Ухвала суду № 35928229, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6856/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянувши апеляційні скарги Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.01.2012 року №0000291501 та №0000311501, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року адміністративний позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.01.2012 року №0000291501 та №0000311501 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 27 січня 2012 року № 0000291501 в частині нарахованих штрафних санкцій на суму 66 683, 36 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач, вважаючи, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам чинного законодавства, також звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції, при розгляді даної справи встановлено, що Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС було проведено камеральна перевірка позивача з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні, за період з 30.11.2010р. по 30.12.2012р..

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 11.01.2012р. № 4/15-021/30019775 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, визначених останнім в податкових розрахунках, по строку сплати з періодів з 30.11.2010р. по 30.11.2011р.

В Акті перевірки, також зазначено, що протягом 2011 року ДПА у Харківській області та ДПА України прийняли ряд рішень про розстрочення грошових зобов'язань, згідно з якими позивачу було надано розстрочення сплати грошових з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, задекларованих Позивачем у відповідних розрахунках за 2010 - 2011 роки.

На підставі вказаних Рішень про розстрочення грошових зобов'язань між Валківським відділенням Нововодолазької МДПІ та позивачем було укладено ряд договорів укладені про розстрочення податкових зобов'язань.

В подальшому, 12 жовтня 2011 року ДПС України прийняла Рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань за № 22, № 28, № 29 і № 39, якими на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 100 Податкового кодексу України вирішено скасувати з 12 жовтня 2011 року Рішення про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування» від 29.04.2011р. № 47, від 30.05.2011р. № 47, від 30.06.2011р. № 48 та від 30.07.2011р. № 64 у зв'язку з тим, що платник податків накопичує податковий борг, після укладення договорів про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання. Як наслідок, суми грошових зобов'язань з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, були погашені Позивачем з порушенням їх граничного строку сплати - 30 листопада 2011 року згідно платіжних доручень № 316, № 328, № 340, № 350, № 368 та № 370.

На підставі зазначеного, відповідачем, В Акті перевірки, зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 260.7 ст. 260 ПК України.

Відповідачем, на підставі Акту перевірки, були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000291501 за формою «Ш», яким на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 29 календарний днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 6 437 010, 90 грн. ДК «Укргазвидобування» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 643 701, 09 грн. за платежем «рентна плата за нафту, що видобувається в Україні»;

- № 0000311501 за формою «Ш», яким на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 117 календарний днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 22 463 960, 35 грн. ДК «Укргазвидобування» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 4 492 792, 07 грн. за платежем «рентна плата за нафту, що видобувається в Україні», які отримані 06 лютого 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив про те, що відповідно до положень ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач, протягом 2010 р. при сплаті податкових зобов'язань мав право на власний розсуд визначати цільове призначення коштів, на відміну від платежів 2011 року, які відповідно до норм Податкового кодексу України, могли бути спрямовані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу. Крім того, суд зазначив, договорами про розстрочення податкових зобов'язань, укладеними між позивачем та

Валківським відділенням Нововодолазької МДПІ, встановлено право органу державної податкової служби нараховувати штраф, а відповідно до ст. 100 Податкового кодексу України - право на розірвання таких договорів у випадках порушення умов погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Колегія суддів звертає увагу, що спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) до 01.01.2011 р. був ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до п. 260.3 ст. 260 Податкового кодексу України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п. 260.5 ст. 260 Податкового кодексу України, платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Слід зазначити, що аналогічний порядок декларування та сплати зобов'язань з рентної плати закріплений Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 256 (в редакції, що діяла до 27 грудня 2010 року).

В силу пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Також, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.7.7 ст. 7 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до п. 5.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276) дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Згідно з абз. 2 п. 1.6 Інструкції № 256 проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Тобто, погашення податкового боргу платника здійснюється послідовно за датою його виникнення.

Починаючи з 01 січня 2011 року, після набрання чинності Податковим кодексом України, в силу положень п. 87.9 ст. 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивачем були подані розрахунки за період жовтень 2010 року - жовтень 2011 року із самостійно узгодженими сумами податкового зобов'язання по рентній платі за нафту.

Оплата задекларованих зобов'язань підтверджується платіжними дорученнями: від 24.11.2010р. № 3726 (сплата грошового зобов'язання в сумі 1 784 376, 08 грн. за жовтень 2010р.); від 29.12.2010р. № 4693 (сплата грошового зобов'язання в сумі 1 629 264, 69 грн. за листопад 2010р.); від 10.01.2011р. № 57 (сплата грошового зобов'язання в сумі 543 088, 23 грн. за грудень 2010р.); від 01.02.2011р. № 374 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 1 242 343, 72 грн. по рішенню ДПА Харківської обл. від 28.01.2011р. № 26), від 28.02.2011р. № 406 (сплата грошового зобов'язання в сумі 2 941 425, 57 грн. за січень 2011р.); від 30.03.2011р. № 1068 (сплата грошового зобов'язання в сумі 3 099 190, 69 грн. за лютий 2011р.), від 25.07.2011р. № 176 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 481 925, 00 грн. по рішенню ДПА України від 29.04.2011р. № 3); від 25.07.2011р. № 229 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 559 418, 65 грн. по рішенню ДПА України від 30.05.2011р. № 47); від 25.07.2011р. № 216 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 650 593, 91 грн. по рішенню ДПА України від 30.06.2011р. № 48); від 30.08.2011р. № 83 (сплата грошового зобов'язання в сумі 4 105 906, 63 грн. за липень 2011р.); від 30.11.2011р. № 370 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 3 797 938, 22 грн. по рішенню ДПА України від 28.10.2011р.); від 30.11.2011р. № 316 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 3 373 477, 15 грн. по рішенню ДПА України від 29.04.2011р. № 30); від 30.11.2011р. № 350 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 3 804 904, 40 грн. по рішенню ДПА України від 30.07.2011р. № 64); від 30.11.2011р. № 368 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 3 356 496, 00 грн. по рішенню ДПА України від 30.05.2011р. № 47); від 30.11.2011р. № 328 (сплата розстроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 3 252 945, 00 грн. по рішенню ДПА України від 30.06.2011р. № 48); від 30.11.2011р. № 340 (сплата грошового зобов'язання в сумі 3 927 848, 34 грн. за серпень 2011р.); від 28.12.2011р. № 3623 (сплата грошового зобов'язання в сумі 3 656 319, 70 грн. за жовтень 2011р.).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив зміну цільового призначення коштів, сплачених позивачем за платіжними дорученнями від 24.11.2010р. № 3726 та від 29.12.2010р. № 4693 (податкові зобов'язання за жовтень, листопад 2010 р.), в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів (вересень 2010 року та відповідно жовтень 2010 року).

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при сплаті, а відтак, висновки відповідача про порушення позивачем у 2010 р. граничних строків сплати податкових зобов'язань за жовтень 2010 р. та листопад 2010 р. є безпідставними.

Також, з матеріалів справи вбачається, що протягом 2011 року ДПА у Харківській області та ДПА України прийняли ряд рішень про розстрочення грошових зобов'язань.

Згідно із вказаними рішеннями, позивачу було надано розстрочення сплати грошових з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, задекларованих Позивачем у відповідних розрахунках за 2010 - 2011 роки.

Відповідно до рішень про розстрочення грошових зобов'язань між Валківським відділенням Нововодолазької МДПІ та позивачем було укладено ряд договорів про розстрочення податкових зобов'язань.

Відповідно до пп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право одержувати, зокрема, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Пунктом 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України, розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення).

В силу п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані:

- з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення;

- з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом ДПА України № 1036 від 24.12.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1431/18726 (далі - Порядок 1036) на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно з п. 4.5 зазначеного Порядку №1036 рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Пунктом 4.6 Порядку № 1036 встановлено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Пунктом 4.7 Порядку № 1036 визначено, що з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 4.9 Порядку № 1036 рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2011 року ДПС України було прийнято Рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань за № 22, № 28, № 29 і № 39, якими на підставі ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 100 Податкового кодексу України вирішено скасувати з 12 жовтня 2011 року Рішення про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування» від 29.04.2011р. № 47, від 30.05.2011р. № 47, від 30.06.2011р. № 48 та від 30.07.2011р. № 64 у зв'язку з тим, що платник податків накопичує податковий борг, після укладення договорів про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання. Як наслідок, суми грошових зобов'язань з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, були погашені Позивачем з порушенням їх граничного строку сплати - 30 листопада 2011 року згідно платіжних доручень № 316, № 328, № 340, № 350, № 368 та № 370.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Податковим кодексом України закріплено право податкового органу як на прийняття рішення про розстрочку грошових зобов'язань та укладення відповідного договору так і, у випадку невиконання стороною договору умов розстрочки, - прийняття рішення про скасування попередніх рішень та розірвання договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, в матеріалах справи відсутні докази оскарження рішень ДПС у України від 12 жовтня 2011 року № 22, № 28, № 29 і № 39 про скасування розстрочення грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачу протягом січня-лютого 2011 року були нараховані до сплати суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань по рентній платі за податковими повідомленнями-рішеннями (форми «Ш») від 29.12.2010р. № 0001711501 на загальну суму 93 357, 11 грн. (нараховані 17 січня 2011 року), від 30.12.2010р. № 0002891501 на загальну суму 51 558, 59 грн. (нараховані 17 січня 2011 року), від 19.01.2011р. № 0002371501 на загальну суму 108 407, 11 грн., та відсотки за користування розстрочкою грошових зобов'язань.

Докази оскарження таких повідомлень - рішень в судовому чи адміністративному порядку відсутні.

На думку колегії суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що в свою чергу, також підтверджується матеріалами справи, що станом на граничні дати сплати податкових зобов'язань, у позивача рахувався борг, що виник раніше (з минулих періодів) у розмірі суми, яка за кожним випадком визнана Відповідачем як недоплата по поточним зобов'язанням, статус якої як податкового боргу зумовлювався самостійним, декларуванням позивачем податкових зобов'язань з рентної плати за попередні періоди та несплатою цих податкових зобов'язань, та сум штрафних санкцій, визначених вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, у повному обсязі у встановлені строки, внаслідок чого не в повній мірі сплачені податкові зобов'язання за минулі періоди набували статусу податкового боргу станом на наступний день після закінчення граничного строку їх сплати.

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення від 27.011.2012р. № 0000291501 в частині застосування до позивача сум штрафних санкцій в розмірі 66 683,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М. Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.