Рішення № 3590966, 10.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/4

10.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славич»

До Дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Головченко А.В. –предст.

Від Відповідача Лещенко Ю.В. –предст.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славич»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»та просить, з урахуванням останньої заяви про збільшення розміру позовних вимог стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 111 749,04 грн., 398 908,41 грн. пені та 49 863,58 грн. нарахувань 3% річних за весь час прострочення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 4-06/60 від 20.02.2006 щодо оплати отриманого Відповідачем товару за вказаним договором.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позов визнає частково в частині основного боргу та просив затвердити графік погашення заборгованості. В частині нарахування штрафних санкцій Відповідач просив відмовити, зазначаючи, що порушення Відповідачем зобов’язань щодо оплати товару не завдало збитків Позивачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

20.02.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славич»та Дочірнім підприємством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»укладено договір поставки № 4-06/60, відповідно до умов якого Позивач зобов’язався продати Відповідачу, а останній зобов’язався купити (прийняти та оплатити) Товари (бітум БНД 60/90, БНД 90/130; мазут М-40, М-100; паливо пічне; дизельне паливо; бензин) (далі –Договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонам Договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вказаний договір укладено з 20.02.2006 строком дії до 31.12.2010.

Пунктом 3.2 Договору обумовлено, що Позивач зобов’язується поставити Відповідачу товар, що є предметом цього договору, у строк до 10 днів з моменту отримання заявки від Відповідача. Поставка підтверджується товарними накладними. Накладна підписується на фактично поставлений Товар (п. 3.4 договору). Датою поставки вважається дата отримання цього товару Відповідачем, що підтверджується підписом відповідально ї особи Відповідача у товарній накладній (п. 3.5 Договору).

На виконання взятих на себе зобов’язань Позивачем були здійснені відповідні поставки Відповідачу товару, обумовленого Договором. Однак, як було встановлено в ході розгляду справи, Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов’язання, в повному обсязі не розрахувався з Позивачем за отриманий на умовах договору товар.

Так, зі змісту акту звірки взаємних розрахунків згідно з Договором поставки № 4-06/60 від 20.02.2006 за період з 01.11.2008 по 18.03.2009 вбачається, що станом на 18.03.2009 заборгованість Дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Славич»склала 3 830 000,10 грн.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що Відповідачем було сплачено 02.02.2009 10 000,00 грн., 06.04.2009 –15 000,00 грн., 07.04.2009 –15 000,00 грн., 08.04.2009 –20 000,00 грн., 09.04.2009 –10 000,00 грн., 10.04.2009 –10 000,00 грн., у зв’язку з чим, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки № 4-06/60 від 20.02.2006 зменшилась та станом на 10.04.2009 складає 3 750 000,10 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору Відповідач здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами Позивача. Термін оплати за поставлений за Договором товар складає 30 днів з моменту постачання Товару. Датою оплати вважається дата отримання коштів банком Позивача на його розрахунковий рахунок (п. 5.2 Договору). Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після фактично поставленого належного Товару, про що складається акт звірки взаєморозрахунків, який підписується Сторонами.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що Відповідачем порушено взяті на себе за Договором поставки № 4-06/60 від 20.02.2006 зобов’язання щодо оплати поставленого Позивачем товару, у зв’язку з чим у нього перед останнім виникла заборгованість в розмірі 3 750 000,10 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов’язання, що виникають між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладених обставин суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 3 750 000,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що за прострочення терміну оплати вказаного в п. 5.1 Договору на поставку для кожної партії Товару Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Беручи до уваги заявлений Позивачем термін нарахування штрафних санкцій до 31.03.2009 та починаючи з 06.11.2008, коли заборгованість Відповідача складала 4 160 774,38 грн., та враховуючи поставки, здійснені Позивачем 10.11.2008 та 24.11.2008, строк оплати по яким настав 10.12.2008 в розмірі 228 632,32 грн. та 24.12.2008 в розмірі 82 680,00 грн., суд розраховує суму пені наступним чином, враховуючи, що розмір подвійної облікової ставки згідно з постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 встановлено в розмірі 12% на період з 30.04.2008:

Період прострочення

Сума боргу

Подвійна облікова ставка НБУ

Кількість днів в році

Кількість днів прострочення

Сума пені

06-30.11.2008

4160774,38

24%

366

25

68209,42

01-02.12.2008

4160774,38

24%

366

2

5456,75

03-09.12.2008

4130774,38

24%

366

7

18960,93

10-14.12.2008

4359406,7

24%

366

5

14293,14

15-18.12.2008

4059406,7

24%

366

4

10647,62

19-22.12.2008

3817320,1

24%

366

4

10012,64

23.12.2008

3797320,1

24%

366

1

2490,046

24-31.12.2008

3880000,1

24%

366

8

20354,10

01-18.01.2009

3880000,1

24%

365

18

45922,19

19-20.01.2009

3870000,1

24%

365

2

5089,32

21-26.01.2009

3865000,1

24%

365

6

15248,22

27-31.01.2009

3850000,1

24%

365

5

12657,53

01-22.02.2009

3850000,1

24%

365

22

55693,15

23-25.02.2009

3835000,1

24%

365

3

7564,932

26-28.02.2009

3830000,1

24%

365

3

7555,07

01-31.03.2009

3830000,1

24%

365

31

78069,04

Всього

378 224,11 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних витрат за розрахунком суду є таким:

Період прострочення

Сума боргу

Індекс інфляції

Розмір індексу інфляції

06-30.11.2008

4160774,38

101,5%

52009,68

01-02.12.2008

4160774,38

102,1%

5637,18

03-09.12.2008

4130774,38

102,1%

19587,87

10-14.12.2008

4359406,7

102,1%

14765,73

15-18.12.2008

4059406,7

102,1%

10999,68

19-22.12.2008

3817320,1

102,1%

10343,71

23.12.2008

3797320,1

102,1%

2572,38

24-31.12.2008

3880000,1

102,1%

21027,10

01-18.01.2009

3880000,1

102,9%

65334,20

19-20.01.2009

3870000,1

102,9%

7240,65

21-26.01.2009

3865000,1

102,9%

21693,87

27-31.01.2009

3850000,1

102,9%

18008,06

01-22.02.2009

3850000,1

101,5%

40983,87

23-25.02.2009

3835000,1

101,5%

5566,94

26-28.02.2009

3830000,1

101,5%

5559,68

01-31.03.2009

3830000,1

101,4%

53620,00

Всього

354 950,60 грн.

Розмір нарахувань 3% річних від простроченої суми становить:

Період прострочення

Сума боргу

3%

Кількість днів в році

Кількість днів прострочення

Розмір 3% річних від простроченої суми

06-30.11.2008

4160774,38

3%

366

25

8526,20

01-02.12.2008

4160774,38

3%

366

2

682,09

03-09.12.2008

4130774,38

3%

366

7

2370,10

10-14.12.2008

4359406,7

3%

366

5

1786,60

15-18.12.2008

4059406,7

3%

366

4

1331,00

19-22.12.2008

3817320,1

3%

366

4

1251,60

23.12.2008

3797320,1

3%

366

1

311,26

24-31.12.2008

3880000,1

3%

366

8

2544,30

01-18.01.2009

3880000,1

3%

365

18

5740,30

19-20.01.2009

3870000,1

3%

365

2

636,16

21-26.01.2009

3865000,1

3%

365

6

1906,00

27-31.01.2009

3850000,1

3%

365

5

1582,20

01-22.02.2009

3850000,1

3%

365

22

6961,60

23-25.02.2009

3835000,1

3%

365

3

945,62

26-28.02.2009

3830000,1

3%

365

3

944,38

01-31.03.2009

3830000,1

3%

365

31

9758,60

Всього

47 278,01 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(07335, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів; 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 2, код 05423018, рахунок № 26007301291698 в Ленінградському відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322108; валютний рахунок № 260080419410 в дол. США (840) та Євро (978) в АБ «Брокбізнесбанк»; рахунок № 260090419400 в національній валюті в АБ «Брокбізнесбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Славич»(54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 14, 62, код 33730066) 3 750 000,00 грн. основного боргу, 378 224,11 грн. пені, 354 950,60 грн. інфляційних витрат, 47 278,01 грн. нарахувань 3% річних, 25 331,70 грн. державного мита, 117,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.04.2009