Рішення № 35922649, 04.12.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1806/13-ц

04.12.2013

2/328/364/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Курдюкова В.М., при секретарі судового засідання Симоненко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Токмацького районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, Колективного підприємства «Восток» про витребування майна з чужого незаконного володіння, Колективного підприємства «Восток» до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

21.05.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, КП «Восток», яким просить витребувати від них нежитлову будівлю розташовану за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, буд. 139-В та зобов'язати їх звільнити вищезазначене приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу державного майна реєстраційний № 706 від 16.05.1994 року, посвідченому належним чином та зареєстрованому в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно - є власником нежитлової будівлі розташованої за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, буд. 296. Цей факт підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17022862, реєстраційний номер 21395509 виданим КМ «Абрис» місто Токмак. Вартість об'єкту нерухомості при його купівлі складала 6024000 карбованців. Відповідно до сумісного наказу Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства Статистики та Національного Банку України № 131/208/288/88 від 26.09.1996 р. при здійсненні грошової реформи 1 гривня була прирівняна до 100000 карбованцям. Таким чином вартість об'єкту нерухомості складає - 60,24 гривень. На сьогоднішній день він оцінюэ вартість належного йому нерухомого майна у 150000 гривень.

На підставі рішення виконавчого комітету Токмацької міської Ради № 97/2 від 27.03.2008 року поштовий номер належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення було змінено на 139-В.

ОСОБА_1, як належний власник нежитлового приміщення, не в змозі їм розпоряджатись з причин того, що фактично в ньому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3, на підставі договору оренди від 03.01.2012 року, який укладено з колективним підприємством «Восток». Ці відомості підтверджуються листом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції № 974/С/17-15 від 25.04.2013 року. ОСОБА_1, як власник об'єкту нерухомості, ні з ФОП ОСОБА_3 ні з КП «Восток» ніяких угод в тому числі оренди не укладав.

09.07.2013 року представник КП «Восток» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, яким просить визнати за КП «Восток» право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 139В.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

19.01.1995 року між ОСОБА_1 та Малим підприємством Торговий дім «Сабіна» було укладено договір про надання нежитлового приміщення в оренду з правом подальшого викупу, за яким ОСОБА_1 надав в оренду з правом подальшого викупу МП ТД «Сабіна» магазини № 59 та № 71, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 296, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 1994 року № 27.

Відповідно до умов договору оренди МП ТД «Сабіна» передала ОСОБА_1 завдаток в сумі 46000,000 українських карбованців в якості передоплати будівлі, майна та товару, що знаходиться на об'єкті. ОСОБА_1 зобов'язався на протязі п'яти календарних днів після введення національної валюти або відміни дії статті 28 ЗУ «Про приватизацію» укласти договір купівлі-продажу на об'єкт та майно об'єкта МП ТД «Сабіна» або його правонаступнику. У разі відмови ОСОБА_1 від укладення договору купівлі-продажу за договором до нього застосовуються штрафні санкції, а саме відповідно до п. 6 договору, відповідач на протязі п'яти банківських днів перераховує МП ТД «Сабіна» неустойку в розмірі 15000 доларів США або еквівалент по біржовому курсу національної валюти України. При несплаті неустойки у вказаний строк боржник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше ніж 50% від цієї суми.

Національну валюту України гривню було введено 25серпня 1996 року Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні».

З часу укладення договору минуло 18 років, але до теперішнього часу ОСОБА_1 не уклав договору купівлі-продажу ні з МП ТД «Сабіна» ні з його правонаступником КП «Восток».

Ніяких пропозицій щодо розірвання укладеного договору оренди або укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від ОСОБА_1 не надходило.

Умову договору щодо укладення договору купівлі-продажу орендованого майна відповідачем не виконано. Жодна з умов вищезазначеного договору не передбачає повернення майна ОСОБА_4, укладений договір спрямований лише на передачу майна КП «Восток».

Оскільки КП «Восток» безперешкодно володіє майном, що належить ОСОБА_4 на протязі більш ніж десяти років, утримує майно та несе витрати по утриманню приміщення, вважає, що має право на визнання за ним права власності на нежитлове приміщення.

25.11.2013 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 КП «Восток» про витребування майна з чужого незаконного володіння та КП «Восток» до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю обєднано в одне провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги та обставини, якими їх обґрунтовано в позовній заяві, додатково суду пояснив наступне. КП «Восток» не є правонаступником МП «Сабіна», що підтверджується реєстраційними документами КП «Восток». ОСОБА_1 дізнався, хто заволодів його майном з відповіді податкової інспекції, тому і був поданий цей позов.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, та обставини, якими вони обґрунтовані в позовній заяві, проти задоволення позову КП «Восток» заперечує, суду пояснила наступне.

Їй, як дружині позивача ОСОБА_1, особисто відомо, що в 1994 року ОСОБА_1 отримав у власність спірне нерухоме майно. В 1995 році ОСОБА_1 надав цю будівлю в оренду підприємству «Сабіна», керівником якої був Расулов. Між ОСОБА_1 та підприємством «Сабіна» була домовленість, що після введення в Україні національної валюти «Сабіна» купить у ОСОБА_1 цю будівлю. Але після введення в 1996 році в Україні національної валюти гривні, підприємство «Сабіна» не купило у ОСОБА_1 цю нежитлову будівлю, але продовжувало нею користуватися. ОСОБА_1 чекав, бачив засновників «Сабіни» ОСОБА_7 та ОСОБА_8, але вони уникали спілкування з ним. ОСОБА_1 було незручно вимагати сплати грошей або повернення будівлі. Про сплату за будівлю коштів «Сабіною» їй не відомо, але вона не думає, що кошти було сплачено. Договір між ОСОБА_1 та «Сабіною» про оренду та наступний продаж будівлі укладався, але не такий, який надано до справи.

Суд критично ставиться до пояснень представника позивача ОСОБА_6 щодо невідповідності наданої КП «Восток» копії договору, оскільки вони суперечать письмовому доказу копії договору оренди.

Частина 2 статті 59 ЦПК України встановлює, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Станом на 1994 рік для договору між ОСОБА_1 та МП ТБ «Сабіна» про оренду з подальшим викупом нежитлової будівлі з оренди нежитлової будівлі відповідно до вимог ст. 44 ЦК УРСР передбачена обовязкова письмова форма.

З огляду на положення статей 44 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 59 ЦПК України показання представника позивача ОСОБА_9 щодо заперечення умов договору оренди між МП ТБ «Сабіна» та ОСОБА_1 є недопустимим доказом.

Також, представник позивача ОСОБА_6 суду пояснила, що з 1996 року по 2011 р. ОСОБА_1 та вона не бували в м. Токмак, їм було невідомо про те, що відбувається зі спірною нежитловою будівлею, лише вона чула від своєї матері, що в цій будівлі хтось здійснює торгівельну діяльність, але точно нічого не було відомо.

З 1998 року по 2000 рік ОСОБА_1 був відсутній на території України.

В 2007 році ОСОБА_1 зробив дублікати документів на належну йому нежитлову будівлю, а в 2011 р., або в 2012 році став звертатись до правоохоронних органів про повернення будівлі.

Про зміну адреси спірної будівлі їм стало відомо в 2007 році, коли ОСОБА_1 став поновлювати документи. В 2007 році Расулов став погрожувати ОСОБА_1 і безпідставно вимагав віддати нові документи, казав, що все буде його. ОСОБА_1 чекав, усно зясовував, чий це магазин, в 2007 та 2008 роках ОСОБА_1 звертався до міліції з приводу погроз та за майно. Звернутися до суду в них не було коштів, чекали, доки дочка закінчить навчання в Університеті.

Відповідач ОСОБА_10 позов ОСОБА_1 не визнав, пояснив, що він користується нежитловим приміщенням відповідно до договору оренди з КП «Восток», також надав заяву про визнання позову КП «Восток» та про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

16.05.1994 року ОСОБА_1 придбав шляхом приватизації майна комунальної власності нерухоме майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Запорізька область місто Токмак вулиця Леніна будинок 296. Ця обставина підтверджується наданою ОСОБА_1 копією договору купівлі-продажу державного майна реєстраційний № 706 від 16.05.1994 року, посвідченого 16.05.1994 р. ст. державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори.

Договором купівлі-продажу державного майна від 16.05.1994 р. встановлено, що фактична передача об'єкта приватизації проводиться після внесення відповідних платежів і підписання акта прийому-передачі об'єкта приватизації (п.1.3); передача продавцем об'єкту приватизації покупцю проводиться в десятиденний строк після повної сплати ціни продажу (п.3.1), покупець зобов'язаний внести 6024000 карбованців за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з терміну підписання договору купівлі-продажу (п.2.2).

Стаття 128 ЦК УРСР встановлювала, що Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Всупереч вимогам ст.ст. 27, 60 ЦПК України, ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували здійснення ним оплати об'єкту приватизації та передачу йому майна нежитлової будівлі за адресою: Запорізька область місто Токмак, вулиця Леніна, будинок 296.

На час укладання приватизаційного договору, за яким ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю, закон не передбачав державну реєстрацією права власності.

Надана ОСОБА_1 копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17022862, реєстраційний номер 21395509 виданим КМ «Абрис» місто Токмак підтверджує, що ОСОБА_1 зареєстрував право власності на нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область місто Токмак вулиця Леніна будинок 296 12 грудня 2007 року.

За таких обставин, відповідно до ст. 128 ЦК УРСР та ст.334 ЦК України, судом не встановлено, що до 12.12.2007 року на нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область місто Токмак вулиця Леніна будинок 296 у ОСОБА_1 виникло право власності, яке передбачене ст. 86 ЦК УРСР та ст.316 ЦК України.

Надана суду ОСОБА_1 копія рішення виконавчого комітету Токмацької міської Ради № 97/2 від 27.03.2008 року підтверджує присвоєння «належній ОСОБА_1 нежелій будівлі по вул. Леніна в м. Токмак поштового номеру вул. Леніна, 139-В.» Цим же рішенням КП «Міськбудпроект» зобов'язано видати відповідні документи, а КП БТІ «Абрис» - внести зміни в документацію.

Зазначена копія рішення не підтверджує, що нова поштова адреса присвоюється саме нежитловій будівлі за адресою Запорізька область. м. Токмак, вул. Леніна 296.

Всупереч вимогам ст.ст. 27, 60 ЦПК України, ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували, що зазначене рішення виконавчого комітету Токмацької міської ради стосується саме нежитлової будівлі за адресою Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, буд. 296, а не іншої нежилій будівлі по вул. Леніна в м. Токмак, яка належить ОСОБА_1

Суду не надано передбачених законом належних правовстановлюючих документів, які б підтверджували, що нежитлове приміщення за адресою м. Токмак, вул. Леніна, 139-в належить ОСОБА_1 Також не надано документів, виготовлених відповідно до рішення виконавчого комітету Токмацької міської Ради № 97/2 від 27.03.2008 року про внесення змін в документацію бюро технічної інвентаризації.

За таких обставин, судом не може бути встановлено ідентичність нежитлового приміщення за адресою м. Токмак, вул. Леніна, 139-в та нежитлової будівлі за адресою: Запорізька область місто Токмак вулиця Леніна будинок 296.

За відсутності документів, які б, відповідно до закону, підтверджували права ОСОБА_1 на нежитлову будівлю за адресою м. Токмак, вул. Леніна, 139-в, його вимога про витребування цієї будівлі та зобовязання звільнити приміщення задоволенню не підлягає.

Крім того, ОСОБА_1 стверджує, та підтверджує наданням суду копії листа Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції № 974/С/17-15 від 25.04.2013 року, що в нежитловому приміщені за адресою м. Токмак, вул. Леніна, 139-в, здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_10, на підставі договору оренди зазначеного приміщення від 03.01.2012 р. з КП «Восток» (директор ОСОБА_7М.)

За таких обставин, вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування нежитлової будівлі суперечить положенню ст. 770 ЦК України, відповідно до якої навіть зміна власника речі не припиняє договір найму, до нового власника речі лише переходять права та обов'язки наймодавця.

Разом з тим, судом встановлено наступне.

19.01.1995 року між ОСОБА_1 та Малим підприємством Торговий дім «Сабіна» було укладено договір про надання нежитлового приміщення в оренду з правом подальшого викупу, за яким ОСОБА_1 надав в оренду з правом подальшого викупу МП ТД «Сабіна» магазини № 59 та № 71, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 296, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 1994 року № 27.

Відповідно до умов договору оренди МП ТД «Сабіна» передала ОСОБА_1 в сумі 46000,000 українських карбованців в якості передоплати за будівлю, майно та товар, що знаходиться на об'єкті. ОСОБА_1 зобов'язався на протязі п'яти календарних днів після введення національної валюти або відміни дії статті 28 ЗУ «Про приватизацію» укласти договір купівлі-продажу на об'єкт та майно об'єкта МП ТД «Сабіна» або його правонаступнику. У разі відмови ОСОБА_1 від укладення договору купівлі-продажу договором передбачено застосування до нього штрафних санкцій, а саме відповідно до п. 6 договору, відповідач на протязі п'яти банківських днів перераховує МП ТД «Сабіна» неустойку в розмірі 15000 доларів США або еквівалент по біржовому курсу національної валюти України. При несплаті неустойки у вказаний строк боржник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше ніж 50% від цієї суми.

Національну валюту України гривню було введено 25 серпня 1996 року Указом резидента України ОСОБА_11 «Про грошову реформу в Україні».

Умову договору щодо укладення договору купівлі-продажу орендованого майна ОСОБА_1 не виконано, що сторони не оспорюють. Жодна з умов вищезазначеного договору не передбачає повернення майна ОСОБА_4, укладений договір спрямований лише на передачу майна МП ТБ «Сабіна».

Зазначені обставини підтверджується копією зазначеного договору, наданою суду представником КП «Восток». Представник ОСОБА_1 - його дружина ОСОБА_6 визнала факт укладання в 1995 році договору оренди між ОСОБА_1 та МП ТД «Сабіна», за яким ОСОБА_1 надав в оренду з правом подальшого викупу МП ТД «Сабіна» будівлю, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 296.

Зазначеними договором оренди з подальшим викупом та пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 встановлено, що з 1995 року ОСОБА_1 з власної волі, за оплатним договором оренди з подальшим викупом передав МП ТД «Сабіна» не житлову будівлю що розташована за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 296.

Як підтвердила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6, з 1995 року по 2007 рік ОСОБА_1 зазначеною не житловою будівлею не цікавився, ні до МП ТД «Сабіна», ні до інших осіб не звертався з вимогою про повернення цього майна, не вживав ніяких заходів, направлених на оспорювання володіння майном іншими особами та на повернення майна.

Доказів втрати правовстановлюючих документів, або інших обставин, які б об'єктивно перешкоджали б ОСОБА_1 володіти, користуватися спірним майном з 1995 року по теперішній час, ОСОБА_1 суду не надав.

Як пояснила в судовому засіданні його представник, ОСОБА_1 лише в 2007 році звернувся до нотаріуса та отримав дублікат договору купівлі-продажу, за яким він придбав спірне майно та здійснив державну реєстрацію цього договору та права власності на не житлову будівлю за адресою Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 296. Ця обставина підтверджується копією дублікату договору купівлі-продажу, який видано 05.11.2007 року, копією витягу про реєстрацію видачі дубліката документа в Державному реєстрі правочинів № 4899993 від 05.11.2007 р. та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17022862 від 12.12.2007 р.

Надана представниками ОСОБА_1 копія листа-відповіді Токмацької міжрайонної прокуратури № 63-189-12 від 05.10.2012 р. підтверджує, що ОСОБА_1 звернувся до Токмацького МВ ГУМВС з заявою про незаконне заволодіння ОСОБА_7 приміщенням магазину за адресою м. Токмак вул. Леніна, 296 та погрози з його боку лише 22.06.2012 року.

Представник ОСОБА_1 - його дружина ОСОБА_6 визнала та підтвердила суду, що як в 1995 році, так і в 2007 році керівник та засновник МП ТД «Сабіна», та КП «Восток» ОСОБА_7 вчиняв дії, які полягають у володінні та користуванні спірною не житловою будівлею. Зазначена обставина вказує на те, що не зважаючи на те, що КП «Восток» не є правонаступником МП ТД «Сабіна», ці підприємства з 1995 року по теперішній час відкрито, безперервно та добросовісно володіють спірною не житловою будівлею.

Зазначена обставина також підтверджується відомостями статуту КП «Восток», витягами з ЄДР КП «Восток» та МП ТД «Сабіна», протоколом загальних зборів учасників МП ТД «Сабіна» від 07.12.1999 р. відповідно до яких до складу засновників обох підприємств входять ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, в зв'язку з ліквідацією МПТД «Сабіна» правонаступником призначено КП «Восток».

Витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також підтверджує, що основним видом діяльності КП «Восток» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Ця обставина також узгоджується з твердженням представників КП «Восток» про відкрите володіння спірним майном для здійснення статутної діяльності підприємства.

Згідно витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців МП ТД «Сабіна» припинено в зв'язку в визнанням банкрутом рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2002 р.

З часу припинення МП ТД «Сабіна», КП «Восток» добросовісно та безтитульно заволоділо спірним майном, відкрито, безперервно та безспірно володіло ним принаймні до 22.06.2012 року, коли ОСОБА_1 звернувся до міліції з заявою про повернення майна.

Представники ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили відкритість та безперервність володіння спірним майном МП ТД «Сабіна» та КП «Восток» з 1995 року по 2012 р.. зазначивши, що з 1995 року по 2012 р. ОСОБА_1 не звертався ні до кого з приводу оспорювання володіння та повернення спірного майна, оскільки йому було невідомо про особу, яка володіє та користується не житловою будівлею.

Таким чином, судом встановлено, що засновники та керівник КП «Восток» ОСОБА_7, протягом всього часу володіння майном мали підстави бути впевненими, що на це майно не претендують інші особи, і підприємство отримало це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

До відносин, що склалися не можуть бути застосовані норми права щодо договірних правовідносин відповідно до договору між МП ТД «Сабіна» та ОСОБА_1, оскільки на час розгляду справи МП ТД «Сабіна» припинено, зареєстровані правонаступники підприємства відсутні, що підтверджується відповідним витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зазначені обставини в своїй сукупності вказують на обгрунтованість позовних вимог КП «Восток» та про можливість визнання за цим підприємством права власності на не житлову будівлю, розташовану за адресою Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 139в відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, Колективного підприємства «Восток» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.Позов Колективного підприємства «Восток» до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити повністю.

Визнати за колективним підприємством «Восток» право власності за набувальною давністю на нежитлову будівлю, розташовану за адресою Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 139в.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: