Миколаївський районний суд Одеської області
Справа№ 508/694/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2013 року Миколаївський районний суд
Одеської області
В складі головуючого судді Горобця В.Л.
При секретарі Товт А.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення,-
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до укладеного договору № ODBRGA 00000595 від 11.12.2007 року ОСОБА_2 (далі - Третя особа) 11.12.2007 року отримала кредит у розмірі 15000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.12.2010 року.
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Третя особа зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Третя особа станом на 15.04.2013 року має заборгованість - 56540.73 грн., яка складається з наступного:
14011.38 грн. - заборгованість за кредитом;
3783.61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
660.00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
35155.23 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору:
250.00 грн. - штраф (фіксована частина).
2680.51 грн. - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 11.12.2008 року уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки). Згідно з договор іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 16.20 м, кв., житловою площею 10.10 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі- продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 22 500 грн. 00 коп.
Відповідач вимоги кредитного договору порушує, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу в його відсутність.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, заперечень проти позову не надав.
Третя особа, ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.12.2007 року між сторонами був укладений договір № ODBRGA 00000595 від 11.12.2007 року Відповідач отримав кредит у розмірі 15000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.12.2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 11.12.2008 року уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 16.20 м , житловою площею 10.10 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі- продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 22 500 грн. 00 коп.
Порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.04.2013 року має заборгованість - 56540.73 грн..
Доказів на спростування правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 29.11.2013 року відповідачем до суду не надано.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про зернения стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі- покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.
Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач та особи, що зареєстровані в будинку підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, стягнення негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.
Згідно ч. і ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду.
Відповідно до п. 37 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якшо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог лотекодержателя. Також, згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. При цьому, відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», яка регулює порядок виселення при позасудовій процедурі звернення стягнення (згідно з ст. 33 це звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), та порядок виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з задоволенними вимогами про виселення, встановлено: перед примусовим виконанням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням (2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку») іпотекодержатель за 30 днів направляє вимогу про добровільне звільнення житла, і тільки якщо такого звільнення приміщення не відбулось, звертається до органів ДВС за примусовим виселенням.
Таким чином, законодавцем не встановлено для іпотекодержателя обов'язку направлення будь -яких претензій іпотекодавцю перед зверненням до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, що відповідає положенням статті 124 Конституції України. Позивач, до звернення із позовом до суду, з метою надання можливості відновити платіжну дисципліну за кредитним зобов'язанням, надіслав повідомлення боржнику (іпотекодавцю, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та або іпотечного договору з вимогою добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у разі продовження порушення. Відповідні повідомлення та докази, що підтверджують їх направлення подані разом з даним позовом у якості відповідних додатків ( а.с. 10-15).
Згідно ст. 40 ч. 2 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі на основі наявних в справі доказів та ухвалити заочне рішення, так як дана заборгованість за кредитним договором підтверджується розрахунками заборгованості за договором від 11.12.2007 року ( а.с. 7 - 9 ), повідомленням боржника ( а.с. 10 - 15 ), копією кредитного договору ( а.с. 16 - 20 ), договором іпотеки від 18.12.2007 року, посвідченого в Ананьївській нотаріальній конторі ( а.с. 21 - 25 ), довідкою виданою виконавчим комітетом Настасіївської сільської ради, про те, що сім'я ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в зазначеному будинку в АДРЕСА_1, а саме склад сім"ї складає: ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - син ( а.с. 43 ).
Керуючись ст. ст. 10; 60; 57 - 66; 212; 209 - 215; 226 - 229 ЦПК України; ст. ст. 526; 527; 1054 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODBRGA 00000595 від 11.12.2007 року, в розмірі 56540. 73 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 16.20 м.кв, житловою площею 10.10 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки від 11.12.2007 року ) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у житловому будинку ( предмет іпотеки ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 565.41 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Одеської області.
Суддя: В.Л. Горобець
Судове рішення № 35910715, Миколаївський районний суд Одеської області було прийнято 29.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 508/694/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: