Рішення № 3591558, 23.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2009 р. Справа № 8/1/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції

(54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Річкова гавань”

(54028, м.Миколаїв, вул.8 Лінія, 71)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача:

1) Комунальне підприємство “Миколаївське міжміське бюро технічної

інвентаризації”, (54028, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40);

2) Дочірнє підприємство “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот”, (54058, м. Миколаїв, вул. Проектна, 1)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Костельнюк В.Я., дов. №218 від 22.01.2008р.

від відповідача: не з’явився

від ІІІ особи: не з’явився

від ІІІ особи: Бондаренко І.О., дов. №1/3 від 08.01.2009р.

Суть спору: визнання права власності

Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить суд визнати за ним право власності на комплекс по перевалці зернових культур за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна 1а (1/1 частку), що належав до ТОВ “Річкова Гавань” на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13 вересня 2004 року №1а, а саме: лабораторно-ваговий комплекс –літ.Я11, я’, №№65,56; вагова з обладнанням для перевантаження зерна літ.Я6, Я7, №№90,91; склад літ.Я8; обладнання для перевантаження зерна з галереєю літ.Я9, Я10, №93; пультова Я16; трансформаторна Я17; норія №119; ємкості накопичення (12 шт.) №92; огорожа №113; вагові межі 114-117; конвеєрна естакада 118; замощення V, VI; причал з гнучких палів естакадного типу 120 (причал №94).

Суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог, та в подальшому справа розглядається з врахуванням такого уточнення.

В матеріалах справи міститься пояснення ДП “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот” в яких останній просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що за рішенням господарського суду Миколаївської області у справі №9/689/06 було звернуто стягнення на майно ТОВ “Річкова Гавань” –1083/10000 часток нежитлового об’єкту, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, 1а. В зв’язку з цим, у позивача відсутні підстави для стягнення всього майнового комплексу на користь позивача.

Представники ТОВ “Річкова Гавань” та КП “ММБТІ” в судове засідання не з’явились, причин неявки не пояснили, заперечень проти позову не висловили.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку: шляхом надсилання на їхні адреси рекомендованими листами ухвал господарського суду.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач впродовж розгляду справи не надав жодних заперечень проти позовних вимог та свідомо жодного разу не з’являвся в судові засідання з метою затягування вирішення спору.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд –

в с т а н о в и в:

20 березня 2003р. між АППБ “Аваль”, правонаступником якого є ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, та ТОВ “Річкова гавань” –майновим поручителем ТОВ “Агроекспорт”, було укладено договір застави нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В., реєстровий номер 2167.

Умовами п.1.2 договору застави сторони визначили, що заставодавець, який є майновим поручителем позичальника передає в заставу банку комплекс по перевалці зернових культур, розташований за адресою: м.Миколаїв, вул. Проектна, №1, який складається з 1083/10000 часток нежитлового об’єкту.

Згідно з п.2.4. договору застави від 20.03.2003 року, заставлене майно залишається на зберіганні у заставодавця, який зобов’язується створити належні умови для його зберігання.

В зв’язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, банк звернувся до господарського суду з позовом про звернення стягнення на майно ТОВ “Річкова Гавань”, яке передано в заставу за договором від 20.03.2003р. реєстровий №2167.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2006р. по справі №9/689/06 позовні вимоги банку були задоволені, звернуто стягнення на майно ТОВ “Річкова Гавань”, яке передано в заставу за договором від 20.03.2003р. реєстровий №2167, а саме, комплекс по перевалці зернових культур, який складається з 1083/10000 часток нежитлового об’єкту (лабораторно-ваговий комплекс, вагової з обладнанням для перевантаження зерна, складу, обладнання для перевантаження зерна з галереєю, ємності накопичення, замощення, причал №94), розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, 1-а.

При проведенні виконавчих дій органом Державної виконавчої служби позивачу в рахунок погашення боргу передано комплекс по перевалці зернових культур за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, №1-а, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 12.09.2008 року (а.с.31).

30.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” отримало свідоцтво про придбання майна на цій об’єкт нерухомості, видане приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М. (реєстровий номер 8519).

При реєстрації права власності на об’єкт нерухомості у КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” позивач з’ясував, що 13.09.2004р. товариством “Річкова Гавань” отримано нове свідоцтво на спірний об’єкт за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна 1а.

Підставою для отримання даного свідоцтва стало рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.04.2003р. №478 “Про зміну та надання адрес” яким спірному об’єкту нерухомості було надано нову адресу: вул.Проектна, 1а, та рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.08.2004р. за №1502 “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за юридичними особами”, згідно якого було оформлено право власності на спірний об’єкт за ТОВ “Річкова Гавань”.

Приписами ч.2 ст.10 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Факт отримання нового свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомості за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, №1а, відповідач не довів до відома позивача.

При цьому відповідач має інше свідоцтво на право власності від 13.09.2004р., відповідно до якого за ТОВ “Річкова Гавань” здійснено реєстрацію права власності на нежитловий об’єкт за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна,1а, до якого разом з іншими об’єктами увійшли об’єкти нерухомості, які були передані позивачу за умовами договору застави.

Згідно з поясненнями представника позивача, підставою для отримання відповідачем нового свідоцтва про права власності є лише зміна юридичної адреси та виділення об’єкту в цілу частку (1/1), фактично предмет іпотеки не змінювався.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Частинами 1,2 ст. 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спільним призначенням є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором застави банку було передано цілісний майновий комплекс по перевалці зернових культур, який є неподільною річчю та який не можна поділити без втрати її цільового призначення.

До складу цілісного майнового комплексу по перевалці зернових культур, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №8564832 від 07.10.2005р. ввійшли вагові межі та норія, які за твердженням позивача знаходились в заставі відповідно до договору від 20.03.2003р. реєстр. №2167.

Частиною 2 ст.5 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Таким чином, на думку позивача, предметом іпотеки за договором застави від 20.03.2003р. є весь комплекс по перевалці зернових культур за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна 1а (1/1 частку), а саме: лабораторно-ваговий комплекс –літ.Я11, я’, №№65,56; вагова з обладнанням для перевантаження зерна літ.Я6, Я7, №№90,91; склад літ.Я8; обладнання для перевантаження зерна з галереєю літ.Я9, Я10, №93; пультова Я16; трансформаторна Я17; норія №119; ємкості накопичення (12 шт.) №92; огорожа №113; вагові межі 114-117; конвеєрна естакада 118; замощення V, VI; причал з гнучких палів естакадного типу 120 та обладнання згідно п/п2 п.1.2 договору застави.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Умовами пункту 1.2 договору застави сторони визначили перелік об’єктів нерухомості та обладнання з яких складається комплекс по перевалці зернових культур, розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна,1.

Умови підпункту 2 п.1.2 договору застави містять в собі перелік обладнання, яке входить до складу комплексу по перевалці зернових культур без зазначення яке саме обладнання передається в заставу банку.

При цьому в підпункті 1 п.1.2 договору застави сторони зазначили, що з перерахованих об’єктів нерухомості, з яких в цілому складається нежитловий об’єкт по вул.Проектна,1 в заставу передається 1083/10000 частка комплексу, а саме: лабораторно-ваговий комплекс літ.Я11, я’, №№65,56; вагова з обладнанням для перевантаження зерна літ.Я6, Я7, №№90,91; склад літ.Я8; обладнання для перевантаження зерна з галереєю літ.Я9, Я10, №93; ємкості накопичення (12 шт.) №92; замощення V, VI; причал №94.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в заставу банку за договором від 20.03.2003р. було передано лише лабораторно-ваговий комплекс літ.Я11, я’, №№65,56; вагова з обладнанням для перевантаження зерна літ.Я6, Я7, №№90,91; склад літ.Я8; обладнання для перевантаження зерна з галереєю літ.Я9, Я10, №93; ємкості накопичення (12 шт.) №92; замощення V, VI; причал №94, а не весь майновий комплекс.

Згідно пояснень КП “ММБТІ”, до складу 1083/10000 частки належного ТОВ “Річкова Гавань” нерухомого майна по вул.Проектній,1 входили лабораторно-ваговий комплекс літ.Я11, я’, №№65,56; вагова з обладнанням для перевантаження зерна літ.Я6, Я7, №№90,91; склад літ.Я8; обладнання для перевантаження зерна з галереєю літ.Я9, Я10, №93; ємкості накопичення (12 шт.) №92; замощення V, VI; причал №94.

На підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.08.2004р. №1502, товариству “Річкова Гавань” було видано інше свідоцтво на право власності на цілий нежитловий об’єкт по вул.Проектній, 1а, до складу цього об’єкту було включено об’єкти, які входили до 1083/10000 частки комплексу.

Висновком №120-547 від 08.04.09 року судової будівельно-технічної експертизи встановлено ідентичність нежитлового об’єкту –причалу №94 та причалу з гнучких палів естакадного типу №120.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що застава майна охоплює його приналежності та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором, в зв’язку з чим останній просить визнати право власності та весь комплекс по перевалці зернових культур, оскільки умовами п.п.1 п.1.2 договору застави визначено вичерпний перелік майна, що передається у заставу.

Згідно зі ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” право власності на комплекс по перевалці зернових культур за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна,1а (1083/10000 часток), що належав ТОВ “Річнова Гавань” на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13.09.2004р., а саме:

- лабораторно-ваговий комплекс –літ.Я11, я’, №№65,56;

- вагова з обладнанням для перевезення зерна літ.Я6, Я7, №№90,91;

- склад літ.Я8;

- обладнання для перевантаження зерна з галереєю літ.Я9, Я10, №93;

- ємкості накопичення (12 шт.) №92;

- замощення V, VI;

- причал з гнучких палів естакадного типу №94 (№120).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Річкова Гавань” 54028, м.Миколаїв, вул.8 Лінія, 71, (п/р 260017838 в МОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 326182, код ЄДРЮОФОП 31671491) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції 54030, м.Миколаїв, вул.Артилерійська,№19-а, (п/р 29090312 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 326182, код ЄДРЮОФОП 24779442) 25500,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя