Рішення № 35922966, 10.12.2013, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/2311/13-ц

Провадження № 2/390/697/13

"10" грудня 2013 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарі Шматковій А.І.,

за участю прокурора Клочок Н.В.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третьою особою є орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з відповідача сплачений судовий збір. Свої вимоги мотивує тим, що проживав із ОСОБА_2 однією сімєю із 2008 року без офіційної реєстрації шлюбу. 02.09.2009 у них народився син ОСОБА_4. Оскільки сімейні відносини не склалися вони вимушені були з 2012 року проживати окремо, дитина залишилася проживати із матірю. У звязку з тим, що остання не виконувала своїх батьківських обовязків, він разом із своїми батьками 02.12.2012 забрали дитину до себе. На цей час він із дитиною проживає за адресою: садове товариство «Червона зірка», буд. 389. За час проживання сина у нього відповідач ОСОБА_2 жодного разу не турбувалася за дитину. ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків щодо малолітнього сина, не надає йому будь-якої допомоги, повністю переклала свої обовязки на нього, а тому звернувся до суду та просив позбавити відповідача батьківських прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав. Пояснив суду, що проживав із ОСОБА_2 із 2008 року по листопад 2012 року. У вересні 2009 року у них народився син ОСОБА_4. Вони разом виховували сина до листопада 2012 року, а потім перестали спільно проживати. Свого сина ОСОБА_5 він виховує сам, ОСОБА_2 не сприяє вихованню сина та не цікавиться його долею взагалі. За сином йому допомагає доглядати його мати ОСОБА_6.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Повідомила суду, що вона проживала разом із ОСОБА_1 з 2008 року без реєстрації шлюбу. 02.09.2009 у них народився син - ОСОБА_4. Сімейні відносини у них не склалися, а позивач почав часто зловживати спиртними напоями, бив її та дитину. Із жовтня 2009 року вона пять місяців вимушена була разом із сином ОСОБА_4 проживати у своєї матері ОСОБА_7. Потім вони знову помирилися із ОСОБА_1 та проживали разом. В листопаді 2012 року вона разом із сином ОСОБА_4 переїхали постійно жити до її матері у с. Оситняжка Кіровоградського району, з того часу із відповідачем не проживає. Через деякий час позивач із своєю матірю приїхали у с. Оситняжку та попросили взяти сина на вихідні і не повернули. З того часу ОСОБА_1 не дозволяє їй бачитися із сином, вона телефонувала та просила побачення із своїм сином, проте ОСОБА_1 відмовляв. Вважає, що викладені в позовній заяві звинувачення на її адресу нічим не підтверджуються. На цей час вона забезпечена повноцінним житлом у місті Кіровограді та має стабільний прибуток, а тому вважає, що обєктивних підстав для позбавлення її батьківських прав взагалі немає. Вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та безпідставним, просить відмовити у його задоволенні.

Представник органу опіки та піклування Кіровоградської міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, оскільки остання не приділяла достатньої уваги вихованню її дитини та останній рік не брала участі у її вихованні.

Прокурор підтримав позицію позивача, вважав за доцільне задовольнити позов та позбавити батьківських прав ОСОБА_2.

Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, за допомогою належних та допустимих доказів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Вирішуючи питання про доведеність зазначених обставин, суд звертає увагу на таке.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що приблизно в 2010-2011 рр. познайомилася із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки останні переселилися в садове товариство, в якому проживала і її сімя. Вона тісно спілкувалася із ОСОБА_2, коли остання проживала із ОСОБА_1 та малолітнім сином ОСОБА_5 по сусідству, адже сама виховує двох малолітніх дітей. Неодноразово помічала, що ОСОБА_2 не належним чином виховувала сина ОСОБА_5: не забезпечувала дотримання сином санітарних правил, не слідкувала за порядком в будинку, дозволяла собі бити та непристойно висловлюватися на адресу ОСОБА_1 в присутності сина.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що її син ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_2. У них є спільна дитина ОСОБА_4. ОСОБА_2 не належним чином доглядала за своїм сином ОСОБА_5, а після того як перестала спільно проживати із ОСОБА_1 взагалі не цікавилася долею сина.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона є тіткою ОСОБА_1, який проживав разом із ОСОБА_2. Останні мають спільного сина ОСОБА_4. ОСОБА_2 належним чином не виховувала свого сина ОСОБА_4. Після того як перестала співмешкати із ОСОБА_1, то взагалі не надавала матеріальної підтримки малолітньому сину і не брала участі в його вихованні.

Згідно із довідкою, яка видана головою правління ГО «Садове товариство «Червона Зірка» від 10.02.2013 ОСОБА_1 дійсно постійно проживає на території громадської організації «Садове товариство «Червона зірка» з травня 2011 року по теперішній час у будинку №389 лінія №4 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками останнього зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно із актом обстеження умов проживання спеціалістів у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 08.04.2013 за адресою: м. Кіровоград, садове товариство «Червона зірка», №389, для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина має окреме ліжко, постіль, іграшки, є стіл для занять (а.с.11).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відвідує дошкільний навчальний заклад №43 (а.с.12). В довідці № 27 від 04.04.2013 зазначено, що ОСОБА_4 протягом року відвідував дитячий садок №43. Батько разом із іншими батьками приймав участь в ремонті груп, не відмовлявся від матеріальної допомоги для організації свят дітей (а.с.13).

В характеристиці на ОСОБА_4 від 11.02.2013 зазначено, що останній дійсно відвідує ДНЗ №43 «Горобинка», групу №8, з 05.06.2012. Батько та бабуся займаються дитиною, створили всі необхідні умови вдома для розвитку дитини, як навчальні, так і ігрові, завжди цікавляться успіхами дитини в ДНЗ. Батько бере активну участь у житті групи №8 ДНЗ №43, яку відвідує його син (а.с.14).

В епікризі зазначено, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні БСМП з 10.02.2013 по 19.02.2013. Діагноз: грип типу «А», гострий фарингіт, ускладнений перебіг, гострий обструктивний бронхіт. Лікарняний лист надано бабусі по догляду за дитиною з 11.02.2013 по 18.02.2013 (а.с.15).

Відповідно до характеристики громадської організації «Садове товариство «Червона зірка» ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання виключно позитивно (а.с.19).

У своєму висновку орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1209 від 22.04.2013 зазначив, що вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

В характеристиці, виданій директором магазину «Ювілейний», зазначено, що ОСОБА_1 знає як порядну, працелюбну, спокійну, добре виховану людину (а.с.38).

Згідно із повідомленням про початок досудового розслідування від 06.02.2013 слідчим СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області відомості про кримінальне правопорушення, де потерпілим є ОСОБА_1, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120020000111 від 06.02.2013 (а.с.56).

Відповідно до довідки Оситнязької сільської ради Кіровоградського району №1121 від 13.11.2013 ОСОБА_2 має такий склад сімї: мати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.89).

В характеристиці ТОВ «Єлисаветградавтодор» зазначено, що ОСОБА_2 колектив ТОВ «Єлисаветградавтодор» знає як порядну, працелюбну, спокійну, добре виховану людину (а.с.90).

Згідно із довідкою відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції від 25.11.2013 ОСОБА_2 не сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом № 2/405/1000/13, виданим 31.07.2013 Ленінським райсудом м. Кіровограду. Станом на 25.11.2013 заборгованість по аліментам становить 2519,96 грн. (а.с. 96 ).

В своїй відповіді головний лікар «Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Кіровограда» від 15.11.2013 зазначив, що медична карта на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: дача «Песецького», №389, в АЗПСМ №10 відсутня з липня 2013 року. Зі слів родичів дитини медичну карту з реєстратури забрала мати (а.с. 94).

Згідно із ст. 9 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоровя без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обовязків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» розяснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обовязків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, обєктивного зясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обовязками.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_1 із осені 2008 року до листопада 2012 року. У них народився 02 вересня 2009 року син ОСОБА_4. Однак після того, як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинили спільне проживання в листопаді 2012 року, то дитина ОСОБА_4 проживає із позивачем, якому у вихованні допомагає його мати ОСОБА_4. Посилання позивача та свідків, допитаних в судовому засіданні, на те, що ОСОБА_2 неналежно поводилася із дитиною після народження, зараз ухиляється від виховання дитини та не бере участі у забезпеченні побуту дитини, суд не визнає як достатню підставу для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, оскільки, зважаючи на вік відповідача, життєвий досвід, такі дії відповідача не можна розцінювати як свідоме нехтування своїми обовязками чи умисне ухилення від виховання дитини.

На підставі вищевикладеного, виходячи із інтересів дитини, з метою забезпечення її всебічного, повноцінного розвитку та виховання обома батьками, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то згідно із ст. 88 ЦПК України відмовляє і у стягненні судових витрат із відповідача.

На підставі ст.ст. 164, 165, 180, 243, 244 СК України, ст. 9 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини», ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 -215ЦПК України , суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третьою особою є орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_11