Постанова № 35911192, 25.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 листопада 2013 року (16 год. 20 хв.) Справа № 808/7719/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

26.09.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати нечинними та скасувати як неправомірні податкові повідомлення-рішення відповідача (Гуляйпільське відділення) №0000431702 від 10.06.2013 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 5617,46 грн. та №0001901702 від 15.08.2013 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2989,09 грн.

Ухвалою від 30.09.2013, через невідповідність позову вимогам ст. 106 КАС України, позов було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 16.10.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою судді від 17.10.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 29.10.2013.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з боку позивача мале місце несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб, який утримується із заробітної плати найманих працівників. Проте, відповідачем до позивача застосований штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 ПК України, у розмірі 25% несвоєчасно сплаченого податку, що суперечить змісту цієї норми, оскільки позивачем грошові зобов'язання з цього податку за період, який перевірявся, сплачені у повному обсязі до проведення відповідачем перевірки позивача.

У судове засідання 29.10.2013 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання не прибули.

Ухвалою від 29.10.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 05.11.2013.

Ухвалою від 05.11.2013 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 05.11.2013.

Ухвалою від 05.11.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 21.11.2013.

Ухвалою від 21.11.2013 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 21.11.2013.

У судове засідання 21.11.2013 представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

21.11.2013 в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.11.2013.

Представники сторін у судове засідання призначене на 25.11.2013 не з'явились.

Представник позивача 25.11.2013 надав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача також 25.11.2013 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечує.

У зв'язку із поданням обома сторонами клопотань про розгляд справи за відсутності їх представників, на підставі вимог ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 22.04.2013 №328, №329, №330 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За наслідками цієї перевірки 31.05.2013 був складений Акт перевірки №417/2200/26249748, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 168.1.5 п.168.1 статті 168 ПК України (за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб).

На підставі акту перевірки № 417/2200/26249748 від 31.05.2013 позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000431702 від 10.06.2013, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму 5617,46 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5617,46 грн.

Позивач 19.06.2013 в адміністративному порядку оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000431702 від 10.06.2013 р. до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 02.07.2013 №883/10/08-01-10-01-20 було продовжено строк розгляду скарги позивача по 17.082013 включно.

Згідно рішення про результати розгляду первинної скарги № 1515/10/08-01-10-01-20 (№ 2667/7/08-01-10-01-20) від 13.08.2013 ГУ Міндоходів у Запорізькій області залишило без змін податкове повідомлення-рішення Пологівської ОДПІ від 10.06.2013 № 0000431702, збільшило на 2898,09 грн. суму штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб та зобов'язало відповідача скласти та направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення.

Відповідач за результатами розгляду ГУ Міндоходів у Запорізькій області первинної скарги позивача прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001901702 від 15.08.2013 про збільшення позивача суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на загальну суму 2 989,09 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2 989,09 грн.

23.08.2013 позивач звернувся з повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення №0000431702 від 10.06.2013 та рішення про результати розгляду первинної скарги №1515/10/08-01-10-01-20 (№2667/7/08-01-10-01-20) від 13.08.2013 ГУ Міндоходів у Запорізькій області до Міністерства доходів і зборів України від 23.08.2013 № 9/1068.

Міністерство доходів і зборів України прийняло Рішення про результати розгляду повторної скарги № 10953/6/99-99/10-01-03-14 від 12.09.2013, яким скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись із результатами розгляду повторної скарги та вичерпавши всі заходи досудового вирішення спору, позивач відповідно до ст. 56.19 ПК України звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки та Рішення про результати розгляду первинної скарги, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

На підставі акту № 417/2200/26249748 від 31.05.2013 було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000431702 від 10.06.13. В акті перевірки зазначено, що станом на 01.01.2012 р. рахувалась кредиторська заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10971,91 грн.; на кінець перевіряємого періоду, станом на 31.12.12, рахувалась кредиторська заборгованість по заробітній платі в сумі 267 033,99 грн. та заборгованість по не перерахованому до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 22469,85. В акті перевірки на стор. 13 відповідачем зазначено, що позивачем порушено пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині неперерахування до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб у строк встановлений для місячного податкового періоду, а саме до 30 числа наступного за звітним місяця.

В тексті податкового повідомлення-рішення №0000431702 від 10.06.13 відсутнє посилання на норму податкового законодавства, за якою відповідачем збільшено позивачу грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5617,48 грн.

Зі змісту вказаного податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2013, суд приходить до висновку, що відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5617,46 грн. на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, відповідно до якої ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги № 1515/10/08-01-10-01-20 (№ 2667/7/08-01-10-01-20) від 13.08.2013 було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001901702 від 15.08.2013 р. В своєму рішенні Головне управління Міндоходів у Запорізькій області зазначає що сума несвоєчасно перерахованого податку на доходи фізичних осіб відповідачем за перевіряємий період складає 34426,20 грн., та вираховує штрафну санкцію, із посиланням на ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, у розмірі 8606,55 грн. Досліджуючи наведені документи суд приходить до висновку, що при збільшенні суми несвоєчасно сплаченого податку з доходів фізичних осіб податковий орган до суми 22469,85 грн. визначеної по результатам перевірки додає повторно суму залишку ПДФО станом на 01.01.2012 р. - 10 971,61 грн. та отримує суму 34426,20 грн., при цьому суд зазначає що вказана сума розрахована з арифметичною помилкою.?

Також, в рішенні ГУ Міндоходів в Запорізькій області в мотивувальній частині вказано збільшити суму штрафу на 2989,09 грн., а в резолютивній на 2898,09 грн. Відповідно відповідачем складено та направлено податкове повідомлення - рішення №0001901702 від 15.08.2013 року на загальну суму 2989,09 грн. також з арифметичною помилкою.

Разом з тим, податковий орган неправомірно визначає несвоєчасне перерахування в сумі 10971,61 грн. як сальдо (залишок) по рахунку 6411 (ПДФО) станом на 01.01.2012 року , так як в неї входять зобов'язання по ПДФО за грудень 2011 року, що по строку слід сплачувати 30.01.2012 року, тобто ця сума не є простроченою станом на 01.01.2012 року.

ДПІ неправомірно визначає несвоєчасне перерахування в сумі 22460,85грн. як сальдо по рахунку 6411 (ПДФО) станом на 31.12.2012 року, так як до неї входять зобов'язання по ПФО за грудень 2012 року, що по строку слід сплачувати 30.01.2013 року, тобто ця сума не є простроченою станом на 31.01.2013.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абз.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, відповідно до вимог чинного законодавства подає до органів ДПІ податковий розрахунок сум доходу за формою 1 ДФ.

Форма № 1ДФ є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ), яка згідно з пп. «б» п. 176.2 Податкового кодексу України подається до органу державної податкової служби у строки, встановлені Податкового кодексу України для податкового кварталу. Відповідно до пп. 49.18.2 ПКУ така податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пункт 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, встановлює, що форма № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за 1 квартал поточного року - до 10 травня, за 2 квартал - 10 серпня, за З квартал - 10 листопада, за 4 квартал - 10 лютого.

Відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем застосовано штраф на загальну суму 8 606, 55 грн. згідно ч. 1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, в той час, актом від 31.05.2013 р. № 417/2200/26249748 встановлено по суті порушення у вигляді несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб, а саме за п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 4 цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 18.2 ст. 18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Позивачем за перевіряємий період не допущено порушень податкового законодавства (відповідно до ст. 127.1 ПКУ) щодо: не нарахування податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями по заробітній платі за 2012 рік; неутримання податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується тими ж розрахунково-платіжними відомостями по заробітній платі та платіжними дорученнями або виписками банку за період 2012 року; несплата (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується виписками банку, де зазначено не тільки перерахування зарплати на карткові рахунки працівникам, але в той же час податку з їх доходів, також наданими звітами про дебетові та кредитові операції по рахункам за 2012 рік. Також на час проведення перевірки податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 був сплачений в повному обсязі, що зазначено в акті.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки № 417/2200/26249748 від 31.05.2013, перевіряючими встановлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст. 126 Податкового кодексу України складу порушення, однак податковими повідомленнями-рішеннями №0000431702 від 10.06.13 та №0001901702 від 15.08.2013 р. №0000911702 відповідач застосував штраф на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання взагалі.

Таким чином, відповідачем змінено підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків, на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, що не відповідає складу правопорушення встановленого ДПІ під час перевірки.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0000431702 від 10.06.13 та №0001901702 від 15.08.2013 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 8606,55 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8606,55 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області (Гуляйпільське відділення) № 0000431702 від 10.06.2013 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями) на суму 5617,46 грн. та № 0001901702 від 15.08.2013, про визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями) на суму 2989,09 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32025623, зареєстроване: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль