Рішення № 3590681, 10.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" лютого 2009 р. Справа № 7/590-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства „Фонд комунального майна”, м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс”, м. Славутич

про стягнення 13284, 88 грн.

за участю представників:

позивача –Осіпова С.В. (дор. б/н від 14.01.2009 р.);

відповідача – не з’явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства „Фонд комунального майна” (надалі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс” (надалі –відповідач) про стягнення 13284, 88 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 347 оренди нерухомого майна від 20.05.2008 року, зокрема, щодо своєчасної оплати за користування приміщенням.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2008 року порушено провадження у справі № 7/590-08 та призначено її розгляд на 15.01.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2009р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 15.12.2008 р. та заперечення на позов не надав, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.02.2008 р.

У судовому засіданні 10.02.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалами суду від 15.12.2008 р. та 15.01.2009 р. документів не надав

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,-

встановив:

20.05.2008 року між сторонами був укладений договір № 347 оренди нерухомого майна. Згідно умов даного договору та акту прийому-передачі позивач передав відповідачу у строкове платне користування Базу головного енергетика (будівлю Адміністративно-побутового корпусу бази головного енергетика загальною площею 387, 41 кв.м), розташовану за адресою: Київська обл.., м. Славутич, Будівельна база.

Статтею 20 Закону України „Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі.

Орендна плата за корисну площу відповідно до п. 3.2. Договору визначена на підставі „Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича” та за перший (базовий) місяць оренди становила 1430, 30 грн. з ПДВ. За кожний наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця (п. 3.4 Договору).

Пунктом 5.1.1. Договору закріплений обов’язок орендаря своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені Договором.

Відповідно до п. 7.1. договору строк його дії встановлений з 21.05.2005 року до 31.05.2009 року.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання за договором оренди нерухомого майна належним чином. Натомість відповідач ухилявся від виконання обов’язків щодо оплати орендованого приміщення за травень –листопад 2008 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 9282, 06 грн. Сума вказаної заборгованості підтверджується довідкою від 28.11.2008 р., наданою позивачем.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Ч. 1 ст. 286 цього ж кодексу закріплено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, орендні відносини між суб’єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України, ч. 1 ст. 759 якого встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. А ч. 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9282, 06 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Що стосується вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за прострочення орендної плати суд виходить з наступного.

Пунктом 3.7 Договору орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується „Орендодавцем” з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати „Орендар” сплачує „Орендодавцеві” пеню в розмірі 0,5% за кожний календарний день прострочення платежу включаючи день проплати.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, що підлягає стягненню за період з травня 2008 р. по листопад 2008 р. включно становить 3788, 78 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Статтею 3 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно Постанови НБУ від 21.04.2008 р. № 107 розмір облікової ставки Національного банку України з 30.04.2008 р. становить 12 %.

Отже, розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Господарський суд здійснив перерахунок пені та дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 496, 76 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахування викладеного позивач просить стягнути з відповідача 151, 81 грн. інфляційних збитків та 62, 63 грн. –3 % річних.

Господарський суд здійснив перерахунок інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих позивачем і дійшов до висновку про правильність їх нарахування

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у сумі 9992, 86 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс” (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 1, код ЄДРПОУ 30951637) на користь Комунального підприємства „Фонд комунального майна” (07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66, код ЄДРПОУ 32301037) 9282 (дев’ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 06 коп. заборгованості, 496 (чотириста дев’яносто шість) грн. 76 коп. пені, 151 (сто п’ятдесят одну) грн. 81 коп. інфляційних збитків, 62 (шістдесят дві) грн. 23 коп. –3% річних та судові витрати: 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 93 коп. державного мита і 88 (вісімдесят вісім) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.