Постанова № 35911129, 21.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року /10:48/Справа № 808/7316/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представників позивача Іоффе В.Л., Косаревської О.М., представників відповідача Волжиної Т.Ю., Голди Ю.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрисконсульт»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2013 року №00019608-26-22-01,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрисконсульт» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.09.2013 року № 00019608-26-22-01.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення, оскільки позивачем господарська діяльність здійснювалась належним чином та сплачено податки, що підтверджується всіма передбаченими чинним законодавством документами, та він не повинен нести відповідальність за своїх контрагентів. Зазначає, що податковий орган дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивачем занижено суму податку на прибуток. Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що під час проведення перевірки встановлено безтоварність господарських операцій з контрагентами, в результаті чого Позивачем занижено суму податку на прибуток. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області з 15.07.2013 по 09.08.2013 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Юрисконсульт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 13.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області складено Акт № 13/08-26-22-01/31836754 від 16.08.2013 року. На підставі акту перевірки, відповідачем 03.09.2013 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00019608-26-2201. Податковим повідомленням - рішенням ТОВ «Юрисконсульт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 990 727 грн., з яких 984 765 грн. за основним платежем та 5 962 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, яким встановлені порушення позивачем п.п.1.22.1, п.1.22 ст.1; п.1.32 ст.1; п.5.1 ст.5; пп. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97, п. 135.4 ст. 135, пп. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «Юрисконсульт» податку на прибуток на загальну суму 1 171 284 грн., а саме по періодам за:

-півріччя 2010 року на суму 186 519 грн.;

-3 квартали 2010 року на суму 186 519 грн.;

-2010 рік на суму 186 519 грн.;

- 2 квартал 2011 року на суму 202 767 грн.;

-2-3 квартали 2011 року на суму 826 051 грн.;

-2-4 квартали 2011 року на суму 960 917 грн.;

-1 квартал 2012 року на суму 23 848 грн.;

-півріччя 2012 року на суму 23 848 грн.;

-3 квартали 2012 року на суму 23 848 грн.;

-2012 рік на суму 23 848 грн.

Висновки акту перевірки про допущенні порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані тим, що укладені між ТОВ «Юрисконсульт» та ТОВ «Монтарія», ТОВ «ТД Комфорт строй», ТОВ «ГМФ», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «ЛФ «Шахин», ТОВ «Блоксоюз» правочини вчинені без мети надання товару у розпорядження покупця, оскільки до перевірки не надано документів, які підтверджують факт транспортування (перевезення) товару.

Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки № 13/08-26-22-01/31836754 від 16.08.2013 року обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства, з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Юрисконсульт» мало взаємовідносини з:

ТОВ «Монтарія» на підставі договору № 34 від 20.06.2011 року;

ТОВ «ТД Комфорт строй» на підставі договору № 39 від 25.06.2011 року;

ТОВ «ГМФ» на підставі договору № 55 від 22.07.2011 року;

ТОВ «А.НЕТ»на підставі договору № 58 від 03.08.2011 року;

ТОВ «ЛФ «Шахин»на підставі договору № 63 від 22.08.2011 року;

ТОВ «Блоксоюз»на підставі договору № 73 від 23.09.2011 року;

Зазначені вище договори являються ідентичними по своїм умовам, порядку розрахунків та порядку здачі приймання товару, а саме:

На підставі вищезазначених договорів ТОВ «Юрисконсульт» (продавець), в особі директора Мамон Олени Вікторівни, зобов'язується передати у власність (покупця), а покупець (вище перелічені підприємства) в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язався прийняти й оплатити наступний товар: будівельні матеріали в асортименті (надалі іменується «товар»).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 договору:

Ціна одиниці Товару зазначається рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цих договорів.

Загальна ціна договорів складає загальну вартість переданого Товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємними частинами цих Договорів.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2. п.3 договору:«розрахунки між сторонами за цими Договорами здійснювались у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, що вказаний в договорі. Покупець здійснює оплату у розмірі 100% по факту поставки товару у строк, що не перевищує 3 (трьох) календарних днів.

До перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Юрисконсульт» з ТОВ «Монтарія», ТОВ «ТД Комфорт строй», ТОВ «ГМФ», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «ЛФ «Шахин», ТОВ «Блоксоюз» позивачем надані - видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення. Документів про транспортування товару до перевірки не надано.

Згідно пункту п.п. 4.2 п. 4 договору, здача-приймання товару за якістю та кількістю здійснюється в пункті поставки згідно з затвердженими постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості та від 25.04.1966 р. №П-7 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості».

Відповідно до п.4, п. 29 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості». №П-7 від 25.04.1966 р., мовою оригіналу:

4. При приеме груза от органов транспорта получатель во всех случаях, когда это предусмотрено правилами, действующими на транспорте, обязан потребовать от органа транспорта составления коммерческого акта, а при доставке груза автомобильным транспортом - отметки на товарно-транспортной накладной или составления акта.

При неосновательном отказе органа транспорта от составления указанных выше актов получатель обязан в соответствии с действующими на транспорте правилами обжаловать этот отказ и произвести приемку продукции в порядке, предусмотренном настоящей Инструкцией.

29. По результатам приемки продукции по качеству и комплектности с участием представителей, указанных в пп. 19 и 20 настоящей Инструкции, составляется акт о фактическом качестве и комплектности полученной продукции.

Акт должен быть составлен в день окончания приемки продукции по качеству и комплектности.

В этом акте должно быть указано:

а) наименование получателя продукции и его адрес;

б) номер и дата акта, место приемки продукции, время начала и окончания приемки продукции; в случаях, когда приемка продукции с участием представителей, указанных в пп. 19 и 20 настоящей Инструкции, произведена с нарушением установленных сроков приемки, в акте должны быть указаны причины задержки приемки, время их возникновения и устранения;

в) фамилии, инициалы лиц, принимавших участие в приемке продукции по качеству и в составлении акта, место их работы, занимаемые ими должности, дата и номер документа о полномочиях поставителя на участие в проверке продукции по качеству и комплектности, а также указание о том, что эти лица ознакомлены с правилами приемки продукции по качеству;

г) наименования и адреса изготовителя (отправителя) и поставщика;

д) дата и номер телефонограммы или телеграммы о вызове представителя изготовителя (отправителя) или отметка о том, что вызов изготовителя (отправителя) Основными и Особыми условиями поставки, другими обязательными правилами или договором не предусмотрен;

е) номера и даты договора на поставку продукции, счета-фактуры, транспортной накладной (коносамента) и документа, удостоверяющего качество продукции;

ж) дата прибытия продукциина станцию (пристань, порт) назначения, время выдачи груза органом транспорта, время вскрытия вагона, контейнера, автофургона и других опломбированных транспортных средств, время доставки продукции на склад получателя;

з) номер и дата коммерческого акта (акта, выданного органом автомобильного транспорта), если такой акт был составлен при получении продукции от органа транспорта;

и) условия хранения продукции на складе получателя до составления акта;

к) состояние тары и упаковки в момент осмотра продукции, содержание наружной маркировки тары и другие данные, на основании которых можно сделать вывод о том, в чьей упаковке предъявлена продукция - изготовителя или отправителя, дата вскрытия тары и упаковки. Недостатки маркировки, тары и упаковки, а также количество продукции, к которому относится каждый из установленных недостатков;

л) при выборочной проверке продукции - порядок отбора продукции для выборочной проверки с указанием основания выборочной проверки (стандарт, технические условия, Особые условия поставки, другие обязательные правила и договор);

м) за чьими пломбами (отправителя или органа транспорта) отгружена и получена продукция, исправность пломб, оттиски на них; транспортная отправительская маркировка мест (по документам и фактически), наличие или отсутствие упаковочных ярлыков, пломб на отдельных местах;

н) количество (вес), полное наименование и перечисление предъявленной к осмотру и фактически проверенной продукции с выделением продукции забракованной, подлежащей исправлению у изготовителя или на месте, в том числе путем замены отдельных деталей, а также продукции, сорт которой не соответствует сорту, указанному в документе, удостоверяющем ее качество. Подробное описание выявленных недостатков и их характер;

о) основания, по которым продукция переводится в более низкий сорт, со ссылкой на стандарт, технические условия, другие обязательные правила;

п) количество некомплектной продукции и перечень недостающих частей, узлов и деталей и стоимость их;

р) номера стандартов, технические условия, чертежи, образцы (эталоны), по которым производилась проверка качества продукции;

с) номер браковщика предприятия-изготовителя продукции, если на продукции такой номер указан;

т) произведен ли отбор образцов (проб) и куда они направлены;

у) другие данные, по которых, по мнению лиц, участвующих в приемке, необходимо указать в акте для подтверждения ненадлежащего качества или некомплектности продукции;

ф) заключение о характере выявленных дефектов в продукции и причина их возникновения.

На підтвердження виконання умов зазначених п.п. 4.2 п. 4 договору до суду не надані документи, які підтверджують факт передачі товару.

Відповідно до пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення»зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим, оскільки товаро-транспортна накладна є первинним документом, наявність якої є обов»язковою для підтвердження факту здійснення господарської операції з отримання товарів, а отже - для отримання платником податку права на віднесення витрат, нарахованих у зв»язку з придбанням таких товарів, до складу валових витрат та для формування податкового кредиту. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Зазначені висновки відповідають положенням, викладеним у листі Вищого Адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р.

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов'язує визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування.

Враховуючи, що ТОВ «Юрисконсульт» документів на підтвердження транспортування будівельних матеріалів ТОВ «Монтарія», ТОВ «ТД Комфорт строй», ТОВ «ГМФ», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «ЛФ «Шахин», ТОВ «Блоксоюз» відповідно до укладених договорів, які є підставою для їх оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, не надано, акти приймання-передачі товару відсутні, довіреності та інші документи, які підтверджують транспортування товару, відсутні, суд приходить до висновку, що відсутній факт передачі товару від ТОВ «Юрисконсульт» до ТОВ «Монтарія», ТОВ «ТД Комфорт строй», ТОВ «ГМФ», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «ЛФ «Шахин», ТОВ «Блоксоюз». Самі по собі податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару позивачем.

Враховуючи той факт, що позивачем не надано належних доказів реального отримання товару з огляду на відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, та прийняття, суд вважає, що позивачем не доведено реальність операцій щодо продажу будівельних матеріалів, документи, які підтверджують їх транспортування, оприбуткування та облік, у позивача відсутні.

Беручі до уваги вищезазначене, та враховуючи той факт, що ТОВ «Монтарія», ТОВ «ТД Комфорт строй», ТОВ «ГМФ», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «ЛФ «Шахин», ТОВ «Блоксоюз» перераховували на рахунок ТОВ «Юрисконсульт» кошти, які ТОВ «Юрисконсульт» не включив до складу доходів, суд вважає включення їх відповідачем до безповоротної фінансової допомоги правомірним.

Відповідно до п.п.1.22.1.п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон ) безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод…

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано жодних доказів реагування на заяву або винесення вмотивованої відповіді на звернення позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як уповноваженим податковим органом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не надано документів, підтверджуючих фактичну передачу товару, відповідно договору №34 від 20.06.2011 року; з ТОВ «Монтарія», договору №39 від 25.06.2011 року з ТОВ «ТД Комфорт строй», договору № 55 від 22.07.2011 року з ТОВ «ГМФ», договору №58 від 03.08.2011 року з ТОВ «А.НЕТ», договору №63 від 22.08.2011 року з ТОВ «ЛФ «Шахин», договору №73 від 23.09.2011 року з ТОВ «Блоксоюз», суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є правомірним, обґрунтованим, у зв»язку з чим позов позивача про його скасування не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрисконсульт» до Державної податкової у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2013 року №00019608-26-22-01 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко