Рішення № 35924842, 10.12.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/4499/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Литвиненко В.П.

при секретарі -Гірській Н..М.

за участю прокурора - Тенетової Н.В.

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Красноперекопськ, Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Республіканського навчального закладу «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Міністерства освіти і науки молоді та спорту АРКрим» в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа служба у справах дітей Красноперекопської районної державної адміністрації АРКрим,

в с т а н о в и в:

Республіканський навчальний заклад «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Міністерства освіти і науки молоді та спорту АРКрим» в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 18.10.2013 року звернувся до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач по справі ОСОБА_4 є матірю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини записаний відповідно до статті 135 СК України.

Неповнолітня ОСОБА_3 з першого класу навчалася у Лозовській школі-інтернат, а з 12.09.2009 року та по теперішній час є вихованкою Чеботарської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат.

З вказаного періоду часу, з якого неповнолітня дитина знаходиться в дитячій установі, відповідачка по справі щодного разу не потурбувалася її матеріальним та духовним станом, не відвідує її у закладі, не телефонує, не бере на канікули, веде аморальний образ життя, зловживає алкогольними напоями.

Таким чином відповідачка по справі самоусунулася від виконання своїх батьківських прав щодо виховання неповнолітньої дитини.

У звязку з такими обставинами позивач був змущений звернутися до суду з вказаним позовом та просить суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини та стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі ? частини усіх видів її заробітку.

У судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали вимоги позову в частині позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (відносно ОСОБА_3 Єлізавети у позові зазначено помилково), та пояснили, що відповідачка самоусунувся від виконання своїх батьківських прав щодо неповнолітньої дитини, не займається її вихованням та розвитком, просять суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позивачем вимоги визнала. (а.с. 34)

Суд, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Представник служби зі справ дітей при Красноперекопській РДА ОСОБА_2 надала позитивний висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав у звязку з їх невиконанням.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позову обґрунтовані та засновані на вимогах Закону та в інтересах дитини підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_4 є матірю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якої записаний відповідно до статті 135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 3) та довідкою (а.с.17).

Неповнолітня ОСОБА_3 з першого класу навчалася у Лозовській школі-інтернату, що підтверджується інформацією РНЗ «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим» (а.с. 15).

З 12.09.2009 року та по теперішній час неповнолітня ОСОБА_3 є вихованкою РНЗ «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим», оскільки до вказаного закладу привезла її тітка, що підтверджується вказаною вище інформацією (а.с 15), копією путівки № 635 від 25.05.2012 року (а.с.7), довідкою (а.с. 14) та психолого-педагогічною характеристикою на неповнолітню дитину ОСОБА_3 (а.с.13).

З вказаного вище періоду часу, з якого неповнолітня дитина - ОСОБА_3 знаходиться в дитячій установі, відповідачка по справі ні разу не потурбувалася її матеріальним та духовним станом, не відвідує її у закладі, не телефонує, зловживає алкогольними напоями, що підтверджується копіями відповідних актів про обстеження житлово-побутових умов (а.с.9-10), інформацією голови Воїнської сільської ради Красноперекопського району АРК (а.с. 12).

Таким чином відповідачка по справі самоусунулася від виконання своїх батьківських прав щодо виховання неповнолітньої дитини, та не робить ні яких кроків щодо, як до обовязку виховання, так і матеріального забезпечення своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, що підтверджується вказаними вище доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Стаття 12 Закону України Про охорону дитинства» регламентує, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.

Відповідно до приписів ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення, та про позбавлення та поновлення батьківських прав, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Передбачене пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду має бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Також вказані обставини підтверджується позитивним висновком Красноперекопської районної державної адміністрації, щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав (а.с.46 ).

Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані відповідачкою, не підлягають доказуванню. (а.с.34)

Таким чином на думку суду, наведені докази у своєї сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення відповідача від виховання дитини, та свідоме нехтування ним своїми обов'язками щодо дитини, а тому відповідача необхідно позбавити батьківських прав.

Згідно ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд на вимогу позивача може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ст. 51 ч 2 Конституції України, батьки зобовязані утримувати дітей до їх повноліття.

Аналогічну норму містить стаття 180 СК України, при цьому, згідно ст.183 СК| України, частка|доля| заробітку матері, батька, яка стягатиметься як аліменти на дитину|дитяти|, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей ( у ОСОБА_4 четверо дітей), непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. (ст.182 СК України)

Оцінюючи представлені|уявлені| докази в їх сукупності, суд в інтересах всіх чотирьох дітей, і конкретно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, вважає за необхідне виходячи з принципу справедливості та розумності |лічить|стягнути з відповідачки аліменти на утримання|вміст,утримання| неповнолітньої дитини у розмірі 1/8 частини всіх видів її доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі - 114 грн. 70 коп. (щодо вимог нематеріального характеру про позбавлення батьківських прав) і 229,40 грн. (щодо стягнення аліментів), а всього 344,10 грн.

Також суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 166 ч.2, 167 ч.5, 180,183, 191 СК| України, | ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 208-209, 212-215,367 ЦПК| України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

Позов Республіканського навчального закладу «Чеботарська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів міністерства освіти і науки молоді та спорту АР Крим» в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа служба по справам дітей Красноперекопської районної державної адміністрації - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянку України, паспорт серії ЕТ 188664, ІПН НОМЕР_1, батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, паспорт серії ЕТ 188664, ІПН НОМЕР_1, яка проживає без реєстрації за адресою: вулиця Счастливцева, буд. № 97 с. Воїнка, Красноперекопського району, АРК аліменти на користь неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частини всіх видів її доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18.10.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 344 грн. 10 коп.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_5