Рішення № 35922540, 30.09.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

30.09.2013

Справа № 335/8556/13-ц

2/335/2374/2013 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі Марусій І.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Юнімед, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна, визнання права власності та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про витребування майна, визнання права власності та стягнення моральної шкоди, в обґрунтування позову вказавши наступне.

16.01.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення частки у статутному капіталі Приватного підприємства „Юнімед, згідно умов якого до позивача від ОСОБА_3 перейшло право власності на частку у розмірі 41 % статутного фонду (капіталу) ПП „Юнімед.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2012 року було визнано право власності на частку, що складає 100% статутного капіталу ПП „Юнімед за ОСОБА_4. Зазначене рішення рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року було скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

На теперішній час згідно даних державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців власником 100 % статутного фонду ПП „Юнімед" та, відповідно, єдиним засновником цього підприємства є ОСОБА_2

Позивач не відчужував будь-яким шляхом права власності на частку у статутному фонді (капіталі) ПП «Юнімед» у роpмірі 41 % та є її власником на законних підставах і зазначене майно вибуло із його володіння.

У звязку з цим, позивач просить суд витребувати у ОСОБА_2 41% статутного фонду (капіталу) ПП „Юнімед", визнати за ним право власності на вказану частку майна, стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, та стягнути з відповідачів солідарно понесені ним судові витрати.

В судове засідання Позивач не зявився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі до судового засідання не зявилися, причину неявки суду не сповістили, про день і місце слухання справи завчасно повідомлялися, у встановленому законом порядку, заперечень до позовної заяви суду не надали, у звязку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності Відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У звязку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.01.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) частки у статутному капіталі Приватного підприємства „Юнімед, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 627, згідно умов якого до Позивача від ОСОБА_3 перейшло право власності на частку у розмірі 41 % статутного фонду (капіталу) ПП „Юнімед (код ЄДРПОУ 30546038).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2012 року було визнано право власності на частку, що складає 100% статутного капіталу ПП „Юнімед за ОСОБА_4.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року зазначене рішення було скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

На теперішній час згідно даних державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців власником 100 % статутного фонду (капіталу) ПП „Юнімед" та, відповідно, єдиним засновником цього підприємства є ОСОБА_2

Позивач не відчужував будь-яким шляхом права власності на частку у статутному фонді (капіталі) ПП «Юнімед» у розмірі 41 % та є її власником на законних підставах.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та

цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, частка у статутному капіталі ПП „Юнімед, є неспоживною річчю, визначеною індивідуальними ознаками, та може бути об'єктом права власності, на яку позивач набув права власності на законних підставах. Майно, яке належить позивачу на законних підставах та вибуло з його володіння не з його волі, а на підставі рішення суду, яке на момент розгляду даної справи скасовано у встановленому законом порядку, підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння третіх осіб, яким воно було відчужене, та поверненню власникові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про витребування у ОСОБА_2 частини статутного фонду (капіталу) ПП „Юнімед у розмірі 41 % та визнання за ОСОБА_1 права власності на неї підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Одночасно суди повинні зясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в цій частині зазначає, що він вимушений витрачати час на визнання набутого ним на законних підставах права власності на майно, у судовому порядку та позбавлений можливості здійснювати своє право власності щодо цього майна. Однак позивачем не доведено, які саме фізичні, душевні та психологічні страждання він зазнав, внаслідок порушення його прав, та яким чином ці страждання були виражені.

Тому суд вважає за необхідне в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити за їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з кожного з відповідачів у рівних частках пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 197, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Юнімед, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про витребування майна, визнання права власності та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 41% статутного фонду (капіталу) Приватного підприємства „Юнімед" (код ЄДРПОУ 30546038).

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 41 % статутного фонду (капіталу) Приватного підприємства „Юнімед" (код ЄДРПОУ 30546038).

Стягнути з Приватного підприємства „Юнімед" (код ЄДРПОУ 30546038, адреса: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: м. Луганськ, вул. Філатова, 19) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В. Калюжна