Рішення № 35921828, 10.12.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7070/13-ц

2/303/3437/12

Рядок стат. звіту 23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі:головуючого-суддіМорозової Н.Л.

при секретаріІльчак Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» до ОСОБА_1 б/б про визнання договору укладеним на підставі нормативного акту обовязкової дії та стягнення суми заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю І.Т.В. Сервіс Плюс звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 б/б про визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТзОВ І.Т.В. Сервіс Плюс та ОСОБА_1 б/б укладеним з 01.03.2012 року, стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2012 року по жовтень 2013 року в розмірі 1096,58 грн. та судових витрат. Свої вимоги мотивують тим, що відповідач є власником квартири №17 у житловому будинку №53 по вул. Данила Галицького в м. Мукачево та при цьому користується послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тому відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги є фактичним споживачем послуг, які надані позивачем. Відповідно до рішень виконавчого комітету Мукачівської міської ради Про визначення виконавців послуг від 24.01.2012 № 28 та від 29.01.2013 № 19 позивача з 01.03.2012 року визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. На підставі вказаних рішень ТОВ І.Т.В. Сервіс Плюс прийняло будинок №53 по вул. Данила Галицького в м. Мукачево на свій баланс (01.03.2012 року) та почало надавати послуги відповідно з урахуванням структури періодичності та строків надання. Початком надання таких послуг стало здійснення всіх залежних від позивача дій, які були спрямовані на фактичне укладення договору, а саме: здійснення публікації договору на офіційному сайті товариства; неодноразове надсилання на адресу відповідача пропозицій про укладення договору; відсутність претензій з боку відповідача щодо якості наданих послуг.

Оскільки сторони тривалий час виконують дії, спрямовані на фактичне надання та споживання вищевказаних послуг, тому є доведеними обставини, які свідчать про наявність між сторонами договірних відносин з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Представник позивача в судове засідання по справі не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся судом на адресу реєстрації його місця проживання (в матеріалах справи містяться поверненні конверти з відміткою із закінченням терміну зберігання). Заперечення на позов не подав.

Зі згоди позивача, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 215, 225, 226 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що на підставі рішень виконавчого комітету Мукачівської міської ради Про визначення виконавців послуг від 24.01.2012 року № 28 та Про погодження виконавця послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом, групою будинків; утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 29.01.2013 року № 19 позивача визначено виконавцем послуг з 01.03.2012 року.

Будинок № 53 на вул. Данила Галицького у м. Мукачево, в якому проживає відповідач, віднесено до переліку будинків, стосовно яких позивач здійснює послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актом прийняття-передачі обєкта в управління з управління (з балансу).

Перед початком надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачем здійснено всі залежні від нього дії, які полягали в укладенні типового договору Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у спосіб передбачений ст. 634 ЦК України.

В свою чергу відповідач продовжував отримувати вказані послуги, що відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, що свідчить про фактичне виникнення цивільних прав та обовязків між сторонами. Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обовязків зокрема є договори та інші правочини.

Закон України Про житлово-комунальні послуги визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Як передбачено ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачений обовязок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обовязок відповідає зустрічному обовязку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Разом з тим ст. 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст. 642-643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України Про житлово-комунальні послуги, постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обовязкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обовязковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обовязком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Разом з позовною заявою до суду позивачем був наданий договір Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підготовлений ТОВ І.Т.В. Сервіс Плюс. Дослідивши вищевказаний договір, суд приходить до висновку, що він відповідає типовому договору, а тому відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам законодавства.

У звязку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що в разі невизнання відповідачем (споживачем) права позивача (виконавця послуг) на укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обовязкової дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 року (справа № 6-110 цс 12), прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно розрахунку, станом на жовтень 2013 року за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 1096,58 грн., а тому враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів заперечення відповідача щодо неналежного виконання (надання) позивачем послуг та щодо правильності проведеного розрахунку, то на підставі ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги слід стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Згідно з ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становить 344,10 грн. витрат зі сплати судового збору та 286,75 гривень витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, ч.4 ст.169, 209, 212-215, 223, 225, 226, 294 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 16, 203, 627, 630, ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, суд заочно,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» задоволити повністю.

Визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТзОВ І.Т.В. Сервіс Плюс та ОСОБА_1 б/б (АДРЕСА_1) укладеним з 01.03.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 б/б, ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно довідки Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 року вказана фізична особа платник податків не зареєстрована, а тому її реєстраційний номер надати не можливо) зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно довідки Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 16.10.2013 року за №3715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю І.Т.В. Сервіс Плюс (м. Мукачево, вул. Ужгородська, 17, Ф-ЗОУ АТ Держощадбанк України, р/р 26003300397733, МФО 312356, код ЄДРПОУ 38456224) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 1096 (тисяча девяносто шість) гривень і 58 (пятдесят вісім) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 б/б, ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно довідки Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 року вказана фізична особа платник податків не зареєстрована, а тому її реєстраційний номер надати не можливо) зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно довідки Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 16.10.2013 року за №3715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю І.Т.В. Сервіс Плюс (м. Мукачево, вул. Ужгородська, 17, Ф-ЗОУ АТ Держощадбанк України, р/р 26003300397733, МФО 312356, код ЄДРПОУ 38456224) 344,10 грн. судового збору та 286,75 грн. - витрати на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Н.Л. Морозова