Рішення № 3590684, 13.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/7

13.02.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ»

до Концерну «Укргаз»

про стягнення 143 340,10 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Шевчунас М.А. –довіреність б/н від 08.02.08;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Концерну «Укргаз»про стягнення 143 340,10 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушуючи чинне законодавство України та умови встановлені Договором купівлі-продажу природного газу № 16/1007 від 16.10.2007 р. не повертає позивачу частину перерахованої попередньої оплати за придбаний проте не поставлений відповідачем природний газ.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 99 641,52 грн. - боргу, 12 404,37 грн. –пені, 2 590,68 грн. –індексу інфляції, 1 564,24 грн. –3 % річних, 10 380,34 грн. –понесені збитки по Кредитному договору № 01 від 21.03.2008 р., а також понесені ним по справі судові витрати –1 265,81 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.01.2009 р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення суми позовних вимог, згідно якої просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 99 641,52 грн. - боргу, 18 150,70 грн. –пені, 8 119,77 грн. –індексу інфляції, 2 270,52 грн. –3 % річних, 15 157,22 грн. –понесені збитки по Кредитному договору № 01 від 21.03.2008 р., а також понесені ним по справі судові витрати –1 433,40 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 12.12.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.01.2009 р.

15.01.2009 р. представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.01.2009 р.

26.01.2009 року представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

26.01.2009 р. розгляд справи було відкладено на 13.02.2009 р.

13.02.2009 р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.02.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про купівлю-продаж природного газу № 16/1007-ГС (дала - Договір). Крім того, до вказаного Договору сторони підписали додаткові угоди № 1 від 14.12.2007 р. та № 3 від 24.03.2008 р.

Відповідно до п. 1.1. та 2.1. Договору зі змінами та доповненнями, відповідач зобов’язався передати у власність позивача з листопада 2007 р. по грудень 2008 р. природний газ, надалі –газ (за період з листопада по грудень 2007 р. – 470,00 тис. куб. м. газу; за період з січня по грудень 2008 р. –2 090 тис. куб. м. газу), а позивач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Згідно п. 3.2. та 3.3. Договору кількість газ, поставленого позивачу за цим Договором, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, який підписується повноважними представниками позивача, відповідача і газотранспортного підприємства. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що кількість газу, яка подається позивачу, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, повірених і атестованих в органах Держспоживстандарту України, що встановлені у позивача.

У відповідності до п. 5.1. Договору ціна за одну тисячу кубічних метрів природного газу, без урахування вартості транспортування по території України, складає - 716,00 грн., крім того ПДВ – 143,20 грн. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 р. № 442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», позивач сплачує збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% - 14,32 грн., крім того ПДВ –2,80 грн.

Відповідно до п. 5.2. та 5.4. Договору в разі поставки природного газу з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго»до вартості газу включається вартість витрат відповідача зі зберігання газу, які на дату укладання цього Договору складають 20,00 грн. за 1 000 куб. м. газу, крім того ПДВ –4,00 грн. Позивач також, в разі постачання природного газу ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», сплачує відповідачу вартість послуг з транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –96,30 грн. за 1 000 куб. м., крім того ПДВ –19,26 грн.

Згідно п. 6.1. Договору оплата запланованого місячного об’єму газу, що буде поставлений в цей період проводиться позивачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від відповідної суми проводиться за 5 робочих днів до місяця поставки, 30% до 5 числа та 30% до 10 числа звітного місяця;

(додатковою угодою № 3 від 24.03.2008 р. до Договору зазначений підпункт було викладено в новій редакції: «оплата в розмірі 90% від відповідної суми проводиться в строк не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку місяця поставки»).

- остаточний розрахунок здійснюється по факту закриття об’єму природного газу за розрахунковий період на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітнім.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 26.10.2007 р. по 10.04.2008 р. позивач належним чином виконував взяті на себе зобов’язання по оплаті природного газу (попередня оплата та остаточний розрахунок), сплативши загалом –2 086 692,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, а саме в період з 01.11.2007 р. по 31.03.2008 р. поставив позивачу газ на загальну суму 1 837 803,46 грн., що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу (копії у справі).

З пояснень позивача викладених в позовній заяві вбачається, що відповідач в порушення умов Договору поставку природного газу в квітні 2008 р. не здійснив, а тому станом на 10.04.2008 р. сума сплаченої позивачем передплати за поставку газу складала 248 889,53 грн.

Крім того, позивач стверджує, що 23.04.2008 р. відповідач добровільно повернув частину сплаченої позивачем попередньої оплати в розмірі 149 248,01 грн., внаслідок чого станом на день подачі позову заборгованість відповідача складає в сумі 99 641,52 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

З матеріалів справи також вбачається, що 21.03.2008 р. позивач та Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк»(далі - банк) уклали Кредитний договір № 01 (далі –Кредитний договір). За умовами якого (п. 1.1.) банк надав відповідачу кредит для виплати заробітної плати, відрахувань в бюджет та виробничі потреби підприємства, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду підприємницького товариства в розмірі 2 000 000,00 грн., строк повернення кредиту 20.06.2008 р. (19.09.2009 р. згідно Додаткової угоди № 2 від 20.06.2008 р. до Кредитного договору), процент за користування кредитом по строковій заборгованості становить в розмірі 15,5% річних.

Оскільки Кредитним договором позивач зобов’язався сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами, а відповідач позивачу передплату за газ що не був поставлений не повернув, то за таких обставин, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню 15 157,22 грн. –додаткових витрат, які становлять 15,5% річних від суми заборгованості відповідача за Договором купівлі-продажу природного газу, які поніс позивач за Кредитним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 99 641,52 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач не поставив природний газ у строк, визначений п. 1.1. Договору, а тому позивач, на підставі п. 7.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 18 150,70 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Відповідно до п. 7.3. Договору в разі непостачання газу у строки, зазначені у п. 1.1. даного Договору, відповідач сплачує на користь позивач, крім суми заборгованості за непоставлений газ з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що нарахування та стягнення пені з відповідача можливе лише за період з 23.04.2008 р. по 23.10.2008 р., з урахуванням періоду встановленого позивачем.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 11 968,94 грн. (за період 23.04.2008 р. по 29.04.2008 р. –328,82 грн.; за період з 30.04.2008 р. по 23.10.2008 р. –11 640,12 грн.), згідно обґрунтованого розрахунку суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8 119,77 грн. –індексу інфляції та 2 270,52 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 15 157,22 грн. –збитків, які становлять 15,5% річних від суми заборгованості відповідача за Договором купівлі-продажу природного газу, які поніс позивач за Кредитним договором.

Суд розглянувши дану позовну вимогу вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд дослідивши матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в розмірі - 15 157,22 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідачем господарського зобов’язання та завданими позивачу збитками.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Концерну «Укргаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12а, прим. 31; фактична адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17, корп. 2; поштова адреса: 01001, м. Київ, а/с № 262, код ЄДРПОУ 33301593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ»(87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2, код ЄДРПОУ 32183383) –99 641(дев’яносто дев’ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 52 коп. –боргу, 11 968 (одинадцять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 94 коп. –пені, 8 119 (вісім тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 77 коп. – індексу інфляції, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 52 коп. –3 % річних, 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 01 коп. –державного мита, 100 (сто) грн. 43 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: