Постанова № 35912107, 05.12.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-а-6892/11 Провадження № 2-а/522/583/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Приморський районний суд м.Одеси

у складі : головуючого судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління реклами Одеської міської ради, Комунального підприємства „Одесреклама Одеської міської ради, третя особа : Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання дій протиправними, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди ;

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління реклами Одеської міськради та КП „Одесреклама Одеської міськради, третя особа : Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання дій протиправними, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди, вимагаючи : визнати дії Управління реклами Одеської міської ради та дії КП „Одесреклама щодо демонтажу 26 липня 2011 року за адресою: м.Одеса, вул. Гімназична, буд. 30, металево пластикових конструкцій у кількості 6 (шість) штук, розмірами: 600х2000мм 1 шт., 600х800мм 2шт., 300х1200мм 1шт., 500х700мм 1шт., 1000х2000мм 1шт. протиправними; визнати винесення КП „Одесреклама Одеської міськради направлення на демонтаж 26.07.2011 р. за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, буд.30 інформаційних конструкцій протиправним; витребувати з чужого незаконного володіння Управління реклами Одеської міськради майно, а саме металево пластикові конструкцій у кількості 6 (шість) штук; стягнути з КП „Одесреклама моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Також позивач вимагає стягнути понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (т.2 а.с.126-129).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що, по-перше, Управління реклами Одеської міськради та КП „Одесреклама помилково дійшли висновку про те, що металево-пластикові конструкції, розміщені на фасаді будинку, є рекламою, оскільки чинним законодавством не передбачено, що розміщення інформації про товар, який реалізується в тому ж місці, де розташована така інформація, є рекламою ; по-друге, усі його, позивача, конструкції були розташовані на спорудженнях власної території, тому вважаються інформаційними спорудами та/або конструкціями, на які дозвільні документи не потрібні ; по-третє, для здійснення перевірки субєкта господарювання у Управління реклами Одеської міськради та КП „Одесреклама не було жодних правових підстав, оскільки скарга на такого субєкта з боку споживача не поступала, більш того, наказ на проведення планової перевірки не виносився ; і, по-четверте, відповідачі не дотримались порядку розгляду справи щодо порушень законодавства про рекламу, взагалі відсутній протокол про порушення вимог законодавства, тим самим, відповідачі безпідставно порушуючи законодавство України, втрутились в особисте життя й господарську діяльність позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов ; представники Управління реклами Одеської міськради та КП „Одесреклама не визнали позов, вказуючи, що при виконанні повноважень по контролю за дотриманням законодавства про рекламу було встановлено розміщення ФОП ОСОБА_1 зовнішніх рекламних конструкцій, дозволу на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах не було, що є порушенням ст. 16 Закону України „Про рекламу, внаслідок чого 26 липня 2011 року було демонтовано металево-пластикові конструкції, які знаходились за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, буд. 30, а також подали адресовані суду письмові заперечення проти позову, які приєднані судом до матеріалів справи ; представник Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області не підтримав позов, але і не заперечував проти позову.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Управління реклами Одеської міськради та КП „Одесреклама було виявлено розміщення інформаційних вивісок за адресою: м. Одеса, вул. Гімназична, буд. 30, та відповідачами були надані суду у якості доказів документи, які стали підставою для здійснення демонтажу інформаційних вивісок в магазині „Школярик за вказаною адресою, а саме: видане Управлінням реклами Одеської міськради направлення на проведення перевірки № 45 від 04.04.2011 р.; припис Управління реклами Одеської міськради про усунення порушень № 000683 від 11.04.2011 р.; складений КП „Одесреклама акт перевірки №000683 від 11.04.2011 р. ; видане Управлінням реклами Одеської міськради направлення на проведення демонтажу №139 від 26.07.2011 р. ; складений КП „Одесреклама акт проведення демонтажу № 0424 від 26.07.2011 р.

Таким чином, підставою демонтажу інформаційних вивісок ФОП ОСОБА_1 працівниками КП „Одесреклама стали вищезазначені документи та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 р. № 434 „Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі у новій редакції.

При цьому, відповідачі здійснювали контролюючі заходи у сфері господарської діяльності, відповідно до чого Управлінням реклами Одеської міськради було винесено направлення на проведення перевірки № 45 від 04.04.2011 р., після чого КП „Одесреклама було складено акт перевірки №000683 від 11.04.2011 р., а Управлінням реклами Одеської міськради винесено припис про усунення порушень № 000683 від 11.04.2011 р. , та представники відповідачів в судовому засіданні зазначили, що направлення на проведення перевірки стало підставою для складання згаданих акту та припису, які були направленні на адресу позивача простою кореспонденцією та надавались особисто в руки позивачу, але він відмовився від підпису.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України „Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Однак у судовому засіданні представник Управління реклами Одеської міськради наголосив, що внутрішні правила Управління реклами Одеської міськради не зобовязують надавати направлення на проведення перевірки.

Відповідно до ч.9 ст.7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Таким чином, відсутність підтвердження відповідачами факту вручення позивачу акту й припису про усунення правопорушень відповідно до чинного законодавства фіксує саме неналежність цих документів як доказів по справі.

Суд критично ставиться до складених 11.04.2011 р. актів про відмову від підпису, як належних та допустимих доказів, тому що в цих актах взагалі відсутній реєстраційний індекс документу.

Так, згідно п.34 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1242 „Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень - індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, який доповнюється індексами, що застосовуються в установі, зокрема індексами за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ, тощо. Складові частини реєстраційного індексу відокремлюються одна від одної правобічною похилою рискою. Послідовність написання складових частин реєстраційногоіндексу може змінюватися залежно від того, який документ реєструється, - вхідний чи такий, що створений в установі.

Відповідно до п.161 вказаної Постанови, реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

Отже, з вищевказаних актів про відмову від підпису від 11.04.2011 р. вбачається, що взагалі відсутній факт створення документу, тому судом до уваги не приймається, так як є належним та допустимим доказом.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про рекламу, реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 7 статті 8 Закону України „Про рекламу передбачено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України „Про рекламу, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що належні позивачу металево пластикові конструкції у кількості 6 (шість) штук, розмірами: 600х2000мм 1 шт., 600х800мм 2шт., 300х1200мм 1шт., 500х700мм 1шт., 1000х2000мм 1шт., не містять ознак реклами, оскільки вони розміщувались виключно для інформування споживачів.

Відповідачами не було надано до суду жодного доказу (висновку спеціаліста, експертиза, довідка, рішення суду тощо), що металево-пластикові конструкції позивача є рекламою.

Більш того, та обставина, що демонтовані зовнішні металево-пластикові конструкції, які належать позивачу, не містять ознак реклами, оскільки вони розміщувалися виключно для інформації споживача, повністю підтверджується постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 815/4154/13-а.

У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі Порядок № 693), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі (далі територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав)

Згідно п.9, п.10 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Отже, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що, нехтуючи встановленим порядком проведення перевірок та демонтажу, порушуючи громадський порядок та втручаючись в особисту господарську діяльність, не маючи жодних повноважень та підстав, 26.07.2011 р. за адресою: м.Одеса, вул.Гімназична, буд.30 посадовими особами КП „Одесреклама були демонтовані металево пластикові конструкції інформаційного характеру, які належать позивачу на праві приватної власності. Підставою демонтажу цих конструкцій, як зазначили працівники КП „Одесреклама, став акт перевірки № 000683 від 11.04.2011 року та припис управління реклами Одеської міської ради про усунення порушень № 000683 від 11.04.2011 року.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власностіможе бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Також суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що відповідачі втручались в його господарську діяльність, в момент демонтажу його майна він не мав змоги обслуговувати клієнтів, у зв'язку з чим поніс збитки ; що при демонтажі було пошкоджено його майно, про що свідчить акт та фото-фіксація в матеріалах справи, які містяться в матеріалах справи ; що в звязку з протиправною поведінкою та діями відповідачів йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 5 000,00 грн., виходячи з незаконних перевірок, демонтажу його власності, так як на підставі цих негативних змін для нього, він позбавився спокою, відчуває постійні переживання, що протиправними діями посадових осіб відповідачів було завдано шкоди його правам ; що єдиним його прибутком є господарська діяльність та для її належного здійснення необхідно інформувати покупців про послуги, які надаються, тому для виготовлення такої інформації були взяти гроші з грошового обігу на товари, у зв'язку з чим до цього були деякі труднощі щодо фінансового становища й моральних переживань.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.87 КАС України, до витрат, повязаних з розглядом справи віднесено витрати на правову допомогу.

Частина 3 статті 90 КАС України передбачає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

На підтвердження понесених у даній справі судових витрат, повязаних із сплатою судового збору та оплатою правової допомоги, позивачем надані суду документальні докази, а саме : укладений між позивачем та ТОВ „ВІКТОРІ договір про надання послуг правового характеру № 001/03-13 від 12.03.2013 року , додаткова угода від 06.06.2013 року до цього договору № 001/03-13 про надання послуг правового характеру, копія квитанції про сплату грошових коштів в сумі 5 000,00 грн. за правову допомогу, розрахунок судових витрат на правову допомогу відповідно до чинного законодавства, та квитанції про сплату судового збору у загальному розмірі 232,80 грн. (3,40грн.+114,70грн.+114,70грн.).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Визнати дії Управління реклами Одеської міської ради (адреса місцезнаходження : м.Одеса, Польський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 37114047) та дії Комунального підприємства „Одесреклама Одеської міської ради (адреса місцезнаходження : м.Одеса, Польський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 25830211) щодо демонтажу 26 липня 2011 року за адресою : м.Одеса, вул.Гімназична, буд.30 металево-пластикових конструкцій у кількості 6 (шість) штук (розмірами : 600х2000мм 1шт., 600х800мм 2шт., 300х1200мм 1шт., 500х700мм 1шт, 1000х2000мм 1 шт.) - протиправними.

Визнати винесення 26.07.2011 року Комунальним підприємством „Одесреклама Одеської міської ради направлення на проведення демонтажу в частині проведення демонтажу інформаційних конструкцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в за адресою : м.Одеса, вул.Гімназична, буд.30 - протиправним.

Витребувати з незаконного володіння Управління реклами Одеської міської ради (адреса місцезнаходження : м.Одеса, Польський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 37114047) металево-пластикові конструкції у кількості 6 (шість) штук (розмірами : 600х2000мм 1шт., 600х800мм 2шт., 300х1200мм 1шт., 500х700мм 1шт, 1000х2000мм 1 шт.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 11.06.1996 року, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрований та проживає за адресою : 25029, АДРЕСА_1).

Стягнути з Комунального підприємства „Одесреклама (адреса місцезнаходження : м.Одеса, Польський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 25830211) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 11.06.1996 року, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрований та проживає за адресою : 25029, АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 5 000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в

Одеській області стягнути із Державного бюджету України на користь на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 11.06.1996 року, ІПН НОМЕР_2, що зареєстрований та проживає за адресою : 25029, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2013 року.

Суддя Н.А.Ільченко

05.12.2013