Рішення № 35925941, 12.11.2013, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300

12.11.2013

Справа № 1504/1111/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р. м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Лебединського С.Й.,

при секретарі Ткачук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа: Реєстраційно-екзамінаційний відділ 1 Державної автомобільної інспекції, «Про звернення стягнення», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просив в рахунок погашення кредитної заборгованості звернути стягнення на автомобіль ВАЗ-2115, 2006 року випуску, який є предметом застави за кредитним договором укладеним з відповідачем; зобовязати РЕВ-1 ДАІ зняти автомобіль з реєстраційного обліку, а відповідача зобовязати передати технічний паспорт і ключі від автомобіля позивачу. При цьому позивач в своїй заяві посилався на те, що між ним і відповідачем був укладений кредитний договір із додатковою угодою про заставу автомобіля в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору. Так, кредитні кошти були надані відповідачу під заставу на умовах повернення, строковості і платності, але відповідач систематично порушував свої договірні зобовязання, що призвело до виникнення боргу. Таким чином відповідач, повідомлений про утворення боргу в розмірі 231876,40 грн., не вчинив відповідних дій щодо здійснення належних платежів.

Відповідач повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи за єдиною відомою суду адресою згідно довідки Березівського РС ГУ ДМС України в Одеській області, але судова повістка повернулася на адресу суду з відміткою про незнаходження адресата за вказаною адресою, оскільки відповідач всупереч вимогам ст. 77 ЦПК України не повідомив суд про зміну місця проживання, з огляду на що суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутністю відповідача.

Позивач до суду не зявився, але в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутністю представника та згідно якої позивач підтримує заявлені вимоги і не заперечує проти винесення заочного рішення.

Статтею 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про можливість вирішення справи в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З огляду на специфіку виниклих правовідносин та виходячи з предмету спору, суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про заставу» та приписами укладеного сторонами кредитного договору, умови якого не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст. 572 ЦК України передбачено, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, держати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до ст. 3 Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням - є право обтяжувана на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Судом встановлено, що між сторонами 04.01.2007 року укладено договір № SAMDN40000010809 згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 6924,08 грн. за відсотковою ставкою 9% річних, що нараховуються на остаток загальної заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення 03.01.2014 року. Крім того, для забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором позивач з відповідачем уклали додаткову угоду №2 від 04.01.2007року, згідно якої відповідач надає у заставу позивачу придбаний на кредитні кошти автомобіль марки ВАЗ-2115, 2006 року випуску, тип кузова Т3 (легковий седан), який в той же час належить відповідачу на праві власності.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такий самі сумі у строк та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу грошові кошти та виконав своє зобовязання за кредитним договором, а відповідач не належним чином ставився до своїх зобовязань щодо здійснення платежів, визначених умовами договору та станом на 25.05.2012 року має прострочену заборгованість в розмірі 231876,40 грн. Крім того, обставини щодо наявності у відповідача зазначен6ого боргу підтверджуються належним розрахунком заборгованості по вказаному кредитному договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, умовами укладеного між сторонами договору визначено, що позичальник зобовязаний щомісячно здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитом, що виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів та пені, нарахованих за несвоєчасне здійснення платежів по тілу кредиту та процентам у разі порушення строків сплати.

Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово повідомлявся позивачем про виникнення заборгованості зі сплати боргу по тілу кредиту та відповідних процентів, нарахованих за користування кредитом, але відповідачем не було вчинено належних дій спрямованих на виконання вимог про сплату боргу та погашення відповідної суми.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання виникають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання, зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, відповідач в порушення умов кредитного договору і додаткової угоди про заставу, а саме існуючий кредитний борг не сплатив та предмет застави позивачу у безпосереднє володіння не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на заставлене майно відповідача шляхом передачі цього майна в натурі у володіння банківській установі для реалізації права на безпосередній його продаж в рахунок погашення боргу за кредитним договором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 589 ЦК України передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши викладені норми законодавства у системному їх аналізі із обставинами виниклими у правовідносинах сторін, враховуючи наявність у матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача та факт знаходження заставленого майна у безпосередньому користування відповідача та на яке позивачу необхідно звернути стягнення, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на заставлений автомобіль, оскільки у відповідача існує обовязок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, суми комісії та тіло кредиту.

При цьому слід зазначити, що вказаний залишок заборгованості не спростований відповідачем, оскільки останнім не надано та в матеріалах справи не міститься доказів про здійснення відповідачем інших виплат на погашення боргу, розрахованого виходячи із вказаного вище періоду.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат, сплачених при поданні позовної заяви, що підтверджується належною квитанцією в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 «Про звернення стягнення» задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ-2115, 2006 року випуску, тип кузова Т3 (легковий седан), № кузова/шасі ХТА21150064351663, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованому у ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, шляхом продажу даного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», що розташоване у м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншими особами.

Зобовязати РЕВ-1 ДАІ зняти з реєстраційного обліку автомобіль ВАЗ-2115, 2006 року випуску, тип кузова Т3 (легковий седан), № кузова/шасі ХТА21150064351663, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Зобовязати ОСОБА_1 передати Публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» технічний паспорт та ключі від ВАЗ-2115, 2006 року випуску, тип кузова Т3 (легковий седан), № кузова/шасі ХТА21150064351663.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2318,76 грн.

Рішення суду може бути переглянуто судом що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом 10- ти днів з дня копії цього рішення..

Суддя ________