Рішення № 3591994, 10.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2009

Справа №2-29/409-2009

За позовом – Приватного підприємства «Перік», (вул. Челнокова, 76-б, кв.13, м. Феодосія, 98100).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада плюс», (вул. Галерейна, 21, м. Феодосія, 98100; вул. Федько, 87, оф. 43, м. Феодосія, 98100).

Про стягнення 203 942,80 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Сирвачова Т.Г. – директор.

Від відповідача – Горбунов М.П. – директор.

Суть спору: Приватне підприємство «Перік», звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада плюс» про стягнення заборгованості в розмірі 203 942,80 грн., з яких: 185 981,45 грн. – сума основного боргу, 8 662,27 грн. – пеня, 9 299,08 грн. – штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує договірні зобов’язання в частині оплати вартості отриманого товару.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому визнав суму заборгованості в сумі 185 981,45 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, суд –

встановив:

01.07.2008 року сторони уклали договір №ДГ-0000004 на постачання продукції будівельного призначення (а.с. 7-9).

Відповідно до накладної №РН-0000170 від 29.08.2008р. за дорученням №521628 від 04.08.2008р. через Аджаріпова Н.Н. позивач поставив відповідачу 145,158 м.куб. бетону М-200 на суму 106981 грн. 45 коп. у т.ч. ПДВ - (17830,25 грн.) і ФБС-40 в кількості 200 штук на суму 106981,45 грн., у ому числі ПДВ - (13166,66 грн.) разом на загальну суму 185981,45 грн.

Відповідно до п.1 ст. 721 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що покупець зобов’язаний проводити оплату на умовах передплати. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав позивачу гарантійний лист, в якому зазначив, що зобов’язується оплачувати товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару (а.с. 18).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 4.3.1 договору передбачено, що за порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.

Пунктом 4.3.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.

Позивачем розрахована пеня в сумі 8662,27 грн. та штраф в сумі 9299,08 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Враховуючи те, що відповідач визнав суму заборгованості та досі її не сплатив, суд вважає, що позивачем обґрунтовано нараховані штрафні санкції та пред’явлені до стягнення. При цьому суд враховує, що відповідач не представив суду контррозорахунок суми боргу.

За викладених обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 10.03.2009р.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України – 16.03.2009р.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада плюс» (вул. Галерейна, 21, м. Феодосія, 98100; вул. Федько, 87, оф. 43, м. Феодосія, 98100, код в ЄДРПО України 33535888) на користь Приватного підприємства «Перік» (вул. Челнокова, 76-б, кв.13, м. Феодосія, 98100, код в ЄДРПО України 25152857) заборгованість в сумі 185 981,45 грн.; пеню в сумі 8 662,27 грн.; штраф в сумі 9 299,08 грн.; судові витрати по сплаті держаного мита в сумі 2039,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.