Вирок № 35925688, 03.12.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.12.2013

1-кп/489/218/2013

В И Р О К

Іменем України

3 грудня 2013 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Крутія Ю.П.,

при секретарі - Швець М.О.,

за участю прокурора - Сугак Л.Є.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Цюрупинську Херсонської області, громадянки України, освіта середня, незаміжньої, не працює, не судимої в силу ст. 89 КК України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2013 року, повторно, ОСОБА_1 та невстановлені в ході досудового розслідування особи вступили в злочинну змову на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом.

Здійснюючи свої злочинні наміри, 25.02.2013 р. приблизно о 16:30 год. ОСОБА_1 та невстановлені особи прибули до Миколаївської обласної дитячої лікарні, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 21. Діючи згідно заздалегідь розробленого плану, одна з невстановлених осіб по телефону, який знайшла через глобальну мережу Інтернет, здійснила заказ трьох ноутбуків в інтернет-магазині, власником якого є ОСОБА_3, повідомивши останньому неправдиві відомості про те, що його звуть ОСОБА_4 і він є працівником вищевказаної лікарні та бажає придбати для лікарні три ноутбуки за готівкові кошти. Введений в оману власник інтернет-магазину ОСОБА_3 погодився продати йому два ноутбуки "Lenovo G580" вартістю 3000 гривень кожний та один ноутбук "Asus K55" вартістю 4200 гривень, домовившись про зустріч на території лікарні о 17:00 год., де він передасть ноутбуки та з ним розрахуються за них. Прибувши у зазначений час на територію лікарні, ОСОБА_3 повідомив про своє прибуття, подзвонивши по мобільному телефону невстановленій особі, яка здійснила заказ ноутбуків. Невстановлена особа, продовжуючи здійснення злочинного наміру, повідомила ОСОБА_3, що зараз до нього підійде інший працівник лікарні, якому він повинен буде передати два ноутбуки, а третій ноутбук він повинен буде передати особисто йому, після чого з ним буде здійснено розрахунок в повному обсязі. Після прибуття ОСОБА_3 з ноутбуками, ОСОБА_1, а також невстановлені особи, діючи з єдиним наміром, зайшли на територію лікарні. В одному із корпусів лікарні ОСОБА_1 вдягла медичний халат, щоб таким чином ввести в оману продавця ноутбуків, видавши себе за працівника лікарні, після чого пішла на зустріч зі ОСОБА_3 Інші невстановлені особи, згідно їх злочинного плану, у цей час знаходилися на території лікарні неподалік від ОСОБА_1, спостерігаючи за навколишнім оточенням.

Підійшовши до ОСОБА_3, ОСОБА_1 повідомила йому неправдиві дані про те, що її направив ОСОБА_4 і доручив взяти два ноутбуки, які він замовив і які вона віднесе на склад, а третій ноутбук він повинен особисто передати ОСОБА_4, який буде чекати на нього в корпусі лікарні, де повністю розрахується за три ноутбуки, згідно з їх домовленістю. Введений в оману ОСОБА_3, передав ОСОБА_1 два ноутбуки "Lenovo G580", з якими остання направилась до виходу з території лікарні, а сам, як запропонувала йому ОСОБА_1, пішов в корпус лікарні, де його повинен був чекати ОСОБА_4.

Повторно заволодівши спільно з невстановленими особами шляхом обману двома ноутбуками "Lenovo G580", ОСОБА_1 та невстановлені особи покинули територію лікарні, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, заподівши в результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 6000 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України визнала повністю та пояснила, що вона з трьома знайомими приїхала в Миколаїв. Її знайомий зателефонував на фірму, яка продає ноутбуки, та замовив ноутбук. Вона надягла халат та в лікарні отримала від кур'єра два ноутбуки. Вона вийшла за територію лікарні та сіла в автомобіль. Потім приїхала міліція та її разом з двома чоловіками затримали. Ноутбуки в неї вилучили. Кур'єру вона сказала, що їй необхідно два ноутбуки віднести на склад, а один той відніс ОСОБА_4. Вчинити злочин їй запропонував її співмешканець. Розмова про те, що вона повинна піти в лікарню та одягти халат відбувалась на території лікарні. Халат їй передав співмешканець. На її питання той сказав, що все поясне потім. Її співмешканця звати ОСОБА_6. У вчиненому кається.

Вина обвинуваченої підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що в нього інтернет-магазин. Взимку 2013 р. йому зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_4 та сказав, що хоче купити три ноутбуки ціною до трьох тисяч. Він запропонував тому два дешеві ноутбуки, а один за чотири тисячі. ОСОБА_4 погодився, що його насторожило. Чоловік сказав привезти ноутбуки в обласну дитячу лікарню о 16:00 год. Чоловік попросив зателефонувати, коли він приїде. На складі йому повідомили, що в їхніх конкурентів також був такий самий заказ, що його насторожило. Перед тим, як вести ноутбуки в лікарню, він звернувся до міліції о 15:00 год. Там зібрали оперативну групу, він зібрав людей. Вони поїхали в лікарню на вул. Миколаївську. Він зайшов з ноутбуком в середину та зателефонував ОСОБА_4, той почав нервово поводитись. ОСОБА_4 сказав, що до нього підійде дівчина та скаже, що робити. До нього підійшла обвинувачена, яка була в дублянці та в халаті поверх. Обвинувачена взяла два ноутбуки та сказала, що вона медсестра та на першому поверсі на нього чекає ОСОБА_4, який розплатиться та забере третій ноутбук для бухгалтерії. Він зателефонував ОСОБА_4, телефон був вимкнений. Він зателефонував знайомому, який слідкував за підсудною, та сказав, що вони біля чорного входу. Він вийшов та побачив підсуну, автомобіль "Жигулі" з водієм, там також був його знайомий та працівники міліції. Збитки йому не спричинені;

- протоколом огляду місця події від 25.02.2013 року, згідно якого об'єктом огляду є ділянка місцевості у дворі будинку АДРЕСА_3. В центральній частині ділянки розташований автомобіль ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1. Праворуч від автомобіля знаходяться дві картонні коробки з ноутбуками, які були вилучені. В ході огляду автомобіля були виявлені та вилучені зошит в клітинку з записами, халат білого кольору, чотири сліди папілярних узорів;

- протоколом обшуку особи від 25.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_1 був виявлений та вилучений медичний халат білого кольору;

- протоколом огляду предметів від 28.02.2013 року, згідно якого були оглянуті картонні коробки з ноутбуками, зошит, мобільний телефон "Самсунг", мобільний телефон "Нокіа", два медичних халата;

- товарним чеком від 25.02.2013 року, згідно якого вартість двох ноутбуків "Lenovo" становить 6000 грн., вартість ноутбука "Asus" становить 4200 грн.;

- розпискою ОСОБА_3, згідно якої він отримав від слідчого належні йому два ноутбуки " Lenovo".

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона не судима в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2008 р. з приводу органічного ураження центральної нервової системи з психопатизацією особистості, характеризується позитивно.

Згідно акту № 145 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29.03.2013 року, ОСОБА_1 страждала в період інкримінованого їй діяння та страждає в теперішній час змішаним розладом особистості в стані компенсації. В період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, в неї не відмічалось ознак якого-небудь тимчасового психічного розладу, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_1 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини справи, особу обвинуваченої, обставину, яка пом'якшує покарання - каяття у вчиненому, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від покарання у вигляді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п. 3,4 ст.76 КК України, так як її виправлення можливе без відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна скасувати, речові докази, які зберігається в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ММУ - два медичних халата - знищити, мобільний телефон "Нокіа 1280" imei НОМЕР_3 з сім-картою оператора "МТС" № НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_1

Зошит, вилучений 25.02.2013 року під час огляду місця події, який зберігається в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ММУ - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області № 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110, судові витрати в сумі 440,10 грн. за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Ю.П. Крутій