Постанова № 3591196, 22.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-12/394-7/210

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"22" квітня 2009 р. 10:00 м. Севастополь

За адміністративним позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельна Телерадіокомпанія «Девком», м. Севастополь,

до відповідача –Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь,

про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 25 468,90 грн.

Суддя С. М. Альошина

при секретарі А.В. Беліченко

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –Колягін В.В. –представник по довіреності № 5 від 19.01.2009 р. (довіреність у справі)

Від відповідача –Булат К. М. –начальник юридичного відділу, довіреність № 316/10-004 від 09.06.2008 р. (к/копія довіреності у справі)

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Девком”, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 858,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.11.2005 р. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 20-12/394.

19.12.2005 р. позивач передав через канцелярію господарського суду міста Севастополя клопотання № 569 від 16.12.2005 р., в якому уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 858,24 грн. та від 28.10.2005 р. № 00000312200/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 858,24 грн.

16.01.2006 р. позивач передав через канцелярію господарського суду уточнення № 569а від 16.01.2006 р. до позовної заяви, в якому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд визнати недійсними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 858,24 грн. та від 28.10.2005 р. № 00000312200/2 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 25 858,24 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.02.2008 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Девком” було задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 13.02.2006 р. у справі № 20-12/394 змінено.

Позов задоволений частково.

Визнано недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 00000312200/0 від 13.06.2005 р. в частині нарахування штрафної санкції у сумі 25 468,90 грн.

В інший частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 31 липня 2008 р. касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 р. у справі № 20-12/394 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Девком” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення –закрито, касаційну скаргу повернено Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя як особі що її подала, а справу № 20-12/394 –повернено до господарського суду міста Севастополя.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 листопада 2008 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 13.02.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р. у справі № 20-12/394 скасовано, господарське провадження припинено, у зв’язку з тим, що дана справа не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, а справу передано на розгляд господарського суду першої інстанції зі стадії порушення провадження у справі.

Справу доручено судді Альошиній С.М., з присвоєнням справі № 5020-12/394-7/210.

Представник позивача у попередньому судовому засіданні надав суду заяву № 73 від 16.02.2009 р., в якій позивач, у зв’язку зі зміною найменування, просив, на підставі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, допустити заміну позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю “Кабельна Телерадіокомпанія “Девком”, м. Севастополь, а також, на підставі ст. 137 КАС України змінив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 25 468,90 грн. та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України закрити провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 369,34 грн. (в частині несплати податку з доходів нерезидента Lagardere Networks International у розмірі 194,67 грн.).

Вищевказана заява позивача була задоволена у повному обсязі та судом було, зокрема, винесено ухвалу від 19.02.2009 р. про закриття провадження у справі у вказаній частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Однак, у даному судовому засіданні представник позивача надав суду заяву від 22.04.2009 р., в якому, у зв’язку з допущеною раніше опискою, просив закрити провадження у справі в частині 20,00 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2005 р. № 00000312200/0, оскільки позивач відмовився від позову в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України.

У ході судового засідання вищевказана заява представника позивача була задоволена, та суд, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, виніс ухвалу від 22.04.2009 р. про закриття провадження у справі у вищезазначеній частині.

Представник позивача у засіданні суду змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні зі зміненими позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві відповідача на позовну заяву, та просив у позові відмовити у повному обсязі, посилаючись також на листи Державної податкової адміністрації України, які просив залучити до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В :

З 16.05.2005 р. по 10.06.2005 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2003 р. по 31.03.2005 р.

У ході перевірки було встановлено, порушення позивачем, зокрема, п. 13.2. ст. 13 і п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р., зокрема, заниження (неперерахування) податку на доходи нерезидента Lagardere Networks International у розмірі 194,67 грн., у тому числі 07.04.2004 р. –неперерахування суми у розмірі 129,96 грн. та 07.06.2004 р. –не перераховано 64,71 грн., а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) податку на доходи нерезидентів при здійсненні виплат роялті на адресу нерезидентів у загальному розмірі 12 734,45 грн.

За результатами вказаної перевірки податковою інспекцією був складений відповідний акт № 96/23-123/24689584 від 10.06.2005 р.

На підставі цього акту Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 25 858,24 грн. на суму податкового зобов’язання за платежем –податок на доходи нерезидентів.

За результатами адміністративного оскарження позивачем результатів перевірки вищевказане податкове повідомлення-рішення від 13.06.2005 р. було залишене без змін, та було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.10.2005 р. № 00000312200/2.

Перевіряючими в акті перевірки від 10.06.2005 р. № 96/23-123/24689584 вказано на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Девком”, м. Севастополь, здійснювало зовнішньоекономічну діяльність на підставі контрактів з нерезидентами, згідно яких на строк дії зазначених контрактів позивачу передавалось невиняткове право прийому і ретрансляції відповідних телевізійних каналів на «Комерційних абонентів»і «Абонентів житлового сектора»через системи кабельного телебачення, за що позивач мав виплачувати нерезиденту ліцензійну плату після одержання рахунку.

Кожна операція з перерахування оплати нерезиденту мала оформлюватись актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг з надання пакету програм відповідного каналу).

Відповідно до пункту 13.1. статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті (п.п. «в»п. 13.1 ст. 13 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (зі змінами).

Згідно з п. 1.30. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

У відповідності з п. 13.2. ст. 13 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Перевіркою встановлено, що загальна сума отриманих на виконання вищевказаних контрактів послуг у періоді, що перевірявся, склала 92 059,55 доларів США. Сума коштів, сплачених нерезидентам за право ретрансляції телевізійних каналів у цьому ж перевіряємому періоді склала 90 298,88 доларів США.

На момент перевірки розрахунки по контрактах з нерезидентами на право прийому і ретрансляції телевізійних каналів, згідно пред'явленим до перевірки документам, закриті, порушень термінів розрахунків не встановлено.

Разом з тим, перевіряючими виявлено, що при здійсненні виплат роялті на адресу нерезидентів, позивач не перерахував (несвоєчасно перерахував) податок на доходи нерезидентів у загальному розмірі 12 734,45 грн., у тому числі за контрактами:

№

Найменування нерезидента, реквізити контракту

Дата сплати роялті

Сума сплати роялті

Дата перерахування та сума податку

1.

MTV Networks Europe (Великобританія) - від 01.01.2004 р.

23.01.2003 р.

26.02.2003 р.

314,28 дол. США (1 676,02 грн.)

316,50 дол. США

(1 688,37 грн.)

14.01.2004 р. –251,40 грн.

14.01.2004 р. –253,26 грн.

2.

Eurosport Sales Organization(Франція) - №VII/32/02.007002 від 23.11.2001 р.

12.12.2003 р.

13.02.2004 р.

5 778,00 дол. США

(30 807,72 грн.)

1 863,00 дол. США

(9 930,91 грн.)

27.01.2005 р. –3 081,00 грн.

11.11.2004 р. –993,09 грн.

3.

Crown Media International Inc.(США) - № 271 від 04.10.2001 р.

23.01.2003 р.

26.02.2003 р.

27.08.2003 р.

23.12.2003 р.

30.04.2004 р.

314,28 дол. США

(1 676,02 грн.)

314,28 дол. США

(1 676,53 грн.)

2 012,94 дол. США

(10 732,39 грн.)

1 591,97 дол. США

(8 487,75 грн.)

2 045,70 дол. США

(10 900,92 грн.)

27.01.2005 р. –167,60 грн.

27.01.2005 р. –167,60 грн.

27.01.2005 р. –1 073,20 грн.

27.01.2005 р. –848,70 грн.

21.07.2004 р. –719,55 грн.

28.09.2004 р. –239,85 грн.

11.11.2004 р. –

130,60 грн.

4.

ТОВ “Регіон Телемережа” (Російська Федерація) - № 0077/РП від 01.01.2002 р.

23.01.2003 р.

628,50 дол. США

(3 351,73 грн.)

27.01.2005 р. –503,00 грн.

5.

ТОВ “Акцепт”(Російська Федерація) № МС/45/03 від 01.01.2003 р.

08.05.2003 р.

1 800,00 дол. США (9 600,66 грн.)

21.10.2003 р. –1 694,20 грн.

6.

Private Blue & Gold Broadcasting BV (Нідерланди) - від 01.12.2001 р.

23.01.2003 р.

07.10.2003 р.

13.02.2004 р.

96 дол. США (511,96 грн.)

3 223,90 дол. США

(17188,22 грн.)

1 580,10 дол. США

(8 422,88 грн.)

27.01.2005 р. –51,20 грн.

27.01.2005 р. - 1 718,20 грн.

11.11.2004 р. –842,00 грн.

Відповідно до пункту 18.1. статті 18 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, п. 4 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподатковування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 30.01.1997 р., ратифікованої Законом України № 150/98-ВР від 03.03.1998 р., передбачено, що термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на твори літератури, мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телебачення, на будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, схему, таємну формулу або процес, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно з п. 2 ст. 12 вказаної Конвенції роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів валової суми роялті.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподатковування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподатковування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Як вбачається з акту перевірки від 10.06.2005 р. № 96/23-123/24689584 позивачем був наданий перевіряючим сертифікат резидентства Lagardere Networks International від 23.11.2003 р., а за 2004 р. сертифікат резидентства не був представлений, у зв'язку з чим, з виплат роялті на адресу зазначеного нерезидента у 2004 році повинний був бути утриманий податок на доходи нерезидентів у розмірі 15 %, а не 10 % як утримував позивач, у порушення вимог п. 13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами).

Посилання позивача на те, що ТОВ “ТРК “ДЕВКОМ” у 2004 р. самостійно знайшло неутримання податку і сплатило податок і штрафні санкції на підставі п. 17.2. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами), у зв’язку з чим до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III, є безпідставними, виходячи з наступного.

Порядок нарахування штрафних санкцій при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання, визначений у п. 17.2. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами) не застосовується, зокрема, якщо платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання (абз. “а” ч. 2 п. 17.2 ст. 17 вказаного Закону).

У відповідності з п. 1.11. ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами) податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 1.3 Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998 р. № 28, особи, що виплачують доходи, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів (далі - звіт) за попередній квартал за формою згідно з додатком 1.

Викладене свідчить про те, що зазначений звіт не має статусу податкової декларації, на підставі якої здійснюється нарахування і/чи сплата податку, передбаченої п. 1.11. ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами), у зв’язку з чим у випадку несвоєчасної сплати податку на доходи нерезидентів мова не йде про порушення відповідних норм цього Закону в частині граничних термінів сплати погодженої суми податкового зобов'язання, отже, стосовно податку на доходи нерезидентів не можуть бути застосовні норми п. 17.2. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III (із змінами).

Безпідставним також є посилання позивача на те, що п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III не встановлює відповідальності за несвоєчасне перерахування податку, утриманого з нерезидента.

Згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

У листі Державної податкової адміністрації України від 05.06.2008 р. № 11560/7/15-0517 також вказано на те, що нарахування і сплата податку з доходів нерезидентів відбувається відповідно до положень Закону та здійснюється до подання Декларації. Тобто сплата податку з доходів нерезидентів хоча і є податковим зобов’язанням з податку на прибуток в розумінні Закону України № 2181- III від 21.12.2000 р., але заповнення рядку 19.2 (19.3) Декларації не є підставою для нарахування і сплати цього податку та не може вважатись узгодженням суми податкового зобов’язання в контексті Закону України № 2181- III від 21.12.2000 р.

Отже, якщо підприємство до/або під час виплати нерезиденту сплатило податок з таких доходів у повному обсязі, але не відобразило суму цього податку у Декларації, то штрафна санкція, визначена п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181- III від 21.12.2000 р., не застосовується.

Проте, вказаної сплати податку на доходи нерезидента у повному обсязі, тобто за ставкою 15% не відбулось, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III.

А в листі Державної податкової адміністрації України від 04.11.2008 р. № 22496/7/22-2017 також вказано на те, що у разі коли платник податків здійснює грошові виплати нерезиденту без попереднього нарахування та сплати відповідного податку до такого платника мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III.

З огляду на викладене суд вважає, що висновки податкового органу, які відображені у вищевказаному акті перевірки № 96/23-123/24689584 від 10.06.2005 р. обґрунтовані, засновані на фактичних обставинах справи, а прийняття Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, податкового повідомлення-рішення від 13.06.2005 р. № 00000312200/0, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 25 858,24 грн. на суму податкового зобов’язання за платежем –податок на доходи нерезидентів, –правомірне та прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства України.

За таких обставин у задоволенні змінених позовних вимог повинно бути відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням представників сторін про виготовлення постанови суду у повному обсязі 27.04.2009 р. о 15 годині 00 хвилин.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 27.04.2009 р.

У зв’язку з викладеним, керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

У позові відмовити повністю.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. М. Альошина

РОЗСИЛКА:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю “Кабельна Телерадіокомпанія “Девком” - 99029, м. Севастополь, вул. Хрусталева, 29, кв. 67 –рекомендованим;

2. Товариству з обмеженою відповідальністю “Кабельна Телерадіокомпанія “Девком” - 99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, а/с 36 –рекомендованим;

3. Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя – 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37 –рекомендованим.