Рішення № 35912962, 25.11.2013, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/610/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамаря В. М.

при секретарі Осадці М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» в особі відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, зазначивши, що згідно кредитного договору № R53700304822В від 31.07.2012 року відповідач отримав кредитні кошти в сумі 43800 (сорок три тисячі вісімот) гривень з терміном погашення 31.07.2016 р. Кредитний договір передбачає сплату 31 % річних. Відповідач зобовязувався погашати заборгованість по кредиту і проценти в термін до 28-го числа кожного місяця рівними частинами в сумі 1600 гривень. П. 7.1 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позчальником зобовязань з повернення кредиту та /або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен дань прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязнь за кожен день порушення виконання зобовязань, включаючи день погашення.

Відповідач неналежно виконував умови договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість і в позовній заяві позивач вимагає стягнення з відповідача 49016 (сорока девяти тисяч шістнадцяти) гривень 60 копійок, з яких 40717,16 гривень заборгованість за кредитом; 2816,44 гривень прострочена заборговність за відсотками; 5483,00 гривень пеня за прострочені патежі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримує, просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № R53700304822В від 31.07.2012 року 49016 (сорок девять тисяч шістнадцять) гривень 60 копійок та судові витрати, понесені позивачем.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову не заперечує.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» в особі директора відділення «Тернопільська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір R53700304822В від 31.07.2012 року, за вказаним договором відповідач отримав, а позивач надав кредит в розмірі 43800 (сорок три тисячі вісімсот) гривень з датою повернення кредиту 31.07.2016 р., за кредитом встановлена процентна ставка в розмірі 33 % річних, в разі прострочення платежів передбачено 0,5 % пені за кожен день прострочення зобовязань, включаючи день погашення.

Відповідач неналежно виконувала свої договірні зобовязання. Станом на 01 жовтня 2013 року відповідач прострочив сплату позивачу 4824,37 грн. за тілом кредиту та 2714,33 грн. за відсотками.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку боргу за кредитним договором № R53700304822В від 31.07.2012 року наданої позивачем, борг відповідача становить: 49016 (сорока девяти тисяч шістнадцяти) гривень 60 копійок, з яких 40717,16 гривень заборгованість за кредитом (з них 4824,37 грн. простроченої); 2816,44 гривень прострочена заборговність за відсотками (з них 2714,33 грн. простроченої); 5483,00 гривень пеня.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з позивача 4824,37 гривень суми простроченої заборгованості по кредиту; 35892,79 гривень заборгованість по сумі кредиту, яка стягується достроково; 2714,33 гривень суми простроченої заборгованості за відсотками та 102,11 гривень суми строкової заборгованості за відсоками, - є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, якщо інше прямо не вказане в актах цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, платників грошових коштів на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач заявив вимогу про стягнення пені з відповідача, починаючи з 30.10.2012 року. У вказаний період Національним банком України було встановлено такі облікові ставки: з 23.03.2012 - 7.5000%, Постанова НБУ № 102 від 21.03.2012; з 10.06.2013 - 7.0000%, Постанова НБУ № 209 від 06.06.2013; з 13.08.2013 - 6.5000%, Постанова НБУ № 315 від 09.08.2013.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення пені підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення 418,22 грн. пені, оскільки розмір пені, вказаний в розрахунку, не відповідає вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати оплату судового збору в розмірі 139 (сто тридцять девять) гривень 76 коп.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 10, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, кредитним договором № R53700304822В від 31.07.2012 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення Тернопільска регіональна дирекція ПАТ ВТБ Банк, - 43951 (сорок три тисячі девятсот пятдесят одну) гривню 82 копійки заборгованості за кредитним договором № R53700304822В від 31.07.2012 року та 439 (чотириста тридцять девять) гривень 52 копійки судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

СУДДЯ: