Рішення № 3590940, 31.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2009

Справа №2-22/10948-2008

За позовом – ТОВ Фірма «Триплекс», 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а

до відповідача – Агропромислового сільськогосподарського ТОВ «Южная – Холдінг», Сімферопольський район, с. Перово, вул. Шкільна, 2

про стягнення 417446,64 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Гущина Г.В., представник, дов від 14 січня 2009 року

від відповідача – Яковлєва Г.В., представник, дов. від 09 жовтня 2008 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ фірма «Триплекс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Агропромислового сільськогосподарського ТОВ «Южная – Холдінг», просить суд стягнути з відповідача заборгованість сумі 417446,64 грн., у тому числі: основний борг в сумі 353230,02 грн., пеню – 44178,08 грн., 3% річних - 5522,26 грн., індекс інфляції – 14516,28 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором № 125-СХ/01.09.07 від 01 вересня 2007 року, не здійснив у повному обсязі оплату отриманого від позивача товару.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01 вересня 2007 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 125-СХ/01.09.07, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до п. 3.3. договору, розрахунок за поставлений товар згідно даного договору здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки продавцем парті товару на склад покупця шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в національній валюті України.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар в термін, вказаний в п. 3.3. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на в період порушення, від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожний день прострочки.

Так, позивачем на виконання умов договору, відповідачу був поставлений товар на суму 857310,05 грн., однак відповідачем не було здійснено оплату поставленого товару у повному обсязі, у зв’язку з чим за відповідачем склалась заборгованість в сумі 353230,02 грн.

21 жовтня 2008 року позивач звернувся до відповідача з претензію про погашення заборгованості в сумі 454403,01 грн.

Дану претензію було отримано відповідачем 30 жовтня 2008 року, про що свідчить копія поштового повідомлення, а.с. 44.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Так, в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на той факт, що відповідачем не було оплачено товар, отриманий останнім за видатковою накладною № Тро – 004760 від 28 березня 2008 року на суму 116120,00 грн., а.с. 27; за видатковою накладною № Тро – 004941 від 16 квітня 2008 року на суму 116120,00 грн., а.с. 30; за видатковою накладною № Тро –004986 від 17 квітня 2008 року на суму 113500,02 грн., а.с.33; за видатковою накладною № Тро – 004977 від 18 квітня 2008 року на суму 58060,00 грн., а.с.36.

Однак, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за накладними № Тро – 004941 від 16 квітня 2008 року на суму 116120,00 грн., а.с. 30, № Тро –004986 від 17 квітня 2008 року на суму 113500,02 грн., а.с.33, № Тро – 004977 від 18 квітня 2008 року на суму 58060,00 грн., а.с.36, ним товар отриманий не був, у зв’язку з тим, що підпис особи на вказаних накладних не співпадає з підписом матеріально – відповідальної особи, на ім’я якої відповідачем було виписано довіреність серія ЯОР № 926796 від 14 квітня 2008 року, а.с. 31, довіреність серія ЯОР № 926807 від 16 квітня 2008 року, а.с. 34.

Крім того, відповідач вказує на те, що за видатковою накладною Тро – 004760 від 28 березня 2008 року на суму 116120,00 грн., а.с. 27, представником відповідача було отримано товар за вірністю, яка, як вказує сам відповідач, складена у порушення норм чинного законодавства України.

Також, відповідач вказав, що у період з 10 квітня 2008 року по 10 листопада 2008 року, відповідачем позивачу було перераховано 161200,00 грн.

Так, щодо висловлених вище тверджень відповідача, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Представником ТОВ Фірма «Триплекс» надані суду оригінали довіреностей від 14.04.2008 р. на ім’я Григор’євої Л.О., які скріплені кутовим штампом та печаткою відповідача ТОВ «Южная – Холдінг», підписані керівником та головним бухгалтером.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в матеріалах справи, а.с. 54, наявна копія запиту Агропромислового сільськогосподарського ТОВ «Южная – Холдінг» до позивача на підтвердження заборгованості у розмірі 353230,02 грн. у зв’язку з проведенням аудиторської перевірки підприємства, чим, в свою чергу, у повному обсязі спростовуються твердження відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно відсутності заборгованості перед позивачем.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не було надано суду належних доказів в обґрунтування своєї позиції щодо невідповідності нормам чинного законодавства України довіреностей на право отримання матеріальних цінностей, відкликання вказаних довіреностей, факту неотримання товару від позивача уповноваженою особою тощо. Крім того, слід зауважити що суду не було надано документального доказу перерахування позивачу коштів в сумі 161200,00 грн.

Отже, з урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 353230,02 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 44178,08 грн., 3% річних - 5522,26 грн., індекс інфляції – 14516,28 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Агропромислового сільськогосподарського ТОВ «Южная – Холдінг» (Сімферопольський район, с. Перово, вул. Шкільна, 2, рахунок № 260061803 в ВАР КРД Райффайзен Банк Аваль, МФО 324021, ЄДРПОУ 30025333) на користь ТОВ фірма «Триплекс» (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а, рахунок № 26005001305555 в філії ЗАТ «ОТП банк» в м. Дніпропетровськ, МФО 307071, ЄДРПОУ 20244069) заборгованість у сумі 417446,64 грн., у тому числі: основний борг в сумі 353230,02 грн., пеню – 44178,08 грн., 3% річних - 5522,26 грн., індекс інфляції – 14516,28 грн.

3. Стягнути з Агропромислового сільськогосподарського ТОВ «Южная – Холдінг» (Сімферопольський район, с. Перово, вул. Шкільна, 2, рахунок № 260061803 в ВАР КРД Райффайзен Банк Аваль, МФО 324021, ЄДРПОУ 30025333) на користь ТОВ фірма «Триплекс» (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а, рахунок № 26005001305555 в філії ЗАТ «ОТП банк» в м. Дніпропетровськ, МФО 307071, ЄДРПОУ 20244069) 4174,47 грн. державного мита.

4. Стягнути з Агропромислового сільськогосподарського ТОВ «Южная – Холдінг» (Сімферопольський район, с. Перово, вул. Шкільна, 2, рахунок № 260061803 в ВАР КРД Райффайзен Банк Аваль, МФО 324021, ЄДРПОУ 30025333) на користь ТОВ фірма «Триплекс» (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а, рахунок № 26005001305555 в філії ЗАТ «ОТП банк» в м. Дніпропетровськ, МФО 307071, ЄДРПОУ 20244069) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.