Рішення № 3591148, 11.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/19

11.03.09

за позовом

до

про

Суддя

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Сведбанк Інвест»(надалі –ЗАТ «Сведбанк Інвест») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(надалі –ТОВ КБ «Фінансова ініціатива») про стягнення 9869377 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Д-622 від 08.12.2008 р., укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест»та ТОВ КБ «Фінансова ініціатива».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2008 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. судом вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в розмірі 9869377 грн., що обліковуються на кореспондентському рахунку ТОВ КБ «Фінансова ініціатива».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2009 р. суд відклав розгляд справи на 06.02.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України. Однак, розгляд справи 06.02.2009 р. не відбувся в зв’язку з поданням ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»апеляційної скарги на ухвали господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. та 21.01.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р. у справі № 14/19 суд задовольнив заяву представника ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»про відмову від апеляційної скарги; припинив апеляційне провадження у справі № 14/19; ухвалу про порушення апеляційного провадження від 23.02.2009 р. вважати такою, що втратила чинність; матеріали справи № 14/19 повернув до господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд міста Києва ухвалою від 05.03.2009 р. призначив судове засідання на 11.03.2009 р. з викликом представників сторін, яких зобов’язав виконати певні дії.

В судове засідання представник відповідача не з’явився.

Через канцелярію господарського суду міста Києва 11.03.2009 р. надійшло клопотання відповідача про перенесення терміну судового засідання.

Розглянувши клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення. Перенесення терміну розгляду судового засідання не передбачено чинним законодавством. Подане клопотання свідчить про обізнаність відповідача про судове засідання 11.03.2009 р. Клопотання належним чином не обґрунтоване.

Через канцелярію до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 6100000 грн., 451972,98 грн. пені та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2009 р. з’явився та подав суду заяву в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач, з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені до 301315,32 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає можливим розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2008 р. між ЗАТ «Сведбанк Інвест»(Продавець) та ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»(Емітент) укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д-622 (надалі - Договір).

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Об’єктом Договору є прості іменні відсоткові облігації в бездокументарній формі, випущені ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»у кількості 9500 штук, договірна вартість кожної з яких становить 1000 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов’язується передати Емітенту, а Емітент зобов’язується прийняти від Продавця та оплатити у порядку та на умовах, визначених проспектом емісії іменних відсоткових звичайних облігацій серії В ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», а також цим Договором цінні папери.

Відповідно до п. 1.2 Емітент зобов’язується прийняти зазначені у п. 1.1 Договору цінні папери і сплатити Продавцю за цінні папери загальну суму 9850000 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору Продавець зобов’язаний не пізніше 08.12.2008 р. 12:00 за Київським часом виконати дії, необхідні для переказу цінних паперів з свого рахунку у ЦП № 320650 у зберігача ЗАТ «Сбербанк Росії», код ВАТ «МФС»1109, на рахунок ЦП Емітента № 302310 в ВАТ «МФС».

На виконання умов Договору, поставка цінних паперів була здійснена 08.12.2008 р., про що свідчить виписка ЗАТ «Сбербанк Росії» з рахунку Продавця у цінних паперах № 320650.

В свою чергу, Емітент відповідно до п. 2.4 Договору та за умови виконання Продавцем п. 2.1 Договору, протягом одного банківського дня після підписання цього Договору зобов’язаний згідно проспекту емісії облігацій перерахувати грошові кошти за цінні папери на рахунок Продавця.

Станом на день подання позивачем позову вищевказане зобов’язання Емітента залишилось невиконаним.

Враховуючи викладені обставини, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований.

А тому, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої заборгованість відповідача зменшилась, вимоги про стягнення 6100000 грн. боргу, визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1 Договору у випадку невиконання Емітентом своїх зобов’язань, зазначених у п. п. 2.3-2.4 цього Договору, Емітент сплачує Продавцю пеню в розмірі потрійної облікової ставки Національного банку України від суми, зазначеної в п. 1.2 цього Договору за кожен день прострочення.

Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з невиконанням відповідачем грошових зобов’язань за Договором, позивачем заявлено до стягнення 301315,32 грн. пені, нарахованої останнім у відповідності до п. 3.1 Договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 2921-III від 10.01.2002 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення чинного законодавства, перевіривши обґрунтованість розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача пені у заявленому розмірі, а саме 301315,32 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 6100000 грн. заборгованості та 301315,32 грн. пені є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(04210, м. Київ, пр.-т. Героїв Сталінграда, буд. 21/38, літера А, код 33299878) на користь Закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код 21658672) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6100000 грн. заборгованості, 301315,32 грн. пені, 25500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 13.03.2009 р.