Рішення № 35924711, 06.12.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/8080/13-ц

2/106/2081/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Данелян М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про захист прав власності, усуненні перешкод у користування житлом, визначенні порядку користування житловою площею , вселенні.

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2013 року ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про захист прав власності, усуненні перешкод у користування житлом, визначенні порядку користування житловою площею , вселенні. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Відповідачі також є власником 12 частки той же квартири. Їх частки є рівними. Відповідачі створює їй перешкоди у користуванні квартирою, не дозволяє їй вселитися у квартиру та користуватися нею. Такі дії відповідача перешкоджають її праву власності на квартиру. Тому вона просить усунути перешкоди у володінні квартирою шляхом вселення її та її доньки у квартиру, та не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою, яка знаходиться у їх спільної часткової власності. Просить також визначити порядок користування квартирою, виділивши їй та її доньки у користування 2 кімнати площею 6.4 кв.м. та 8.0 кв.м. у користуванні відповідача залишити кімнату площею 15.9 кв.м., інші приміщення залишити у загальному користуванні

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності 15.11.2013 року просила позовні вимоги задовольнити повністю, дала пояснення аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 22.12.2012 року, з позовними вимогами не погодилася, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач ніколи не створював перешкод у користування квартирою ані позивачці, ані доньки, їх не проживання у квартирі пов'язане лише з їх особистим небажанням проживати у Євпаторії. Позовні вимоги у частині визначення порядку користування квартирою також просить відхилити, оскільки кімната площею 15.9 кв.м., яку позивачка пропонує надати у користування відповідачу, є прохідною. За такими обставинами визначити порядок користування квартирою на даний час неможливо, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі

Представник третьої особи Служби по справах дітей Євпаторійської міської Ради просить прийняти рішення відповідно закону, зазначивши, що права неповнолітньої дитини не порушуються

Суд, вислухав доводи представника позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.08.1996 року, який був розірваний рішенням суду від 31.10.2012 року. У період шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи на спірну квартиру були видані на ім'я ОСОБА_3, та він був єдиним власником квартири до 22 травня 2013 року.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат, житлові кімнати площею 15.9 кв.м. ( прохідна) кімната площею 6.1 кв.м., кімната площею 8.0 кв.м., Квартира обладнана також кухнєю, туалетом, 1 коридором та іншими приміщеннямизагального користування, житловою площею 40,1 кв.м. Житлові кімнати 24, 1 кв.м. і 16 кв. м., які мають окремі входи, користування якими, а також кухнею і туалетом здійснюється через загальний коридор. ( а.с.4)

Згідно рішення Євпаторійського міського суду від 22 травня 2013 року, вбачається, що за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 ( а.с.5).

Заявляючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю, вселенні у квартиру, визначення порядку користування квартирою, позивач повинна довести своє право власності на спірну квартиру, факт протиправної поведінки відповідача, який створює перешкоди у користуванні квартирою.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1. та ч.2 ст. 182 ЦК України « Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно - правового інтересу у встановленні приналежності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Право власності позивачки не зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про це пояснив у судовому засіданні представник позивача, доказів зворотного, позивачем суду не надано.

Згідно положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, він розпоряджається своїм майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна. Наведена норма гарантує реалізацію принципу однакового регулювання цивільних відносин.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Ч.1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку що позивачем не надано доказів, що у неї виникло право власності на 12 частку спірної квартири, а тому вважає що позовні вимоги про захист порушеного права власності а саме про усунення перешкод у користуванні квартирою, визначенні порядку користування квартирою, заявлені нею передчасно, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог позивача про вселення в квартиру, тому вони також не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не доведений факт створення з боку відповідача перешкод у вселенні позивача ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 у квартиру.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1,ч.2 ст. 182, 317, 319,358 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про захист прав власності, усуненні перешкод у користування житлом, визначенні порядку користування житловою площею , вселенні, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Г.Г.Абзатова