Рішення № 35924908, 06.12.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/5503/2013-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступник закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", надалі - Банк) 18 листопада 2013 року звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № SIXRRX12220743 від 28.01.2008 року в сумі 16 706,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором.

Представник позивача ОСОБА_2 просила розглядати справу за її відсутності, надавши відповідну письмову заяву до суду. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилася, про причини неявки до суду не повідомляла, заперечень щодо позовних вимог та заяви про розгляд справи за її відсутності від ОСОБА_1 до суду не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір № SIXRRX12220743 від 28.01.2008 року (далі - Договір), який складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт).

На підставі Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3767,34 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка, підписавши заяву, підтвердила свою згоду на те, що заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" складає між нею та Банком Договір.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами укладеного Договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати шляхом надання позичальником Банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, а також процентів, комісії та інших платежів відповідно до умов Договору.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 4.3 Договору при несплаті винагороди, комісії, процентів і/або частини кредиту до останнього дня періоду сплати, вони вважаються простроченими.

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що при непогашенні кредиту в строки, встановлені в заяві й пунктах 3.2.2, 3.3.3 умов надання споживчого кредиту фізичним особам, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості з простроченої суми кредиту нараховується пеня відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,50 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів з будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідачкою ОСОБА_1 порушено норми закону та умови Договору через неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 31 жовтня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 16706,04 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом в сумі 2465,99 грн., процентам за користування кредитом в сумі 207,59 грн., комісії за користування кредитом в сумі 1265,88 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 11494,86 грн., а також штрафу в сумі 1271,72 грн. (500,00 грн. + 771,72 грн.).

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами вищезазначеного кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню та штрафи за порушення зобов'язання, але за різних підстав порушення умов договору.

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах, заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 із заявою про зменшення розміру неустойки до суду не зверталася та жодних доказів наявності обставин для зменшення неустойки суду не надала.

Також, матеріали справи не містять даних про істотні обставини, якими в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за договором, яка утворилась станом на 31.10.2013 року в сумі 16 706,04 грн.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 229,40 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 549-551, 598, 599, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 158, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р № 29098829000000 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за договором № SIXRRX12220743 від 28.01.2008 року в сумі 16 706 грн. 04 коп. (Шістнадцять тисяч сімсот шість гривень 04 копійки), яка утворилась станом на 31 жовтня 2013 року, та складається з заборгованості: за кредитом в сумі 2465,99 грн., процентам за користування кредитом в сумі 207,59 грн., комісії за користування кредитом у сумі 1265,88 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 11494,86 грн., а також штрафу в сумі 1271,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.М. Проскурня