Рішення № 3592745, 31.03.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2009 р. Справа №21/18

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорол-Дон-2" с. Вовняк.

до Селянське (фермерське) господарство "Водолій" с. Гаркушенці.

про Стягнення грошових коштів

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: Кирпичова О.Г. дов. б/н від 02.02.2009р.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 24726,73 грн, в тому числі грошових коштів набутих без достатньої підстави, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 08.04.2005 року по 06.10.2005 року, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Хорол-Дон-2» Красюк Іван Іванович, працюючи на посаді керівника Позивача та будучи одночасно головою та засновником селянського (фермерського) господарства «Водолій», перерахував з банківського рахунку Позивача на банківський рахунок Відповідача та інших осіб для оплати зобов’язань Відповідача кошти на загальну суму 13955,55 грн.:

- платіжне доручення № 7 від 08.04.2005 року на суму 6539,00 грн.;

- платіжне доручення № 52 від 30.06.2005 року на суму 636,16 грн.;

- платіжне доручення №53 від 30.06.2005року на суму 152,62 грн.;

- платіжні доручення №№ 102 та 102-2 від 26.08.2005 року на суми 290,00 грн. та 242,00 грн. відповідно;

- платіжні доручення №№ 101 та 101-1 від 26.08.2005 року на суми 198,00 грн. та 1909,00 грн. відповідно;

- платіжні доручення № 16 від 15.09.2005 року на суму 3937,77 грн.;

- платіжні доручення № 4 від 06.10.2005 року на суму 51,00 грн.

За розтрату зазначених коштів Позивача шляхом зловживання службовим становищем, директора ТОВ «Хорол-Дон-2» Красюка І.І. згідно вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.12.2008 року було засуджено за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України.

На підтвердження своїх обґрунтувань, що відповідач отримав грошові кошти без достатніх підстав, позивачем надані копії платіжних доручень, а також копія вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.12.2008 року.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на пропущення позивачем терміну позовної давності, а також на вирок Миргородського міськрайонного суду, яким частково задоволено цивільний позов ТОВ «Хорол-Дон-2», стягнуто з Красюка І.І. на користь позивача суму 32 508,81 грн.

У відповідності до вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до положень частини 3 статті 35 Господарського кодексу України (далі – ГПК), вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчиненні. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. З урахуванням цього, обставини вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.

Про порушення його інтересів Позивачу стало відомо під час досудового слідства по вказаній кримінальній справі, після ознайомлення з висновком судово-економічної експертизи від 18.09.2007 року № 21, тому позивачем не пропущений строк для звернення до суду.

Як вбачається з вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.12.2008 року, Красюк І.І., займаючи посаду директора Позивача та будучи одночасно головою та засновником селянського (фермерського) господарства «Водолій» розтратив грошові кошти Позивача, безпідставно перерахувавши з банківського рахунку ТОВ «Хорол-Дон-2» на банківський рахунок СФГ «Водолій» грошові кошти на загальну суму 46 464,36 грн., з яких - 32 508,81 грн. було стягнуто за вироком суду з Красюка І.І. на користь ТОВ «Хорол-Дон-2».

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Відповідач без достатньої правової підстави набув кошти Позивача в сумі 13 955,55 грн. Вказані обставини підтверджуються відповідними доказами, наданими Позивачем.

Статтею 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки Красюк І.І. одночасно був керівником Позивача та Відповідача, то Відповідачеві стало відомо про набуття ним коштів без достатньої правової підстави з моменту їх перерахування. Тому Відповідач був зобов’язаний повернути Позивачеві одержані кошти з моменту їх набуття.

Таким чином, відповідач повинен повернути Позивачеві кошти в сумі 13955,55 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Загальна сума коштів, що підлягають поверненню з урахуванням індексу інфляції, складає 23216,07 грн.

Загальна сума річних складає 1510,66 грн.

На підставі вищевикладеного та матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Водолій» (37670, с.Гаркушинці, вул.Рибальська, 17а, Миргородського району Полтавської області, р/р 26006100147015 в ПОФ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 31869837) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хорол-Дон-2» ( юридична адреса: 37600 с.Вовнянка Миргородського району Полтавської області, поштова адреса: 37600 м.Миргород, вул.Гоголя, 103, кв.1; код ЄДРПОУ 33510397; р/р 2600955789 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605) кошти в сумі 24726 грн. 73 коп., в тому числі 23 216 грн. 07 коп. боргу та 1510 грн. 66 коп. в рахунок сплати трьох процентів річних; а також - судові витрати в сумі 365 грн. 27 коп., які складаються з витрат на оплату державного мита в сумі 247 грн. 27 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимченко Б.П.