Рішення № 35927628, 03.12.2013, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3379/13-ц

(провадження № 2/658/1270/2013)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Подіновської Г.В.,

при секретарі Павловській Ю.О.,

за участю: позивача - відповідача ОСОБА_1,

представника позивача відповідача ОСОБА_2Г,

відповідача позивача ОСОБА_3,

представника відповідача-позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Еталон», ОСОБА_5, про витребування безпідставно отриманих грошей та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ПАТ Страхова компанія «Еталон», про витребування безпідставно отриманих грошей, мотивуючи вимоги тим, що 09 травня 2012 року о 22 год. 30 хв. на перехресті вул. К.Лібкнехта та вул. Пушкіна в м. Каховка Херсонської області з вини її сина ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1 під керуванням відповідачки ОСОБА_3, власником якого є ОСОБА_6

24 травня та 13 червня 2012 року позивачка, на вимогу відповідачки, передала останній гроші в сумі 12000 грн. та 5000 грн., а всього 17000 грн. для ремонту пошкодженого автомобіля «HYUNDAI SANTA», про що свідчать розписки, написані ОСОБА_3

ПАТ «Страхова компанія «Еталон» 10 січня 2013 року також сплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 18692 грн.27 коп., однак повернути гроші, які позивачка дала відповідачці на ремонт автомобіля, остання відмовляється.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3 отримала гроші без достатньої правової підстави, просила суд стягнути з ОСОБА_3 безпідставно отримані гроші в сумі 17000 грн. та судові витрати.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15.10.2013 року до участі у справі був залучений ОСОБА_5 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа ПАТ Страхова компанія «Еталон», про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок ДТП, яка сталася 09 травня 2012 року о 22 год. 30 хв. на перехресті вул. К.Лібкнехта та вул. Пушкіна в м. Каховка Херсонської області з вини ОСОБА_5, їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 17000 грн. Просила стягнути вказану суму з ОСОБА_1

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області вказані позови обєднані в одне провадження.

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник вимоги первісного позову підтримали у повному обсязі за обставинами, викладеними у позові, проти задоволення зустрічного позову заперечували, посилаючись на його безпідставність.

Відповідачка за первісним позовом та її представник вимоги первісного позову не визнали, надали письмові заперечення на позовну заяву, які підтримали у судовому засіданні, у задоволенні первісного позову просили відмовити. Зустрічний позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити.

Треті особи - ОСОБА_5 та ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в судове засіданні не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що первісний та зустрічний позов задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що 09 травня 2012 року о 22 год. 30 хв. на перехресті вул. К.Лібкнехта та вул. Пушкіна в м. Каховка Херсонської області з вини ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, власником якого є ОСОБА_6 (а.с.14, 15, 18).

Згідно висновку №Ве-308 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу про оцінку матеріального збитку від 30.05.2012 року, розмір збитку, заподіяного внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_1 в ДТП 09.05.2012 року, складає 19100, 64 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 36523,09 грн.(а.с.52-65).

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Згідно розяснень, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

Статтею 520 ЦК України передбачено, що за згодою кредитора боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою.

Як вбачається з розписки від 14.05.2012 року ОСОБА_1, мати ОСОБА_5, зобовязалася відшкодувати ОСОБА_3 грошову суму за заподіяння збитку при аварії автомобіля НОМЕР_2 до 01.07.2012 р. (а.с.51, 135).

Факт написання вказаної розписки підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що про взаємовідносини сторін щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, їм нічого не відомо.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 написала розписку під тиском ОСОБА_3, позивачкою за первісним позовом не надано.

На виконання взятого на себе зобовязання ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 гроші за ремонт автомобіля «HYUNDAI SANTA» у загальній сумі 17000 грн., що підтверджується написаними ОСОБА_3 розписками ( а.с .6,7, 137, 139).

Таким чином, ОСОБА_3 скористалась своїм правом на отримання відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, безпосередньо від винної особи і не заперечувала проти заміни боржника у виниклому у звязку з цим зобовязанні.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 10 січня 2013 року отримала від ПАТ «Страхова компанія «Еталон» страхове відшкодування в розмірі 18692 грн.27 коп., що ОСОБА_3 не заперечує.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Обов'язковими умовами для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення є: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Як вбачається з пояснень сторін та матерiалiв справи, ОСОБА_3 отримала грошові кошти від ОСОБА_1 за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить законодавству, з метою повного відшкодування заподіяної їй внаслідок ДТП шкоди, тому підстав вважати такі гроші безпідставно отриманими суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 22.3 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховиком потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 31 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02.07.2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» , при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та розясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду Україні від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5.

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

В обґрунтування вимог про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_1 на підставі написаної нею розписки від 14.05.2012 року зобовязалась відшкодувати не тільки матеріальну, а й моральну шкоду, завдану ОСОБА_5, проте жодних доказів на підтвердження таких доводів нею не надано.

З вимогами про стягнення моральної шкоди до ОСОБА_5 або ПАТ «Страхова компанія «Еталон» позивачка за зустрічним позовом у даному позовному провадженні не зверталась.

Оскільки позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, предявлені до неналежного відповідача ОСОБА_1, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України понесені сторонами судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_5, про витребування безпідставно отриманих грошей та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Еталон» про відшкодування моральної шкоди. - залишити без задоволення у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Г. В. Подіновська