Рішення № 35913200, 02.12.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Справа №607/11963/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О.М.,

при секретарі с/з ОСОБА_1,

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивачаОСОБА_2,

відповідачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що 23.07.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № ТЕ18NN00000042. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав строковий кредит у розмірі 12000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості відповідачем повинно було здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов, однак відповідач не виконує взятих на себе зобовязань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків у результаті чого станом на 26.04.2013 року виникла заборгованість у розмірі 64306,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги зменшила, просила суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 56 264,81 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2009 року з нього стягнуто в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 18 244,74 грн. заборгованості за кредитним договором № ТЕ18NN00000042 від 23.07.2009 р., а також просить врахувати, що він здійснює погашення заборгованості за кредитним договором, однак через скрутне матеріальне становище та за станом здоровя не має можливості повністю погасити заборгованість за кредитним договором, а тому просить зменшити розмір заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ТЕ18NN00000042. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав строковий кредит у розмірі 12000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості відповідачем повинно було здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 12000,00 грн. на терміни і на умовах, передбачених у кредитному договорі.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обовязковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У п.3.2 кредитного договору зазначено, що позичальник зобовязується здійснювати погашення кредиту та відсотків в дату сплати відповідно до умов кредитного договору.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобовязання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша зобовязується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається з статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 19 листопада 2013 року відповідач має загальну заборгованість у розмірі 61286,55 грн., які складаються з: 10631,37 грн. заборгованість за кредитом; 707,46 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 432,28 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 46120,84 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи 500,00 (фіксована частина), 2894,60 грн. (процентна складова). При цьому позивачем було погашено 5021,74 грн., тому сума заборгованості становить 56 264,81 грн.

У судовому засіданні встановлено, що судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2009 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 18 244,74 грн. заборгованості за кредитним договором № ТЕ18NN00000042 від 23.07.2009 року, яка складається з 11802,87 грн. заборгованість за кредитом; 2962,71 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 162,64 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 1971,53 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи 500,00 (фіксована частина), 844,99 грн. (процентна складова).

Враховуючи ті обставини, що з відповідача в користь позивача стягнуто заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11 802,87 грн., згідно судового наказу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2009 року, справа 2-н-1018/09, суд вважає, що відсутні підстави для повторного стягнення тіла кредиту в розмірі 10 631,37 грн., а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із наданого позивачем розрахунку нарахованої пені вбачається, що сума нарахованої пені становить 46 120,84 грн., яка нарахована за прострочення кредиту, процентів, плати за управління кредитом, суд враховує обставини, які мають істотне значення, зокрема, що відповідач сплатив позивачу значну частину коштів для погашення кредиту, скрутне матеріальне становище відповідача, наявність в нього другої групи інвалідності та необхідністю постійного лікування та придбання ліків, суд приходить до переконання, що розмір неустойки не є співрозмірним наслідкам порушення, а тому розмір пені значно перевищує розмір збитків позивача, а тому розмірі пені слід зменшити та визначити її у розмірі 10 500,00 грн.

Згідно п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків платежу по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором, більш ніж на 60 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, штрафи складають: 500,00 (фіксована частина) та 2894,60 грн. (процентна складова). Так як, у відповідності до п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, то суд вважає, що слід стягнути з відповідача в користь позивача фіксовану частину штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентну складову штрафу в розмірі 606,99 грн., яка розраховується з врахуванням суми заборгованості (707,46+432,28+10500,00+500,00=12139,74*5%)

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № ТЕ18NN00000042 від 23.07.2008 р. у розмірі 12 746,73 грн., з яких: 707,46 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 432,28 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 10 500,00 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи 500,00 (фіксована частина), 606,99 грн. (процентна складова).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, розрахунковий рахунок для погашення заборгованості № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № ТЕ18NN00000042 від 23.07.2008 р. у розмірі 12 746.73 грн. (дванадцять тисяч сімсот сорок шість гривень 73 копійок), сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень 40 копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяОСОБА_4