Вирок № 35906556, 09.12.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5067/13-к

ВИРОК

іменем України

"09" грудня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Однораз Т.А.,

з участю прокурора Халявка В.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого /цивільного позивача/ ОСОБА_2,

представника потерпілої /цивільного позивача/ ОСОБА_3 ОСОБА_2,

цивільного відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: Миколаївська область, місто Первомайськ, вулиця Шовковична, будинок №25, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

В С Т А Н О В И В :

28 січня 2013 року біля 19 годин 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_5, керував технічно справним транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, який належав на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА номер 751638, виданого 14 жовтня 2006 року Первомайським МРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області, приватному підприємцю цивільному відповідачу ОСОБА_4. При цьому, транспортний засіб під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_5, буксирував вантажний причіп - фургон моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який також належав на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА номер 569180, виданого 28 жовтня 2009 року Первомайським ВРЕР УДАІ УМВС в Миколаївській області, приватному підприємцю цивільному відповідачу ОСОБА_4.

Даний автопотяг, в складі тягача автомобіля моделі «КАМАЗ 55102» та вантажного причіпу фургону моделі «Robert 846», під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_5, був завантажений шротом соняшника з перевантаженням на 11030 кілограмів, рухався в темний час доби, в умовах обмеженої видимості та ожеледі з увімкненим ближнім світлом фар, із швидкістю близько 40 кілометрів на годину, у своїй смузі руху асфальтованої проїжджої частини автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв», яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку міста Вознесенськ Миколаївської області в напрямку міста Нова Одеса Миколаївської області.

В цей час, у зустрічному для автопотягу, під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_5 напрямку, з боку міста ОСОБА_6 в напрямку міста Вознесенськ Миколаївської області, у своїй смузі руху із увімкненим ближнім світлом фар, із швидкістю біля 60 кілометрів на годину, рухався вантажний технічно справний автомобіль НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2.

Рухаючись при вказаних вище дорожніх умовах на території Вознесенського району Миколаївської області, на 162 кілометрі + 200 метрів, де проходе закруглення автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв», обвинувачений водій ОСОБА_5, проїжджаючи аварійно небезпечну ділянку автошляху, яка позначена дорожнім знаком 1.39 додатку №1 розділу №33 Правил дорожнього руху України, під час зустрічного розїзду з транспортним засобом вантажним автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до виниклої дорожньої обстановки, що склалася та її змінам, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу з вантажним причіпом фургоном в умовах ожеледі, при виконанні зустрічного розїзду не дотримувався безпечного інтервалу, хоча міг та повинен був це зробити, внаслідок чого задня частина причіпу фургону моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 опинилася на зустрічній смузі руху, де відбулося зіткнення її лівого борту з лівою передньою частиною транспортного засобу вантажного автомобілю моделі «Mercedes Benz 817 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2.

В результаті дорожньої транспортної пригоди водій вантажного автомобілю НОМЕР_5 ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньої транспортної пригоди. Смерть водія ОСОБА_2 внаслідок чисельних відкритих переламів кісток нижніх та верхніх кінцівок, кісток тазу, розтрощення селезінки настала від травматичного шоку.

Дані тяжкі тілесні ушкодження у загиблого водія ОСОБА_2 виникла від дії тупих предметів, в умовах дорожньої транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним повністю, та підтвердив факт скоєння ним цього злочину, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив злочин, та щиро розкаюється в скоєному.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 28 січня 2013 року в вечірній час в районі 162 кілометру на автошляху «Ульянівка Миколаїв» сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув його син ОСОБА_2 у віці 35 років, який знаходився за кермом вантажного автомобілю НОМЕР_3.

Цивільний відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив показання потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_5.

Крім показань самого обвинуваченого водія ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_2, цивільного відповідача ОСОБА_4, які були допитані в судовому засіданні, вина обвинуваченого ОСОБА_5 в межах обвинувального акту повністю підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні:

Рапортом оперативного чергового Вознесенського МВ УМВС, відповідно до якого 28 січня 2013 року в 20 годин 50 хвилин до чергової частини Вознесенського МВ УМВС по службовому телефону надійшло повідомлення від оперативної групи, про те, що на 162 кілометрі автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв» в межах Вознесенського району Миколаївської області сталася дорожня транспортна пригода. /а.к.п.72/.

Протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 28 січня 2013 року, з якого вбачається, що 28 січня 2013 року біля 19 годин 00 хвилин на 162 кілометрі + 200 метрів автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв» на території Вознесенського району Миколаївської області сталася дорожня транспортна пригода, під час якої транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1, з вантажним причіпом - фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, здійснив зіткнення лівом бортом причіпу фургону при зустрічному розїзді з вантажним автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого водій ОСОБА_2 загинув на місці дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 73-94/.

Висновком судово-медичної експертизи №39 від 11 березня 2013 року, відповідно до якого смерть водія ОСОБА_2 настала від травматичного шоку, внаслідок чисельних відкритих переламів кісток нижніх та верхніх кінцівок, кісток тазу /розрив симфізу/, розтрощення селезінки. Дані тяжкі тілесні ушкодження у загиблого водія ОСОБА_2 виникла від дії тупих предметів, в умовах дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п.113-117/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09 квітня 2013 року з участю водія ОСОБА_5, під час якого ним були відтворені події дорожньої транспортної пригоди, з його участю, яка мала місце 28 січня 2013 року біля 19 годин 00 хвилин за участю транспортних засобів автомобіля НОМЕР_1, з вантажним причіпом - фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, та вантажного автомобілю НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якої водій ОСОБА_2 загинув на місці дорожньої транспортної пригоди на 162 кілометрі автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв» на території Вознесенського району Миколаївської області. /а.к.п. 120-129/.

Висновком судової автотехнічної експертизи №2/19 від 08 лютого 2013 року, відповідно до якого, на момент огляду автомобіля НОМЕР_6, ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система знаходилося в працездатному стані. На момент огляду робоча гальмівна система причіпа фургону моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 знаходилася в працездатному стані, ходова частина знаходилася в обмежено працездатному стані. Несправностей автомобіля та причіпа, які б могли виникнути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах не виявлено. Пошкодження ходової частини причіпа, виникли в результаті дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 132-141/.

Висновком судової автотехнічної експертизи №2/18 від 13 лютого 2013 року, відповідно до якого, на момент огляду автомобіля НОМЕР_5, ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система знаходилося в непрацездатному стані. Несправностей автомобіля, які б могли виникнути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах не виявлено. Пошкодження ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи транспортного засобу, виникли в результаті дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 144 - 153/.

Висновком судової транспортно трасологічної експертизи №4/14 від 15 лютого 2013 року, відповідно до якого, під час первісного контактування кабіна автомобіля НОМЕР_5, розташовувалася передньою лівою частиною до лівої задньої частини кузова причіпу «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 /панелі кузова причіпу та його ребер жорсткості, лівого заднього колеса причіпа, лівої частини заднього бампера причіпа/. /а.к.п. 156 - 164/.

Висновком судової автотехнічної експертизи №2/28 від 18 лютого 2013 року, відповідно до якого, на момент огляду тягово зчіпний пристрій автомобіля НОМЕР_6 знаходився в працездатному стані. Несправностей тягово зчіпного пристрою автомобіля, які б могли виникнути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух тягача і причіпу під час буксирування не виявлено. /а.к.п. 167-169/.

Висновком судової комплексної комісійної транспортно трасологічної та автотехнічної експертизи №698 від 27 червня 2013 року, відповідно до якого, кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент первісного контактування складав біля 45 50 градусів, відлічуваним в плані проти ходу годинної стрілки від напрямку поздовжньої осі причіпу до перетинання з лінією поздовжньої осі автомобіля «Mercedes Benz 817. Контактування транспортних засобів відбулося на смузі руху автомобіля «Mercedes Benz 817, який рухався в напрямку міста Вознесенська Миколаївської області. Занос задньої частини причіпа тягача автомобіля «КАМАЗ 55102» став причиною контатування транспортних засобів. З технічної точки зору, рух автомобіля по мокрій асфальтованій поверхні автошляху при ожеледиці та при поверненні керма вправо, не виключає занос причіпа, який буксирується на смугу зустрічного руху. Наявність перевантаження самого автомобіля та його причіпа тільки посилює прояв негативних факторів. Водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_2, з моменту заноса задньої частини причіпу автомобіля «КАМАЗ 55102» на зустрічну смугу руху знаходився в аварійній ситуації і не мав технічної можливості запобігти контатуванню транспортних засобів. В даних дорожніх умовах, водію автомобіля НОМЕР_6, з причіпом фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5, необхідно було керуватися вимогами п.п. 11.2, 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, п.1.1 додатку №2 розділу №34 Правил дорожнього руху України, з врахуванням дорожніх знаків 1.1 /небезпечний поворот/ та 1.39 /аварійно небезпечна дільниця/ Правил дорожнього руху України. Своєчасне виконання водієм ОСОБА_5 вищевказаних вимог запобігло б виникненню дорожньої транспортної пригоди. Невиконання водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 11.2, 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, п.1.1 додатку №2 розділу №34 Правил дорожнього руху України, з врахуванням дорожніх знаків 1.1 /небезпечний поворот/ та 1.39 /аварійно небезпечна дільниця/ Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному звязку з виниклою дорожньою транспортною пригодою. /а.к.п. 185 -197/.

Висновком судової комплексної комісійної транспортно трасологічної та автотехнічної експертизи №4729/4730 від 01 жовтня 2013 року, відповідно до якого, автомобіль моделі «Mercedes Benz 817 спочатку контактував своєю лівою передньою частиною з лівим бортом причіпа фургону моделі «Robert 846» /на відстані від його заднього краю близько 180 сантиметрів/ під кутом близьким до 159 градусів, відлічуваним в плані проти ходу годинної стрілки від напрямку поздовжньої осі автомобіля до напрямку поздовжньої осі причіпу. У розглянутій шляхово транспортній ситуації мав місце зсув причіпу вліво від траєкторії руху автомобіля «КАМАЗ 55102», і при цьому відбувався зсув задньої частини причіпу на смугу зустрічного руху, по якій рухався автомобіль «Mercedes Benz 817. З урахуванням проведеного дослідження, дії водія автопоїзда ОСОБА_5, які не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, перебувають у причинному звязку з дорожньою транспортною пригодою. Надмірне завантаження автопоїзда, тобто тягача «КАМАЗ 55102» та причіпа при його русі на закругленні дороги, що має проїжджу частину, вкриту ожеледдю, з технічної точки зору, могло вплинути на втрату поперечної стійкості причіпу і його зсув. /а.к.п. 203-212/.

Суд не погоджується з висновком судової автотехнічної експертизи №1/37 від 19 березня 2013 року, відповідно до якого, невідповідностей п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.6 Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля НОМЕР_6, з причіпом фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 не встановлено. Водій автомобіля НОМЕР_6, з причіпом фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Оскільки водій автомобіля НОМЕР_6, з причіпом фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення, то з технічної точки зору перевантаження автомобілю «КАМАЗ 55102» не могло вплинути на розвиток вказаної дорожньої транспортної ситуації. З технічної точки зору неочікуваний занос причіпу моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 вантажного автомобілю «КАМАЗ 55102» при прямолінійному русі останнього на ділянці автошляху, дорожньої транспортної пригоди не повинно було статися. В діях водія автомобіля НОМЕР_5, вбачається невідповідність вимогам п.п. 1.2, 13.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля НОМЕР_5, мав в розпорядженні технічну можливість уникнути дорожньої транспортної пригоди. Оскільки водій автомобіля НОМЕР_6, з причіпом фургоном моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення, а водій автомобіля НОМЕР_5, мав в розпорядженні технічну можливість уникнути дорожньої транспортної пригоди, то дії водія автомобіля НОМЕР_5, з технічної точки зору знаходяться в причинному звязку з дорожньою транспортною пригодою. /а.к.п. 174-181/.

Відповідно до п.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обовязковим для органу, який здійснює провадження, і таким чином жоден висновок експерта для суду не є обов`язковим.

Відповідно до ч.1 ст.89 КПК України висновок судової автотехнічної експертизи №1/37 від 19 березня 2013 року /а.к.п. 174-181/, суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням, так як при експертному дослідженні експертом необєктивно та не в повній мірі були використані інформаційні джерела, які необхідні для дослідження. Експертом судової автотехнічної експертизи № 1/37 від 19 березня 2013 року при оформленні висновку не враховано те, що автопотяг, в складі тягача автомобіля моделі «КАМАЗ 55102» та вантажного причіпу фургону моделі «Robert 846», під керуванням обвинуваченого водія ОСОБА_5, був завантажений шротом соняшника з перевантаженням на 11030 кілограмів, рухався в темний час доби, в умовах обмеженої видимості та ожеледі з увімкненим ближнім світлом фар, із швидкістю близько 40 кілометрів на годину, у своїй смузі руху асфальтованої проїжджої частини автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв», яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку міста Вознесенськ Миколаївської області в напрямку міста Нова Одеса Миколаївської області, і дорожня транспортна пригода сталася на 162 кілометрі + 200 метрів, де проходе закруглення автошляху Р-06 «Ульянівка Миколаїв», при проїзді аварійно небезпечної ділянки автошляху, а не при прямолінійному русі автопотягу під керуванням водія ОСОБА_5, шо не враховано експертом.

Висновок судової автотехнічної експертизи №1/37 від 19 березня 2013 року /а.к.п. 174-181/ повністю суперечить висновкам судових комплексних комісійних транспортно трасологічних та автотехнічних експертиз №698 від 27 червня 2013 року /а.к.п. 185 -197/, та №4729/4730 від 01 жовтня 2013 року /а.к.п. 203-212/.

Разом з тим висновки судових комплексних комісійних транспортно трасологічних та автотехнічних експертиз №698 від 27 червня 2013 року /а.к.п. 185 -197/, та №4729/4730 від 01 жовтня 2013 року /а.к.п. 203-212/, їх проведення повністю відповідають вимогам Закону України Про судову експертизу, при їх проведенні більш виважено використані інформаційні джерела при проведенні експертних досліджень, їх висновки більш детальніше мотивовані, вони цілком узгоджуються з іншими доказами по кримінальному провадженні.

Таким чином висновок судової автотехнічної експертизи №1/37 від 19 березня 2013 року /а.к.п. 174-181/ суперечить іншим доказам за кримінальним провадженням, які суд визнає належними, допустимими та достатніми, і як наслідок даний висновок судової автотехнічної експертизи №1/37 від 19 березня 2013 року /а.к.п. 174-181/ не може бути прийнятий судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Аналізуючи обвинувачення ОСОБА_5 за обвинувальним актом, з комплексом досліджених в судовому засіданні доказів, суд з`ясувавши зміст і спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_5, виходить із сукупності всіх обставин вчиненого ним діяння та матеріалів кримінального провадження. Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів, приводять суд до переконання доведенності вини обвинуваченого ОСОБА_5, і тому його не умисні дії підлягають кваліфікації в судовому засіданні за ч.2 ст.286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху, та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку в розмірі 40000 /сорок тисяч/ гривень. /а.к.п. 224, 242/.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5, умови його життя, соціальне та матеріальне становище, рівень культури, стан здоров`я, стать та вік, те що він не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, думок прокурора та потерпілого, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_5, його наслідки, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути призначене основне покарання в виді позбавлення волі, в межах встановлених санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Суд вважає, що даний вид покарання в виді позбавлення волі, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_5, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75-78 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, в межах додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Що стосується заявлених цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заподіяної даним кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, та вважає, що дані цивільні позові повинні бути залишені без розгляду.

Відповідно до ст.21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961 - ІV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону зобовязані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоровю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ /7236094 ПрАТ СК «Провідна» на період з 06 червня 2012 року по 05 червня 2013 року власником причіпу фургону моделі «Robert 846» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, громадянином ОСОБА_4 був застрахований ризик цивільної відповідальності, із страховою сумою /лімітом відповідальності/ на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоровю на 100000 /сто тисяч/ гривень, яка може настати при використанні даного транспортного засобу. /а.к.п. 101/.

Також, як встановлено в судовому засіданні, відповідно до поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ /4778925 ПрАТ СК «Провідна» на період з 14 серпня 2012 року по 13 серпня 2013 року власником автомобіля НОМЕР_6, громадянином ОСОБА_4 був застрахований ризик цивільної відповідальності, із страховою сумою /лімітом відповідальності/ на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоровю на 100000 /сто тисяч/ гривень, яка може настати при використанні даного транспортного засобу. /а.к.п. 102/.

У кримінальному провадженні позовні вимоги про відшкодування шкоди в результаті дорожньої транспортної пригоди, предявлені безпосередньо до осіб, які здійснюють експлуатацію та діяльність джерел підвищеної небезпеки, без залучення до участі у справі страхової організації ПРАТ СК «Провідна», яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортних засобів ОСОБА_4.

Страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровю, або смертю потерпілого в дорожній транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та розділом ІІІ Закону України №1961-ІV.

При цьому страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, зумовлені необхідністю посиленого харчування, санаторно курортного лікування, придбання ліків, протезування, сторонього догляду тощо.

Також з огляду на те, що при судовому слідстві по даному кримінальному провадженні, за клопотанням потерпілого ОСОБА_2, до обвинувального акту долучено копію витягу із трудової книжки серії АА номер 019441 загиблого водія ОСОБА_2, якого звільнено 30 січня 2013 року з роботи водія у звязку із смертю, /а.к.п.241/ суд приходить до висновку, що при розвязуванні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та при вирішенні спорів про страхове відшкодування у наведених вище випадках, суди повинні застосовувати положення Закону України від 23 вересня 1999 року № 1106 ХІV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та врахувати відповідні розяснення, надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Позовні заяви потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подані до кримінального провадження без врахування вимог Законів України № 1106 ХІV та №1961-ІV, що дають підстави суду залишити дані цивільні позови без розгляду, на підставі вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, повязані з оплатою допомоги цивільного позивача, несе цивільний позивач.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-380 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_5 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст.77 КК України підлягає реальному та самостійному виконанню додаткове покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 01 /один/ рік.

Цивільні позові потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без розгляду, залишивши за ними право звернутися до суду про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в дорожній транспортній пригоді, в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави в особі:

НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, УДК в Миколаївській області р/р 31251272210005, код платежа 25574110, МФО 826013:

- 980 /девятсот вісімдесят/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/19 від 08 лютого 2013 року. /а.к.п. 131/.

- 1839 /одну тисячу вісімсот тридцять девять/ гривень 00 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/18 від 13 лютого 2013 року. /а.к.п. 143/.

- 3915 /три тисячи девятсот пятнадцять/ гривень 52 копійки за проведення судової транспортно трасологічної експертизи №4/14 від 15 лютого 2013 року. /а.к.п. 155/.

- 980 /девятсот вісімдесят/ гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №2/28 від 18 лютого 2013 року. /а.к.п. 166/.

- 1835 /одну тисячу вісімсот тридцять пять/ гривень 40 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №1/37 від 19 березня 2013 року. /а.к.п. 173/.

-Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції, Банк ГУДКУ Одеської області, р/р 35225002000181, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежа 25010100

- 3753 /три тисячи сімсот пятдесят три/ гривні 60 копійок за проведення комплексної комісійної транспортно трасологічної та автотехнічної експертизи №698 від 27 червня 2013 року. /а.к.п. 198/.

- 489 /чотириста вісімдесят девять/ гривень 60 копійок за проведення судової комплексної комісійної транспортно трасологічної та автотехнічної експертизи №4729/4730 від 01 жовтня 2013 року. /а.к.п. 213/.

- 1285 /одну тисячу двісті вісімдесят пять/ гривень 20 копійок за проведення судової комплексної комісійної транспортно трасологічної та автотехнічної експертизи №4729/4730 від 01 жовтня 2013 року. /а.к.п. 214/.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: О. Е. Дробинський