Рішення № 3591376, 02.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09 Справа № 7/65/09

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом: Приватного підприємства “ Царь-риба”, м. Севастополь

До відповідача: Приватного підприємства “Реарді” в особі Запорізької філії Приватного

підприємства “Реарді”, м. Запоріжжя

про стягнення 5819,64 грн.

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача Тюшляєв А.В., дов. № 1/1 від 06.01.2009 р.

Апресова Н.Г., дов. № 1/2 від 09.02.2009 р.

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5819,64 грн. основного боргу за договором поставки № 0215/243 від 02.08.2007 р.

30.12.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 19.02.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 19.02.2009 р. розгляд справи було перенесено на 02.03.2009 р. В зв’язку закінчення строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 ГПК України, судовий процес завершено 02.03.2009 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 16, 525, 526, 530, 538, 546, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 179, 193, 216, 217, 218, 219, 220, 230, 231, 232 Господарського кодексу України та умовами договору.

Відповідач 02.03.2009 р. в судове засідання не з’явився, вимоги суду, викладені в попередній ухвалі суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив без поважних причин.

Про судові засідання був сповіщений судом в установленому порядку.

Сторони по справі № 7/65/09 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов’язань).

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Враховуючи факт закінчення терміну розгляду спору згідно зі ст. 69 ГПК України, справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 0215/243 (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач зобов’язався передати товар у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 35347,30 грн. що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 3.1 договору, відповідач зобов’язався здійснити оплату за отриманий товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару відповідачем. У випадку поставки товару в новий магазин, який ще офіціально не відчинений, оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу обумовлені вище строк протягом який починається з моменту офіціального відкриття магазину.

Відповідачем було повернено продукцію на суму 4727,66 грн. що підтверджується видатковими накладними на повернення (копії містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач свої обов’язки по оплаті, згідно умов договору, виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 5819,64 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі і актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає вищезазначену суму (який міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 5819,64 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 5819,64 грн. основного боргу є обґрунтованою і належить задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Реарді” в особі Запорізької філії Приватного підприємства “Реарді” (69084, м. Запоріжжя, вул. Базова, 1, р/р 26005301034501 в ФАБ “Південний” м. Дніпропетровськ, МФО 306458, код 34562729) на користь Приватного підприємства “Цар-риба” (99040, м. Севастополь, вул. Промислова, буд. 7, р/р 26003945172141 в СФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Севастополь, МФО 324195, код 31183178) 5819,64 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева