроту у субєкта господарської діяльності з ознаками «фіктивності» ТОВ «Мораксель» (код ЄДРПОУ 37420695), в порушення п 187.1 ст.187, п.192.1 ст.192 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.198.4 ст.198, п.15 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ, внесла в офіційні документи - податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року №9014273716 від 20.01.2012 та в додаток № 5 до вказаної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №9014274238 від 20.01.2012, завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 10.1 «підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» Розділу II «Податковий кредит» декларації та в рядку «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації), у тому числі:» додатку №5 до декларації, суму 1 675 890 грн., тоді, як фактично він склав 1 123 117 грн., та як наслідок занизила чисту суму податкових зобовязань з ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, вказавши в рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду» Розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» декларації суму 200 117 грн., тоді, як фактично вона склала 752 890 грн., умисно занизивши її на 552 773 грн., які подала до державного органу - Золотоніську ОДПІ в електронному вигляді згідно договору про визнання електронних документів №2008/08 від 29.05.2008 р.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати:

за ч.1 ст.212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах;

за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача завідомо неправдивих документів.

Обвинувачена ОСОБА_1 у обвинуваченні за ч.1 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України винною визнала себе повністю, розкаялася, просила суд не карати її суворо, вчиняти подібного вона більше не буде.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає. Судом розяснено правові наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

По суті кримінального правопорушення обвинувачена пояснила, що предявлене обвинувачення вона визнає повністю та підтвердила факт незаконного відображення у складі податкового кредиту з ПДВ операцій з ТОВ «Мораксель». В наслідок цього було завищено податковий кредит та знижено суми податкового зобовязання на суму близько 553 тисяч гривень. ОСОБА_1 підтвердила той факт, що знаючи про неправомірність проведеної операції в лютому 2011 р. з ТОВ «Мораксель» внесла в податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 р. завідомо неправдиві відомості, які подала в електронному вигляді до Золотоніської ОДПІ. Детальніше про зміст операцій повідомити ОСОБА_1 не змогла, оскільки минув значний проміжок часу.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире її каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що помякшує покарання обвинуваченій також ту обставину, що обвинувачена має на утриманні неповнолітню дитину, яку виховує самостійно, оскільки шлюб з батьком розірвано.

У відповідності до п. 4,5 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обвинувачена ОСОБА_1 вчинила два різних злочини, в звязку з чим суд призначає їй покарання у відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні міри покарання обвинуваченій суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, яку самостійно виховує, враховує й той факт, що обвинувачена ОСОБА_1 має вищу економічну освіту та отримання заробітку за спеціальністю є єдиним джерелом її доходу та джерелом для утримання неповнолітньої дитини.

Отже, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, застосувавши ст.69 КК України та призначити їй більш мяке основне покарання, ніж передбачено законом і без застосування додаткового покарання.

Витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської ОДПІ до ДП «Златодар» на суму 552773,00 грн. у вигляді несплачених податків підлягає до повного задоволення, оскільки визнаний цивільним відповідачем.

Керуючись ст.ст. 368 374, 376, 395 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у предявленому обвинуваченні за ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України:

- за ч.1 ст.212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн.;

- за ч.1 ст.366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. без позбавлення права обіймати посади, повязані з веденням бухгалтерського та податкового обліку.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. без позбавлення права обіймати посади, повязані з веденням бухгалтерського та податкового обліку.

Речові докази документи, оглянуті в протоколі огляду від 29.10.2013 р. залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ДП «Златодар» на користь Золотоніської ОДПІ завдані державі збитки у вигляді несплачених податків у сумі 552773,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній особисте зобовязання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ:ЧИРВА О.І.