Рішення № 35925197, 05.12.2013, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/1437/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого- судді Шевченка В.В.

при секретарі- Коль Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01 жовтня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання у розмірі 360 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на цей час навчається у військово-морському коледжі старшинського складу Академії військово-морських сил імені ОСОБА_3, у звязку з чим потребує певного матеріального утримання з боку відповідача, який є батьком позивача. Позивач зазначає, що відповідач є працездатним, інших осіб на утриманні не має, у звязку з чим має можливість надавати йому матеріальну допомогу. За таких обставин, позивач, посилаючись на положення ст.199 СК України, вважає, що є підстави для задоволення поданого ним позову.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, надіславши на адресу суду заяву, у якої зазначає, що на задоволенні позовних вимог наполягає. Разом з цим, у судовому засіданні, яке відбулося 06 листопада 2013 року ОСОБА_1 пояснив, що на цей час він навчається у військово-морському коледжі старшинського складу Академії військово-морських сил імені ОСОБА_3, у звязку з чим потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_1 зазначив, що він отримує стипендію у розмірі 172 гривні на місяць, у коледжі їх годують тричі на день, він носить формений одяг, який надається навчальним закладом. Разом з цим, позивач зазначив, що незважаючи на ці обставини йому взагалі необхідно близько 600-700 гривень на місяць, зокрема, на придбання канцелярського приладдя та підручників. Так, мати щомісяця надає позивачу матеріальну допомогу у розмірі 200 гривень та у звязку з тим, що відповідач є його батьком то й частину витрат повинен нести він.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, надіславши на адресу суду заперечення проти позову. Так, відповідач зазначає, що позовні вимоги безпідставні, оскільки позивач перебуває на повному державному утриманні, у звязку з чим він не може потребувати матеріальної допомоги, повязаної з навчанням. Разом з цим, відповідач зазначив, що згоден надавати позивачу допомогу у розмірі 200 гривень. Також у наданих суду запереченнях відповідач зазначає, що в нього на утриманні також знаходиться малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, ані він, ані його дружина не працюють.

За таких обставин суд, враховуючи положення ч.2 ст.158 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є курсантом 2 курсу військово-морського коледжу старшинського складу Академії військово-морських сил імені ОСОБА_3, перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, знаходиться на казарменому постачанні на

повному державному утриманні, що підтверджується відповідною довідкою №128, виданою зазначеним учбовим закладом 05 вересня 2013 року (а.с.25).

Згідно положень ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав суду довідку №128, яка підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно навчається в зазначеному учбовому закладі, що видана 05 вересня 2013 року військово-морським коледжем старшинського складу Академії військово-морських сил імені ОСОБА_3 (а.с.25). Судом також встановлено, що позивач знаходиться на повному державному утриманні, отримує стипендію у розмірі 172 гривні на місяць, що не заперечується сторонами.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень та доводів надав суду ксерокопію свідоцтва про народження ОСОБА_4, 19 травня 2010 року, яка підтверджує те, що на його утриманні також знаходиться малолітня дитина, довідку про склад сім`ї №4035, виданою 29 жовтня 2013 року Комунальним підприємством «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційного підприємства №9» Житомирської міської ради, з якої вбачається, що до складу сім`ї відповідача на цей час входить дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_4 (а.с.21-23).

При цьому, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є працездатною особою. Разом з цим, відповідач не надав суду доказів того, що його матеріальне становище або стан здоровя не дозволяють стягнути з нього аліменти на утримання позивача.

За таких обставин, є всі підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання в учбовому закладі.

Разом з цим, суд, визначаючи розмір аліментів, що присуджуються до стягнення, не погоджується з розміром, визначеним позивачем та вважає його завищеним, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів повинен враховувати матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів.

У звязку з цим, враховуючи, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та знаходиться на казарменому постачанні на повному державному утриманні, отримує стипендію у розмірі 172 гривні на місяць, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти у розмірі 250 гривень на місяць, що буде відповідати інтересам як самого позивача, так і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги частково, суд враховує, що витрати на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, до досягнення нею 23 років, це, у розумінні ч.1 ст.199 СК України, обовязок як матері, так батька повнолітньої дитини. При цьому, як встановлено у судовому засіданні з пояснень позивача, які він надав у судовому засіданні 06 листопада 2013 року, мати позивача працевлаштована, у звязку з чим має можливість нести певні витрати на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

При цьому, суд враховує, що згідно наданих позивачем у судовому засіданні 06 листопада 2013 року пояснень, йому на місяць потрібні грошові кошти у розмірі близько 600-700 гривень, мати позивача надає йому допомогу у розмірі 200 гривень та з врахуванням положень ст.199 СК України стягнута з відповідача сума буде відповідати засадам рівного обовязку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, до досягнення нею 23 років.

Оцінюючи зазначені відповідачем в своїх запереченнях доводи про те, що позивач взагалі не потребує матеріальної допомоги, оскільки знаходиться на повному державному утриманні, суд враховує, що прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата на час розгляду справи складають 1218 гривень, а дохід позивача з рахунком стипендії і стягнутої з відповідача суми буде складати 422 гривні, що безсуперечно свідчить про необхідність надання йому матеріальної допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

З відповідача відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеної частині позовних вимог, а саме в сумі 159 гривень 71 копійка, оскільки

позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 360 гривень на місяць, а судом задоволені вимоги позивача лише на суму 250 гривень.

При цьому, з врахуванням того, що позивач відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, іншу частину судового збору в сумі 69 гривень 69 копійок слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти на період його навчання в твердій грошовій сумі у розмірі 250 (двісті пятдесят) гривень щомісяця, починаючи з 01 жовтня 2013 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 159 (сто пятдесят) гривень 71 копійка на рахунок № 31211206700290, одержувач Державний бюджет Совєтського району, ЄДРПОУ 37590738, МФО 824026, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, призначення платежу Судовий збір, Код 22030001, Пункт 1.1.

Іншу частину судового збору в сумі 69 (шістдесят девять) гривень 69 копійок віднести на рахунок держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Шевченко