Рішення № 35926730, 04.12.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 521/12613/13-ц

Пр. № 2/521/5806/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Луньовій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, начальника Одеського гарнізону, житлової комісії Одеського гарнізону про надання житлового приміщення,

встановив:

У березні 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, начальника Одеського гарнізону, житлової комісії Одеського гарнізону, посилаючись на те, що він проходив службу на офіцерських посадах в Збройних силах СРСР, а з 1993р. в Збройних силах України, був учасником бойових дій на території Афганістану та з 1993р. є інвалідом другої групи. Позивач зазначав, що з 19 квітня 1995р. знаходиться на квартирному обліку в Одеському інституті Сухопутних військ, як військовослужбовець, який потребує поліпшення житлових умов і відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту» йому на протязі двох років, з дня взяття на квартирний облік повинно бути надано житло, однак ця вимога закону відповідачами до сьогоднішнього дня не виконана. Стверджував, що в 2009р. він направляв лист до Командувача військами Південного оперативного командування, двічі був на прийомі у начальника КЕВ м.Одеси та на всі свої звернення отримував лише обіцянки щодо скорішого отримання житла.

Згідно списку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов станом на 01.07.2011р. він перебуває на квартирному обліку в загальній черзі за №628, в черзі на першочергове отримання житла за №46, та в черзі на позачергове отримання житла за №458.

14 грудня 2011р. на засіданні житлової комісії Одеського гарнізону було розглянуто питання щодо погодження рішення начальника Одеського гарнізону щодо розподілу службових приміщень та рішення начальника КЕВ м.Одеси щодо розподілу приміщень для постійного проживання. та прийнято рішення про розподіл 190 квартир у буд. №125/5 по вул. Щорса (шифр0-56-2) в м.Одесі.

ОСОБА_2 вважає що при винесенні вищевказаних рішень були порушені його права, оскільки не були враховані вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту» відносно забезпечення його житлом у встановлений законом термін.

Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд винести рішення, яким визнати протиправними дії КЕВ м.Одеси, які виразились у незабезпеченні його, ОСОБА_2, як інваліда війни 2 групи житловою площею в установлені законом строки в будинку №125/5 по вул. Щорса в м. Одесі (шифр 0-56-2), визнати протиправними дії начальника Одеського гарнізону та житлової комісії Одеського гарнізону, які виразились в погодженні розподілу житла начальником КЕВ м.Одеси в будинку №125/5 по вул. Щорса в м.Одесі (шифр 0-56-2), зобовязати начальника Одеського гарнізону та житлову комісію Одеського гарнізону погодити рішення КЕВ м.Одеси про надання ОСОБА_2 житлового приміщення чотирикімнатної квартири №127 для постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 (шифр 0-56-2), та зобовязати КЕВ м.Одеси постановити рішення про надання позивачу житлового приміщення чотирикімнатної квартири №127 для постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1(шифр 0-56-2),.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Зазначав, що квартиру на яку він претендує як особа, яку держава має забезпечити житлом, він обрав самостійно з переліку квартир по обєкту 0-56-2, виходячи з метражу та приймаючи до уваги кількісний склад його сімї.

Представники відповідачів у судове засіданні не зявилися, належним чином про дату час та місце розгляду справи повідомлялися (а.с.117,118). Раніше в судових засідання заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про надання житлового приміщення задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Житловим кодексом України, п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР та Укрпрофспілки від 11.12.1984 року №470, Законом України Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту .

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Статтею 43 Житлового кодексу УРСР, п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР та Укрпрофспілки від 11 грудня 1984 року №470, визначено, що військовослужбовцям, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються згідно з чергою. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом прийняття на облік (внесення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень).

Згідно п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту» визначено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок житлової площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрації. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту» позивачу на протязі двох років, з дня взяття на квартирний облік повинно бути надано житло.

Згідно з пунктом 4.4. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року № 737 «Інструкції» особи, звільнені з військової служби, в Одеському гарнізоні забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1, погодженим Житловою комісією Одеського гарнізону.

Список розподілу жилої площі для постійного проживання у гарнізоні розробляється КЕВ м. Одеси та разом з документами, що знаходяться в обліковій справі направляється на затвердження начальнику Одеського гарнізону.

Згідно з тим же пунктом 4.4. «Інструкції» списки розподілу житлової площі для постійного проживання подається начальником Одеського гарнізону спільно з головою житлової комісії Одеського гарнізону та керівником КЕВ м. Одеси на перевірку до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України для подальшого їх розгляду Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, рішення (пропозиції) якої щодо забезпечення військовослужбовця житлом є остаточними і обов'язковими для розгляду начальником гарнізону, керівником квартирно-експлуатаційного органу та головою гарнізонної житлової комісії.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу на офіцерських посадах в Збройних силах СРСР з 1974р. по 2005р., а саме з 1993р. в Збройних силах України, учасник бойових дій на території Афганістану (а.с.11).

З 07 лютого 2006р. позивач є інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням серії Є №011424 виданим 05 жовтня 2012р. та витягом з протоколу №10 від 24.06.2009р. (а.с.11,23).

Відповідно до довідки голови житлової комісії Військової академії від 09.02.2012р. ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку в житловій комісії Військової академії (м.Одеса) зі складом сімї 3 особи: в загальній черзі з 19.04.1995р. за №628, в черзі на позачергове забезпечення житлом з 09.12.2005р., як звільнений у запас за станом здоровя у звязку з реформуванням Збройних Сил України за №458. З 15.02.2006р. має право на позачергове забезпечення житловою площею, як інвалід війни 2 групи (а.с. 24).

Встановлено, що 14.12.2011р. було проведено засідання житлової комісії Одеського гарнізону, на якому розглянуто питання щодо погодження рішення начальника Одеського гарнізону щодо розподілу службових приміщень та рішення начальника КЕВ м.Одеси щодо розподілу приміщень для постійного проживання, відповідно до довідки житлової комісії Військової академії від 05.01.2012р. (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси та рішенням начальника Одеського гарнізону було прийнято рішення про розподіл 190 квартир у будинку по вул. Щорса (шифр 0-56-2), яке було погоджено на засіданні житлової комісії одеського гарнізону 14.12.2011р.

При цьому у списках військовослужбовців, яким була розподілена житлова площа у м.Одесі по вул. Щорса позивач відсутній.

Тобто за рішенням житлової комісії одеського гарнізону від 14.12.2011р. квартира №127 для постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачу не виділялася.

Встановлено, що 28.11.2012р. на засіданні житлової комісії Військової академії (м.Одеса) було вирішено змінити тільки склад сімї полковника запасу ОСОБА_2 у списках черговості отримання житлової площі з 3-х осіб на 5 осіб у звязку з одруженням його сина і народженням онуку. З витягу протоколу №13 від 28.11.2012р. вбачається, що невістка та онук ОСОБА_2 в м.Одесі житлом не забезпечені, проживають з сімєю полковника запасу ОСОБА_2 у гуртожитку академії по вул. Фонтанська дорога 10, гуртожиток.

Оскільки вказаними вище рішеннями, щодо розподілу житла, не були враховані вимоги Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту» відносно забезпечення позивача житлом у встановлений законом термін 2 роки, ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, начальника Одеського гарнізону, житлової комісії Одеського гарнізону про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 05.02.2013р. позовні вимоги за адміністративним позовом ОСОБА_2 були задоволені частково. Визнано протиправними дії квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси щодо незабезпечення ОСОБА_3, як інваліда 2-ї групи, житлом; визнано протиправними дії житлової комісії Одеського гарнізону, які виразилися в погодженні розподілу житла начальником квартирно-експлуатаційного відділу в м.Одесі; зобовязано квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси постановити рішення про забезпечення ОСОБА_2 житловим приміщенням для постійного проживання; зобовязано житлову комісію Одеського гарнізону погодити рішення квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про забезпечення ОСОБА_2 житловим приміщенням.

Позовні вимоги ОСОБА_2 що стосувалися конкретного житла по вул. Щорса в м.Одесі (шифр 0.56-2) залишені без задоволення (а.с.76-80).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013р. було скасовано постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 05.02.2013р. та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 також було задоволено частково. Визнано протиправними дії квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси щодо незабезпечення ОСОБА_2, як інваліда 2-ї групи, житлом; визнано протиправними дії житлової комісії Одеського гарнізону, які виразилися в погодженні розподілу житла начальником квартирно-експлуатаційного відділу в м.Одесі; зобовязано житлову комісію Одеського гарнізону погодити рішення квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про забезпечення ОСОБА_2 житловим приміщенням. Вимоги позивача, що стосувалися конкретного житла по вул. Щорса в м.Одесі (шифр 0.56-2) залишені без задоволення. Крім того, Одеським апеляційним адміністративним судом було відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо зобовязання квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси постановити рішення про забезпечення ОСОБА_2 житловим приміщенням, у звязку з тим, що суд не може зобовязати квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси постановити рішення саме про забезпечення ОСОБА_2 житловим приміщенням для постійного проживання, оскільки це не відноситься до компетенції суду (а.с.95).

Суд вважає, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дії КЕВ м.Одеси у незабезпеченні його, як інваліда війни 2 групи в установлені законом строки житловою площею в будинку №125/5 по вул. Щорса в м. Одесі, визнанні протиправними дії начальника Одеського гарнізону та житлової комісії Одеського гарнізону, які виразились в погодженні розподілу житла начальником КЕВ м.Одеси в будинку №125/5 по вул. Щорса в м.Одесі, зобовязані начальника Одеського гарнізону та житлової комісії Одеського гарнізону погодити рішення КЕВ м.Одеси про надання ОСОБА_2 чотирикімнатної квартири №127 для в будинку №125/5 по вул. Щорса в м.Одесі, та зобовязані КЕВ м.Одеси постановити рішення про надання позивачу чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, фактично стосуються виділу йому конкретної житлової площі, а саме квартири АДРЕСА_2, то дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в компетенцію суду не входять обовязки по розподілу житлової площі колишнім військовослужбовцям.

Суд вважає, що виключне право по розподілу житла належить комісії з контролю за розподілом житла в Одеському гарнізоні, рішення (пропозиції) якої щодо забезпечення військовослужбовця житлом є остаточними і обов'язковими для розгляду начальником гарнізону, керівником квартирно-експлуатаційного органу та головою гарнізонної житлової комісії.

З цих підстав суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки ним невірно визначено спосіб захисту своїх прав.

Керуючись ст.ст. 9, 42, 43 Житлового кодексу України, п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Український РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР та Укрпрофспілки від 11.12.1984 року №470, Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, начальника Одеського гарнізону, житлової комісії Одеського гарнізону про надання житлового приміщення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Сегеда