Рішення № 3590793, 11.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/23

11.02.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Трансмост»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКС-90»

про стягнення 56 373,32 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Сатонін В.І. –довіреність № 45/33 від 04.02.08;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Трансмост»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКС-90»про стягнення 56 373,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором підряду № 15/05-08 від 15.05.2008 р. повністю не оплатив вартість виконаних робіт, заборгувавши позивачу 54 999,10 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 54 999,10 грн. - боргу, 1 374,22 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –563,73 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 22.12.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.01.2009 р.

22.01.2009 р. позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання не направили, не виконали вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали клопотання про відкладення розгляду справи. Які судом розглянуті та задоволені.

22.01.2009 р. розгляд справи було відкладено на 02.02.2009 р.

Судове засідання призначене на 02.02.2009 р. не відбулося, у зв’язку з хворобою судді Якименко М.М.

Ухвалою суду від 04.02.2009 р. розгляд справи було призначено на 11.02.2009 р.

11.02.2009 р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повністю не виконав вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.02.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду № 15/05-08 (надалі - Договір).

Крім того, 01.08.2008 р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 (далі –Додаткова угода) до Договору.

Згідно п. 2.1. Договору сторони погодили, що за цим Договором позивач зобов’язується на свій ризик власними або залученими силами та засобами, з власних матеріалів, виконати у відповідності до діючих будівельних норм та правил, та здати в установлений чинним Договором строк, завершені роботи, а відповідач зобов’язується надати позивачу будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену у встановленому порядку проектну документацію, забезпечити позивача фронтом робіт, своєчасно прийняти у позивача виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами Договору.

Вказані в п. 2.1. Договору роботи проводилися позивачем у офісно-житловому комплексі по вул. Жилянській, 26 в Голосіївському районі м. Києва (п. 1.6. Договору).

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що приймання виконаних підрядних робіт оформлюється актом за формою КБ-2В, а вартість виконаних підрядних робіт оформлюється довідкою за формою КБ-3 (надалі - акти).

Відповідно до п. 4.1. Договору загальна вартість робіт за цим Договором становить 821 572,87 грн. в тому числі ПДВ –136 928,81 грн. Загальна вартість робіт визначається за фактично виконаними обсягами робіт на підставі погоджених відповідачем договірних цін з врахуванням ПДВ на окремі види робіт.

(Додатковою угодою вказаний пункт був змінений та викладений у наступній редакції: «Загальна вартість робіт за цим Договором становить 1 022 958,91 грн. в тому числі ПДВ –170 493,16 грн. Загальна вартість робіт визначається за фактично виконаними обсягами робіт на підставі погоджених відповідачем договірних цін з врахуванням ПДВ на окремі види робіт»)

Згідно п. 5.2. Договору розрахунки за роботи по даному Договору проводяться в наступній послідовності:

До 17-го числа травня 2008 р., в якому проводяться роботи, визначені у Додатку № 1 до цього Договору, відповідач сплачує позивачу аванс в розмірі 80% від вартості робіт, запланованих на поточний місяць (п. 5.2.2.);

(Додатковою угодою п. 5.2.2. Договору було змінено та викладено у наступній редакції: «до 17-го числа травня 2008 р. та 19 числа серпня 2008 р., в яких проводяться роботи, визначені у Додатку № 1 до цього Договору, відповідач сплачує позивачу аванс в розмірі 80% від вартості робіт, запланованих на поточний місяць»)

Оплату залишку вартості виконаних в поточному місяці робіт замовник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних актів, розрахованих на основі цін на види робіт, визначених в п. 4.2., протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів відповідачем, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

З матеріалів справи вбачається, що за період з травня по червень та з серпня по вересень 2008 р. позивач належним чином виконував взяті на себе зобов’язання по виконанню підрядних робіт, що підтверджується двосторонніми довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2В, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 54 999,10 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 54 999,10 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за виконані позивачем підрядні роботи, а тому останній, на підставі п. 12.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 374,22 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 12.2. Договору, визначено, що за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань по Договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичної суми невиконаних фінансових зобов’язань за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 1 374,22 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКС-90»(юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 26; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 30-А, оф. 4, код ЄДРПОУ 35137518) на користь Закритого акціонерного товариства «Трансмост»(58018, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 4, код ЄДРПОУ 14262749) –54 999 (п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 10 коп. –боргу, 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 22 коп. – пені, 563 (п’ятсот шістдесят три) грн. 75 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: