Рішення № 3590832, 13.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/10

13.04.09

За позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства «АСК»

до

Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»

третя особа

Сергієнко Микола Вікторович

про

стягнення 146 342,28 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Ходатенко Д.М. (довіреність б/н від 19.01.2009);

від відповідача

Чабан К.І. (довіреність № 0808-03-14/327-08 від 29.09.2008);

від третьої особи

не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство «АСК»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»(далі –Відповідач) 16 598,75 грн. шкоди, 129 743,53 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 12/11 від 11.04.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем (далі –Поліс), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) відшкодувати шкоду, завдану автомобілю «ЗАЗ 110557 ЗНГ», державний номерний знак ВІ 3434АН (далі –автомобіль «ЗАЗ»). Оскільки, внаслідок ДТП автомобілю «ЗАЗ», який належить Позивачу завдано шкоду, Відповідач зобов’язаний виплатити Позивачу заявлену до стягнення суму.

08.04.2009 Позивач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначив, що Позивач добровільно відмовляється від стягнення з Відповідача пені у сумі 129 743,53 грн. та просить стягнути з Відповідача шкоду у сумі 9 875,70 грн., яка також визнається Відповідачем, а також 10 000 грн. витрат за послуги адвоката.

Відповідач позов про стягнення з нього 9 875,70 грн. страхового відшкодування визнав, а щодо покладення на нього витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10 000 грн. заперечував з підстав завищення цієї суми.

22.12.2008 ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Сергієнка Миколу Вікторовича (далі –Третя особа).

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 21.01.2009, 23.03.2009, 08.04.2009 оголошувалась перерва до 04.02.2009, 08.04.2009, 13.04.2009, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2007 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір, відповідно до якого Відповідач бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити Позивачу виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю «ЗАЗ», внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених даним Договором.

Згідно з пунктом 1.10 Договору страхова сума становить 33 500 грн.

Відповідно до пункту 1.11 Договору строк його дії з 12.04.2007 до 11.04.2008.

Як вбачається з постанови Зінківського районного суду Полтавської області від 16.04.2008 у кримінальній справі № 1-68, 22.10.2007 приблизно о 9 год. 00 хв. на автошляху Полтава-Гадяч була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Фольксваген»державний номерний знак ВІ 2999 АІ, яким керував Сергієнко Микола Вікторович із автомобілем «ЗАЗ», яким керував Шкарбань Олексій Борисович.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Сергієнком М.В. вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Зінківського районного суду Полтавської області від 16.04.2008 у кримінальній справі № 1-68.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ».

Відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 14-04/12 від 14.04.2008, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ»становить 32 327,08 грн., шкода завдана власнику автомобіля «ЗАЗ»становить 19 728,33 грн.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

На виконання приписів Закону України «Про страхування»та умов Договору Відповідач сплатив Позивачу страхове відшкодування у сумі 15 728,33 грн., що підтверджується банківською випискою Позивача від 09.06.2008, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 0102, складеного ПП Кузьменко І.П. розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «ЗАЗ», в результаті його пошкодження при ДТП становить 29 604,03 грн., а згідно з протоколом затвердження результатів аукціону № 831 від 27.03.2008 залишкова вартість автомобіля «ЗАЗ»становить 4 000 грн.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що Відповідач сплатив Відповідачу страхове відшкодування у сумі 15 728,33 грн.

Таким чином, розмір шкоди, який визнають Позивач та Відповідач становить 9 875,70 грн. (29 604,03 грн. - 4 000 грн. - 15 728,33 грн.).

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що Позивач довів заявлену до стягнення з Відповідача суму шкоди, а тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача шкоди у сумі 9 875,70 грн. підлягають задоволенню.

Станом на момент розгляду справи, Позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог від 08.04.2009, відповідно до якої Позивач добровільно відмовляється від стягнення з Відповідача пені у сумі 129 743,53 грн. та 6 723,05 грн. шкоди.

У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 №01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»зазначено, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, враховуючи нову ціну позову на Відповідача відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судові витрати у розмірі 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Щодо вимоги Позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2009 між Позивачем (Клієнт) та Ходатенком Д.М. (Адвокат) було укладено угоду № 2 (далі –Угода), відповідно до пункту 1 якої Адвокат здійснює представництво Позивача при розгляді господарським судом м. Києва спору з Відповідачем щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 146 342,28 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Угоди вартість послуг Адвоката (гонорар) за даною Угодою становить 10 000 грн., а згідно з пунктом 4.2 Угоди вказана сума сплачується Позивачем у готівковій формі в строк до 31.12.2009.

На виконання пунктів 4.1 та 4.2 Угоди, Позивач сплатив Адвокату 10 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером, копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, Ходатенко Д.М. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 617 від 21.08.2008, видане на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.08.2008 № 8.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10 000 грн. зазначає, що сума витрат на послуги адвоката складається з багатьох факторів, а саме: з професійного досвіду та науково-теоретичної підготовки адвоката; з характеру і тривалості професійних відносин адвоката з Позивачем; з обсягу часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; з ступені складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; з необхідності досвіду для його успішного завершення; з необхідності виїзду у відрядження; з необхідності досягнення за результатами виконання доручення виключно позитивного результату, якого бажає Позивач. Крім того Позивач зазначає, що прийняття доручення Позивача перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень та суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, а виконані адвокатом по даній проблемі роботи до укладання Угоди залишились неоплаченими.

Пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що: вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що з початку Позивач просив суд стягнути з Відповідача 16 598,75 грн. шкоди та 129 743,53 грн. пені, всього 146 342,28 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, Позивач добровільно відмовляється від стягнення з Відповідача пені у сумі 129 743,53 грн. і шкоди у сумі 6 723,05 грн. та просить стягнути з Відповідача лише шкоду у сумі 9 875,70 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд враховує, що заявлена Позивачем сума витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10 000 грн. є неспіврозмірною з ціною позову, тобто є явно завищеною.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, ціни позову, складності спору (необхідних зусиль адвоката на підготовку матеріалів) на Відповідача відносяться витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1 000 грн.

Розглядаючи спір по суті суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Відтак, залучення до участі у справі водія у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі статті 27 ГПК України не суперечить правилам предметної підсудності, визначеним статтею 12 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 988, 993, 1166, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «АСК»(37300, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Леніна, 72, ідентифікаційний код 24395492, р/р 26001100000611 в ГВ ПОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 331605) 9 875 (дев’ять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 70 коп. майнової шкоди, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 16.04.2009