Постанова № 35927959, 25.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 808/8614/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка»

до: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

про: визнання неправомірними дій та скасування припису, -

за участі представників сторін:

від позивача - Острик С.Ю. (довіреність № від 05.11.2013)

від відповідача - Грушко Т.В. (довіреність № 12149/03 від 18.07.2013)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка» (далі - СТОВ «Благовіщенка», позивач) до Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій під час проведення перевірки, скасування припису № 158/07 ПЗ від 17.09.2013 та заборону використання будь-яким чином акту перевірки та припису.

Ухвалою суду від 08.11.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/8614/13-а та призначений судовий розгляд на 18.11.2013. Розгляд справи було відкладено на 25.11.2013.

У судовому засіданні 25.11.2013 судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, та, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Отже, на сьогодні дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області на спеціальне водокористування № Укр5694-3ап є діючим, а право спеціального водокористування СТОВ «Благовіщенка» не є припиненим.

Таким чином, законодавством України не передбачено, що лише за умови наявності двох дозволів: дозволу на спеціальне водокористування і спеціального дозволу на користування надрами суб'єкт господарювання набуває право на користування водними ресурсами.

Позивач вважає посилання відповідача на порушення ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України «Про надра» безпідставним, оскільки вказаними нормами регулюється порядок надання надр у користування для видобування, однак позивач вже користується надрами на підставі вищевказаного дозволу на спеціальне водокористування.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в ході перевірки СТОВ «Благовіщенка», проведеної Держекоінспекцією 11-12 вересня 2013 року встановлено, що підприємство використовує артезіанські свердловини №42/1Н та №01-ВП, розташовані у с. Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, для крапельного зрошування овочів.

На момент перевірки спеціальний дозвіл на користування надрами - підземними водами у позивача був відсутній, що є порушенням ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра» (п.3.10 Акту перевірки). На усунення виявлених порушень та відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Держекоінспекцією було надано Припис №158/07 ПЗ від 17.09.2013, яким позивачу було приписано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на свердловини №42/1н, №01-ВП. Припис підлягав обов'язковому виконанню у термін до 10.11.2013.

Зважаючи на викладене, вважає дії інспекції вчиненими у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства України, припис винесеним обґрунтовано, тому у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Перевіривши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги, такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як свідчать матеріали справи, з 11.09.2013 по 12.09.2013 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведена позапланова перевірка дотримання вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка». про що свідчить направлення №695 від 10.09.2013.

За результатами проведеної перевірки дотримання вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища СТОВ «Благовіщенка» службовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі - Акт).

В ході перевірки СТОВ «Благовіщенка», проведеної Держекоінспекцією 11-12 вересня 2013 року встановлено, що підприємство використовує артезіанські свердловини №42/1Н та №01-ВП, розташовані у с. Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, для крапельного зрошування овочів.

На момент перевірки спеціальний дозвіл на користування надрами - підземними водами у позивача був відсутній, що є порушенням ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра» (п.3.10 Акту перевірки).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 11.09.2013 по 12.09.2013, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області складено припис №158/07 ПЗ від 17.09.2013, яким зобов'язано СТОВ «Благовіщенка» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на свердловини №42/1Н, №01-ВП терміном до статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра».

За результатом розгляду справи, суд вважає, що спірний припис винесено незаконно, а, отже він підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

На законодавчому рівні використання таких природних ресурсів як підземні води регулюється Водним кодексом України та Кодексом України «Про надра», у зв'язку з чим передбачено отримання двох різних дозволів - дозволу на спеціальне водокористування (відповідно до Водного кодексу України) та спеціального дозволу на користування надрами (відповідно до Кодексу України «Про надра»).

З урахуванням того, що ст. З Кодексу України «Про надра» встановлено, що водні відносини регулюються відповідним законодавством України, то основним (спеціальним) законодавчим актом, що закріплює правовий режим користування підземними водами, є Водний кодекс України.

Відповідно до Водного Кодексу України, дозвіл на спеціальне водокористування - це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства (ч.1 ст. 42).

Обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, може здійснюватись органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду (ч.3 ст. 45).

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч.ч.1, 2 ст. 48).

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Як свідчать матеріали справи, 08.07.2011 позивач отримав дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області на спеціальне водокористування № Укр5694-3ап. Термін дії дозволу до 31.12.2015. Підпунктом «а» п.5 дозволу метою водокористування визначено капельне зрошування овочів.

Тобто, на час перевірки, дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області на спеціальне водокористування № Укр5694-3ап був діючим, а право спеціального водокористування СТОВ «Благовіщенка», відповідно, не було припиненим.

Законодавством України не передбачено, що лише за умови наявності двох дозволів: дозволу на спеціальне водокористування і спеціального дозволу на користування надрами суб'єкт господарювання набуває право на користування водними ресурсами.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на порушення ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України «Про надра», оскільки вказаними нормами регулюється порядок надання надр у користування для видобування, однак як було зазначено вище, позивач вже користується надрами на підставі вищевказаного дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до пункту 2 Постанови Верховної ради України «Про введення в дію Водного кодексу України» до приведення законодавства України у відповідність із ним законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.

З аналізу норм чинного законодавства України слідує, що чинним законодавством України не встановлені жодні строки отримання спеціальних дозволів у разі, якщо суб'єкт господарювання вже здійснює користування артезіанськими свердловинами на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Таким чином, встановлення в акті перевірки будь-яких строків, необхідних для отримання спеціальних дозволів, суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України «Про надра», на яку посилається відповідач в Акті проведення перевірки, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько - побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Проте, відповідачем жодним чином не зазначено, яка саме із визначених статтею 23 Кодексу України «Про надра» передумов користування надрами була порушена СТОВ «Благовіщенка» та з яких підстав наше підприємство має в обов'язковому порядку отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Також слід зазначити, що не відповідають дійсним обставинам справи посилання відповідача на відсутність права СТОВ «Благовіщенка» здійснювати користування надрами.

Статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», встановлено принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до "Регламенту погодження мінприроди України надання надр у користування", затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 26 липня 2011 року №262 (в редакції, яка була чинною на час звернення позивача за отриманням дозволу на користування надрами), попередній розгляд документів, які надійшли від суб'єктів господарювання, здійснюють державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі. Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Державна екологічна інспекція Азовського моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція (п.8). Для попереднього розгляду матеріалів мінприроди України у дводенний строк після отримання від суб'єкта господарювання пакета документів, визначених пунктом 4 цього Регламенту, передає їх на опрацювання до Управління за місцезнаходженням ділянки надр (п.9). За результатами опрацювання Управлінням інформації, що міститься в документах, зазначених в пункті 4 цього Регламенту, складається Екологічна картка (додаток 2). яка затверджується керівником Управління. В Екологічній картці обов'язково зазначаються пропозиції щодо надання підтвердження або обґрунтовані пропозиції щодо повернення пакета документів суб'єкту господарювання на доопрацювання (п.10). Управління опрацьовують інформацію, що міститься в документах, зазначених в пункті 4 цього Регламенту, заповнюють та затверджують Екологічну картку у строк не більше ніж 10 робочих днів з дати отримання від мінприроди України документів. Управління у дводенний строк з дати затвердження Екологічної картки направляють її мінприроди України разом із супровідним листом та пакетом документів, що надійшов від мінприроди України (п.11). Підтвердження надається (або документи повертаються на доопрацювання) суб'єкту господарювання у строк не більше ніж 10 робочих днів з дати надходження Екологічної картки та пакета документів, визначеного пунктом 4 цього Регламенту (п.13).

Порядок надання спеціального дозволу на користування надрами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Пунктом 8 вказаного Порядку визначений перелік підстав, за яких надається дозвіл на право користування надрами без проведення аукціону.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1.

У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

Слід зазначити, що СТОВ «Благовіщенка» у 2013 році зверталося до Міністерства екології та природних ресурсів України з заявами про одержання погодження користування надрами та надання спеціального дозволу на користування надрами. Про наявність вказаних обставин службові особи СТОВ «Благовіщенка» пояснювали і особам, що здійснювали перевірку, а також зазначали в акті, складеному за результатами перевірки.

Отже, викладене вище дає підстави стверджувати, що СТОВ «Благовіщенка», маючи дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області на спеціальне водокористування, діяло у часових, кількісних та якісних рамках цього документу; приймало заходи для отримання спеціального дозволу на користування надрами і в цей період на законних підставах користується правом мовчазної згоди, передбаченим ч.б ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у зв'язку з чим оскаржуваний припис є неправомірним.

Пунктом «е» статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природною середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

За приписами частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити, зокрема, дату складення акта.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Разом з тим, в порушення норм чинного законодавства державними інспекторами взагалі не зазначено дату складення та номер Акта перевірки дотримання вимог природного законодавства, що є грубим порушенням частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного припису.

Таким чином, враховуючи те, що Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області при проведенні перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка», оформленні її результатів, винесенні та направленні позивачу оскаржуваного припису, були допущені численні порушення чинного законодавства та безпідставно встановлено порушення природоохоронного законодавства товариством, припис № 158/07 ПЗ від 17.09.2013 підлягає визнанню нечинним та скасуванню у судовому порядку.

Разом з тим, надаючи оцінку вимогам позивача щодо заборону відповідачу використання будь-яким чином акту перевірки та припису, суд виходить з наступного.

В Рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003р. від 30.01.03р. зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю природоохоронного законодавства.

Вірним способом захисту порушеного права, на думку суду, в даному випадку є оскарження припису прийнятого на підставі акту перевірки, із висновками якого позивач не погоджується.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції в Запорізькій області під час проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка».

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Запорізькій області № 158/07 ПЗ від 17.09.2013.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка» (код ЄДРПОУ 00849161) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 206,46 (двісті шість гривень 46 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 10.12.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко